Барак Обама перебуває у Берліні із символічним візитом

Брюссель – Американський лідер Барак Обама вперше за понад чотири роки перебуває з дводенним візитом у Німеччині. Нинішні відвідини Берліна доволі символічні, бо відбуваються рівно через 50 років після відомої промови президента Джона Кеннеді «Я – берлінець», виголошеної з Бранденбурзьких воріт у розпал холодної війни. Нині Німеччина зустрічає американського президента з багатьма питаннями.

Історична промова Джона Кеннеді 1963 року «Ich bin ein Berliner» стала важливим елементом німецької колективної свідомості. Це був яскравий жест солідарності щодо багатостраждального народу й міста, розірваного навпіл холодною війною. Тим часом Барак Обама, який у середу з Бранденбурзьких воріт знову свідчитиме про вічну дружбу США та Німеччини, буде змушений переконати громадян та керівництво цієї країни, що прохолода відносин, яка запанувала останніми роками, – це тільки ілюзія.

А реальність свідчить про інше: як тільки Обама став господарем Білого дому, його пріоритети з європейського континенту одразу пересунулися на Близький Схід та в Азію.

Як каже аналітик Фонду «Спадщина» Тед Бромунд, «Обама чотири рази був у Франції, двічі у Британії, по одному разу в Данії та Норвегії і не зробив жодного візиту до найголовнішої держави Західної Європи – Німеччини, і цим добряче засмутив Анґелу Меркель та її оточення. І от цього року американська адміністрація намагається ліквідувати ці хвости».

Американська програма стеження, що нагадала про Штазі?

Водночас 90 відсотків німців, які в період американської виборчої кампанії з ентузіазмом підтримували Бараку Обаму, згодом були розчаровані. Зокрема, невдоволення викликала відсутність зусиль Америки у боротьбі із кліматичними змінами чи із закриттям табору Ґуантанамо. Чимало дискусій наразі точиться й навколо майбутньої угоди про вільну торгівлю між ЄС та США, яка ще має цілу низку невирішених питань. Але найбільше німців шокувала нещодавня історія щодо американської програми стеження за людьми через інтернет, яка нагадала сумнозвісні роки шпигунства таємної східнонімецької поліції Штазі. Всі ці питання, вочевидь, будуть на столі американсько-німецьких переговорів, хоча візит Барака Обами до канцлера Анґели Меркель аналітики насамперед розцінюють як церемонійний та символічний.

Водночас, згідно із опитуваннями німців, Барак Обама серед представників цієї нації залишається дуже популярним.

«Обама втілює одне мужнє послання: він готовий брати на себе відповідальність за ті цілі, які він переслідує, – пояснює секрет цієї прихильності німецький політолог та автор книги про Анґелу Меркель Ґюнтер Лахманн. – Саме це особливо імпонує німцям. І це саме те, чому в нього ми, німці, могли б повчитися. Ми – найсильніша в економічному сенсі країна Європи. І ця економічна потужність примушує нас (особливо в части фінансової кризи) до особливої політичної відповідальності за межами наших кордонів».

Причини німецько-американської прохолоди

Сет Кропсі, колишній заступник міністра оборони США, а нині провідний співробітник Гудзонівського інституту, тим часом вважає, що «Німеччина хоче вважатися великою державою, але через те, що вона вибула з глобальної геополітичної гри, крім економіки, на зустрічі (Обами та Меркель) загалом мова ні про що вестися не буде».

«Канцлер Ґергард Шредер колись саботував кампанію США проти Саддама Хусейна. Тепер Меркель хоче струхнути з себе порох Афганістану ще швидше за Обаму. Вона не підримала Америку в лівійському конфлікті, виступила проти втручання до війни в Сирії та проти суворіших санкцій щодо Ірану. Берлін хоче бути ближче за інших гравців до Росії та Китаю. Німеччина урізає свій оборонний бюджет і категорично проти розширення НАТО. І при цьому всьому, всупереч логіці, вона хоче, щоб Обама більше дбав про долю Європи», – коментує американський експерт.