Доступність посилання

ТОП новини

Демонстранти ігнорують ультиматум прем’єра Туреччини


Прем’єр-міністр Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган звернувся у четвер до тих, хто протестує на стамбульській площі Таксім, із ультиматумом. У своєму виступі на телебаченні він заявив, що поліція більше не терпітиме мешканців наметового табору в парку Ґезі, поряд з площею Таксім. Ердоган дав демонстрантам одну добу, щоб ті остаточно покинули площу і парк. Але, як виглядає, демонстранти не лише не погоджуються на пропозицію влади щодо референдуму про реконструкцію площі Таксім у Стамбулі, але й відмовляються виконувати ультиматум прем’єр-міністра та припинити демонстрації. Учасники протестів вимагають відставки уряду Ердогана та дострокових виборів.
Реджеп Тайїп Ердоган
Реджеп Тайїп Ердоган
Прем’єр-міністр Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган у четвер оголосив ультиматум протестувальникам, котрі окупували центральний парк Стамбула – Ґезі, поблизу площі Таксім, створивши там наметове містечко. Ердоган, зокрема, сказав, що терпіння влади вичерпується, й закликав демонстрантів покинути парк.

«Наше терпіння доходить кінця. Я роблю своє останнє попередження. Я звертаюся до матерів і батьків: будь-ласка, візьміть своїх дітей за руки і виведіть їх геть… Ми не можемо більше чекати, бо парк Ґезі не повинен бути окупований однією силою, він належить кожному», – наголосив по телебаченню турецький прем’єр.
Акції протесту в Туреччині почалися два тижні тому – у зв’язку із суперечливим проектом реконструкції площі Таксім і парку Ґезі в Стамбулі. Жорстокі дії поліції призвели до посилення протестів вже під антиурядовими гаслами, і вони поширилися на інші міста країни, включно зі столицею Анкарою.

У сутичках із поліцією загинуло щонайменше чотири особи. Також, за різними даними, від сотень до 5 тисяч осіб постраждали від дій поліції.

Демонстранти відкинули ідею влади про референдум щодо реконструкції центру Стамбула

Пізно увечері в середу в Анкарі, після брутального розгону поліцією кількох тисяч демонстрантів, відбулася зустріч прем’єр-міністра Ердогана з невеличкою групою активістів, як не виключають спостерігачі, для очевидного показного узгодження пропозиції влади щодо референдуму в Стамбулі.

Речник владної партії «Справедливості і розвитку» Хюсеїн Челік заявив, що пропозиція референдуму не означає його загальнонаціонального характеру.

«Результат цієї зустрічі такий, що ми можемо погодитися на проведення референдуму для жителів Стамбула. Я маю на увазі не загальнонаціональний референдум, а лише проведення нами опитування жителів Стамбула: бажаєте ви реалізації цього проекту реконструкції чи ні? У демократичних країнах рішення громадян є важливим та вирішальним, і таким чином ми ухвалимо те, що скажуть жителі Стамбула», – зазначив Хюсеїн Челік.
Однак протестувальники досить скептично відреагували на таку пропозицію. «Я думаю, що цей референдум такий же абсурдний, як, наприклад, референдум між двома вовками і овечкою, щоб вирішити, кого з’їсти. Це не має ніякої логіки» – це слова одного з демонстрантів у столиці.

А ще один учасник демонстрацій в Анкарі висловився про ймовірність фальсифікації владою будь-якого опитування. «Цей референдум не має ніякого значення, оскільки немає причини для нього, – каже він. – Буде достатньо, якщо прем’єр почує вимоги громадян. Якщо буде референдум, ми вже це переживали: вони привезуть на автобусах для голосування людей з інших регіонів, хто не живе там».
Безлади і демонстрації, які охопили Туреччину з 31 травня, є найсерйознішим викликом владі Реджепа Тайїпа Ердогана і його Партії справедливості та розвитку за останні 10 років.

США і країни ЄС, союзники Туреччини у НАТО, вже кілька разів висловлювали цими днями своє занепокоєння проявами насильства з боку влади Анкари та протестуючих і закликали сторони протистояння до стриманості.

У четвер міністр закордонних справ Туреччини Ахмет Давутоґлу відхилив критику з боку ЄС щодо надмірного застосування Анкарою сили проти демонстрантів.
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG