Брюссель – Європейські керівники у середу спробують переконати лідерів Австрії та Люксембургу відмовитися від банківської таємниці. Це відбудеться на короткому саміті ЄС, який збереться у Брюсселі. Попри боротьбу із податковими шахрайствами, на ньому ще йтиметься про енергетику, зокрема, як зробити прозорішим та відкритішим енергетичний ринок, щоб припинити зростання цін.
Через уникнення оподаткування Євросоюз щороку втрачає сотні мільярдів євро. Якщо до цього додати ще й капітали, приховані у банках держав, що важаються податковими гаванями, то виявляється, що європейські бюджети недораховуються трильйона євро на рік.
В часи, коли лідерам співдружності доводиться рахувати кожен цент, такі втрати неприпустимі, заявляє перед самітом голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу.
«Як нам пояснити чесним домогосподаркам та підприємцям, на яких тиснуть зусібіч навіть попри те, що вони справедливо відраховують свою частку податків, чому інша частина суспільствата підприємств навмисно від цього ухиляється? – запитує лідер Єврокомісії. – Як виправдати те, що коли для зміцнення своїх бюджетів країни йдуть на непрості скорочення, водночас, існують величезні суми готівки, що мали б перебувати у держказні, але ніколи туди не потрапляють»?
Відень та Люксембург проти автоматичного банківського обміну
Однак експерти пояснюють, що створити єдиний європейський фронт, націлений викорінити податкові махінації та втечу капіталів на вигідні закордонні банківські рахунки, цього разу, напевно, не зможуть. Прем’єр-міністр Люксембургу Жан-Клод Юнкер уже попередив, що домовитися щодо пропозиції автоматичного обміну банківською інформацією цього разу вочевидь не вдасться.
Прозорості щодо переходу грошей із одного банківського рахунку на рахунок в іншій країні давно вимагає і Єврокомісія, і численні депутати Європарламенту. Зокрема, й представник Австрії Ганнес Свобода. Характерно, що його країна теж не хоче відмовлятися від банківської таємниці.
«Численні мультинаціональні компанії працюють в одній країні, а податки сплачують, – або й не сплачують взагалі, – в іншій країні. Це треба припинити. Надіємося, що всі держави, включно із Люксембургом та Австрією, домовляться автоматично обмінюватися банківськими даними та інформацією», – вважає євродепутат.
Тим часом, очікується, що у середу європейські лідери підтримають ініціативу Ради міністрів ЄС щодо проведення перегляду угод, які стосуються фінансових відносин із такими державами, як Швейцарія, Ліхтенштейн, Монако, Андорра та Сан-Марино.
Менш складними буде обговорення лідерами ЄС енергетичної стратегії. Мета, яку вони переслідують, – створити надійніший та конкурентніший ринок нафти, газу та електроенергії. Проблема дуже нагальна вже тому, що пересічні європейці та місцевий бізнес переживають систематичне зростання цін. Деякі з можливостей, які розглянуть на саміті, оприлюднила представниця Ірландії, яка наразі головує у ЄС, міністр із європейських справ Люсинда Крейтон.
«Взаємозв’язок та модернізація енергетичної інфраструктури потребує значних інвестицій, які здебільшого очікуються від приватного сектору. Але для цього нам треба створити передбачуваний та надійний клімат і енергетичну політику, яка має заохочувати ці інвестиції», – каже представниця ірландського головування у Раді ЄС.
ЄС шукатиме нові джерела енергії у себе і за кордоном
Тим часом майбутню енергетичну безпеку європейці все частіше пов’язують із альтернативними джерелами і сланцевим газом, беручи за приклад Сполучені Штати, країну, яка із імпортера газу перетворилася на постачальника.
Хоча на саміті питання розробки сланцевих родовищ газу розглядатимуть тільки в загальному контексті. Речник Єврокомісії Олів’є Байї пояснює, що «це питання залишили на розсуд країн-членів, бо деякі з них налаштовані (щодо сланців) відкритіше за інших».
«Важливіше буде обговорення того, як ми намагатимемося диверсифікувати походження енергії з-за меж Євросоюзу. Ми надто сконцентровані тільки на одних партнерах, але слід шукати й інших. Саме це допомогло б нам зменшити ціни на енергію всередині об’єднаної Європи», – пояснює представник виконавчої установи ЄС.
Одним із таких партнерів може стати й Україна. Під час нещодавніх українсько-європейських зустрічей на тему енергетики у Брюсселі Євросоюз висловив зацікавленість у постачанні з України сланцевого газу.
Через уникнення оподаткування Євросоюз щороку втрачає сотні мільярдів євро. Якщо до цього додати ще й капітали, приховані у банках держав, що важаються податковими гаванями, то виявляється, що європейські бюджети недораховуються трильйона євро на рік.
В часи, коли лідерам співдружності доводиться рахувати кожен цент, такі втрати неприпустимі, заявляє перед самітом голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу.
«Як нам пояснити чесним домогосподаркам та підприємцям, на яких тиснуть зусібіч навіть попри те, що вони справедливо відраховують свою частку податків, чому інша частина суспільствата підприємств навмисно від цього ухиляється? – запитує лідер Єврокомісії. – Як виправдати те, що коли для зміцнення своїх бюджетів країни йдуть на непрості скорочення, водночас, існують величезні суми готівки, що мали б перебувати у держказні, але ніколи туди не потрапляють»?
Відень та Люксембург проти автоматичного банківського обміну
Однак експерти пояснюють, що створити єдиний європейський фронт, націлений викорінити податкові махінації та втечу капіталів на вигідні закордонні банківські рахунки, цього разу, напевно, не зможуть. Прем’єр-міністр Люксембургу Жан-Клод Юнкер уже попередив, що домовитися щодо пропозиції автоматичного обміну банківською інформацією цього разу вочевидь не вдасться.
Прозорості щодо переходу грошей із одного банківського рахунку на рахунок в іншій країні давно вимагає і Єврокомісія, і численні депутати Європарламенту. Зокрема, й представник Австрії Ганнес Свобода. Характерно, що його країна теж не хоче відмовлятися від банківської таємниці.
«Численні мультинаціональні компанії працюють в одній країні, а податки сплачують, – або й не сплачують взагалі, – в іншій країні. Це треба припинити. Надіємося, що всі держави, включно із Люксембургом та Австрією, домовляться автоматично обмінюватися банківськими даними та інформацією», – вважає євродепутат.
Тим часом, очікується, що у середу європейські лідери підтримають ініціативу Ради міністрів ЄС щодо проведення перегляду угод, які стосуються фінансових відносин із такими державами, як Швейцарія, Ліхтенштейн, Монако, Андорра та Сан-Марино.
Менш складними буде обговорення лідерами ЄС енергетичної стратегії. Мета, яку вони переслідують, – створити надійніший та конкурентніший ринок нафти, газу та електроенергії. Проблема дуже нагальна вже тому, що пересічні європейці та місцевий бізнес переживають систематичне зростання цін. Деякі з можливостей, які розглянуть на саміті, оприлюднила представниця Ірландії, яка наразі головує у ЄС, міністр із європейських справ Люсинда Крейтон.
«Взаємозв’язок та модернізація енергетичної інфраструктури потребує значних інвестицій, які здебільшого очікуються від приватного сектору. Але для цього нам треба створити передбачуваний та надійний клімат і енергетичну політику, яка має заохочувати ці інвестиції», – каже представниця ірландського головування у Раді ЄС.
ЄС шукатиме нові джерела енергії у себе і за кордоном
Тим часом майбутню енергетичну безпеку європейці все частіше пов’язують із альтернативними джерелами і сланцевим газом, беручи за приклад Сполучені Штати, країну, яка із імпортера газу перетворилася на постачальника.
Хоча на саміті питання розробки сланцевих родовищ газу розглядатимуть тільки в загальному контексті. Речник Єврокомісії Олів’є Байї пояснює, що «це питання залишили на розсуд країн-членів, бо деякі з них налаштовані (щодо сланців) відкритіше за інших».
«Важливіше буде обговорення того, як ми намагатимемося диверсифікувати походження енергії з-за меж Євросоюзу. Ми надто сконцентровані тільки на одних партнерах, але слід шукати й інших. Саме це допомогло б нам зменшити ціни на енергію всередині об’єднаної Європи», – пояснює представник виконавчої установи ЄС.
Одним із таких партнерів може стати й Україна. Під час нещодавніх українсько-європейських зустрічей на тему енергетики у Брюсселі Євросоюз висловив зацікавленість у постачанні з України сланцевого газу.
