Брюссель – Які прогнози щодо євроінтеграції та й що, власне, принесе Україні й Євросоюзові осінній саміт у Вільнюсі? На ці питання у четвер у Брюсселі намагалися знайти відповіді політологи, дипломати і представники євроустанов. Настрої панують доволі різні: від ентузіазму й надії – до обережного оптимізму й настороженості.
Євросоюз та Україна наразі значно тепліше ведуть свій двосторонній діалог, бо ними керує логіка, здоровий глузд і розуміння того, що настав момент для переходу до нової форми відносин із використанням нових інструментів впливу. Так вважає український політолог Кость Бондаренко, кажучи, що у нього щодо перспектив підписання угоди у Вільнюсі є оптимізм, але цей оптимізм «обережний».
«Є великі й сильні лобістські групи, які наполягають на тому, що Україна повинна стати членом Митного союзу з Росією, Білоруссю і Казахстаном. Зараз існує кампанія, до якої вкладають мільйони доларів США, і яка націлена на те, щоб показати, що зближення України з ЄС – це помилка, що підписання угоди про асоціацію призведе до краху економіки і що майбутнє України лише у союзі з колишніми радянськими державами», – каже Кость Бондаренко.
Тим часом, Калін-Іонут Унґур, дипломат і представник Європейської служби зовнішніх дій, наголошує: якщо технічно угода готова до підписання, то в політичній частині, яка стосується виконання Києвом вимог Ради ЄС, Україна перебуває десь посередині шляху. Відомо, що для її ухвалення, усередині Євросоюзу буде потрібна одностайність. Наразі її немає, бо низка країн не хоче йти на компроміс щодо європейських цінностей, що лежать в основі Європейської спільноти.
Для оптимізму потрібні результати
«Нині, за 6 місяців до саміту, нам треба прискорити реальні результати. Нам слід вирішити проблемні питання раніше, до осені, – каже представник дипломатичного корпусу ЄС. – Саме на основі цього країни-члени визначатимуться позитивно, а геополітичний підхід (до підписання угоди) буде другорядним».
Дипломат додає: Україна, яка нині демонструє значно кращу поведінку щодо Європейського союзу, повинна перейти від процесів – до результатів. Якщо так станеться, то у обох сторін будуть підстави для оптимізму.
Тим часом, оптимізм вже лунає у роздумах заступника голови представництва України при ЄС Надії Цок.
«У мене немає жодного передчуття катастрофи, хоча й розумію, що не все виконане з того, що обидві сторони очікують одна від одної. Але у процесі обговорення цих речей у нас є помітний прогрес», – каже вона, звертаючи увагу на те, що парламент розпочав продуктивно працювати на тлі загального розуміння необхідності наблизити українську систему до європейських стандартів.
Критична маса ЄС вже на боці України – євродепутат
Польський євродепутат Павел Залевський зауважує, що в об’єднаній Європі зростає усвідомлення вигідності угод, особливо, про зону вільної торгівлі, і для ЄС, і для України.
«Навіть при тому, що безумовно є країни, які ще вагаються, левова частка держав (ЄС) все ж виступає за ухвалення угоди. Тобто, критична маса чи то в Раді Євросоюзу, чи то у Єврокомісії, чи в Європарламенті підтримує підписання цієї угоди», – пояснює пан Залевський.
Тому, на думку євродепутата, у змаганні Євросоюзу та Росії за залучення України, саме українцям слід визначитися, яких цінностей та стандартів вони прагнуть: європейських, чи тих, що пропонує Росія, переслідуючи свої стратегічні цілі.
Євросоюз та Україна наразі значно тепліше ведуть свій двосторонній діалог, бо ними керує логіка, здоровий глузд і розуміння того, що настав момент для переходу до нової форми відносин із використанням нових інструментів впливу. Так вважає український політолог Кость Бондаренко, кажучи, що у нього щодо перспектив підписання угоди у Вільнюсі є оптимізм, але цей оптимізм «обережний».
Cильні лобістські групи наполягають на тому, що Україна повинна стати членом Митного союзу з Росією, Білоруссю і КазахстаномКость Бондаренко
Тим часом, Калін-Іонут Унґур, дипломат і представник Європейської служби зовнішніх дій, наголошує: якщо технічно угода готова до підписання, то в політичній частині, яка стосується виконання Києвом вимог Ради ЄС, Україна перебуває десь посередині шляху. Відомо, що для її ухвалення, усередині Євросоюзу буде потрібна одностайність. Наразі її немає, бо низка країн не хоче йти на компроміс щодо європейських цінностей, що лежать в основі Європейської спільноти.
Для оптимізму потрібні результати
«Нині, за 6 місяців до саміту, нам треба прискорити реальні результати. Нам слід вирішити проблемні питання раніше, до осені, – каже представник дипломатичного корпусу ЄС. – Саме на основі цього країни-члени визначатимуться позитивно, а геополітичний підхід (до підписання угоди) буде другорядним».
Дипломат додає: Україна, яка нині демонструє значно кращу поведінку щодо Європейського союзу, повинна перейти від процесів – до результатів. Якщо так станеться, то у обох сторін будуть підстави для оптимізму.
Тим часом, оптимізм вже лунає у роздумах заступника голови представництва України при ЄС Надії Цок.
«У мене немає жодного передчуття катастрофи, хоча й розумію, що не все виконане з того, що обидві сторони очікують одна від одної. Але у процесі обговорення цих речей у нас є помітний прогрес», – каже вона, звертаючи увагу на те, що парламент розпочав продуктивно працювати на тлі загального розуміння необхідності наблизити українську систему до європейських стандартів.
Критична маса ЄС вже на боці України – євродепутат
Польський євродепутат Павел Залевський зауважує, що в об’єднаній Європі зростає усвідомлення вигідності угод, особливо, про зону вільної торгівлі, і для ЄС, і для України.
«Навіть при тому, що безумовно є країни, які ще вагаються, левова частка держав (ЄС) все ж виступає за ухвалення угоди. Тобто, критична маса чи то в Раді Євросоюзу, чи то у Єврокомісії, чи в Європарламенті підтримує підписання цієї угоди», – пояснює пан Залевський.
Тому, на думку євродепутата, у змаганні Євросоюзу та Росії за залучення України, саме українцям слід визначитися, яких цінностей та стандартів вони прагнуть: європейських, чи тих, що пропонує Росія, переслідуючи свої стратегічні цілі.
