Завдяки журналістові дві російські сестри-студентки тепер знають, що Голокост – це не клей для шпалер. Російський журналіст Мумін Шакіров, який донедавна працював у Московському бюро Радіо Свобода, запросив сестер, які не змогли відповісти на запитання телевізійного шоу, відвідати концтабір Аушвіц. Також він зняв про це документальний фільм.
Для багатьох у Росії те, що сталося під час одного з телевізійних шоу наприкінці 2011 року, було шоком. Дві симпатичні сестрички-близнючки з Володимирської області, які навчалися в університеті в Москві, не знали відповідь на запитання «Що таке Голокост?»
Вони спочатку обговорювали відповідь між собою. Під час обговорення одна з них сказала, що це їй ні про що не говорить. А врешті, коли час давати відповідь спливав, Євгенія Каратигіна вирішила спробувати вгадати. Вона повернулася до камери і відповіла: «Ми думаємо, що Голокост – це клей для шпалер».
Відео з цією відповіддю, що було розміщено в інтернеті, переглянули десятки тисяч людей. Воно викликало хвилю обговорення і обурення щодо того, як в російських школах викладається історія Другої світової війни і, зокрема, тема Голокосту.
Людей не цікавлять події 70-річної давнини?
У жовтні 2012 року Мумін Шакіров, колишній кореспондент Російської служби Радіо Свобода, за підтримки Польського культурного центру в Москві запросив сестер відвідати Аушвіц. Результатом цієї поїздки став документальний фільм під поки що робочою назвою «Голокост – клей для шпалер?»
Для сестер, Євгенії та Ксенії, це була перша поїздка за кордон, яка дуже вразила обох. Особливо вони жахнулися від величезної гори дитячого взуття, яке лишилося від закатованих єврейських дітей. Коли сестри переглядали фільм «Визволення Аушвіцу», вони щиро проплакали протягом всього перегляду.
Ксенія сказала, що тепер вони – серед тих, хто знає про Голокост, і що їм соромно, що раніше вони нічого не знали про подію такого масштабу.
Але коли російський журналіст запитав їх, що вони розкажуть вдома про свою поїздку, Ксенія відповіла, що люди мало цікавляться тим, що відбулося 70 років тому: «Якщо вони запитають, ми розкажемо, але самі цю тему порушувати не будемо».
Для багатьох у Росії те, що сталося під час одного з телевізійних шоу наприкінці 2011 року, було шоком. Дві симпатичні сестрички-близнючки з Володимирської області, які навчалися в університеті в Москві, не знали відповідь на запитання «Що таке Голокост?»
Вони спочатку обговорювали відповідь між собою. Під час обговорення одна з них сказала, що це їй ні про що не говорить. А врешті, коли час давати відповідь спливав, Євгенія Каратигіна вирішила спробувати вгадати. Вона повернулася до камери і відповіла: «Ми думаємо, що Голокост – це клей для шпалер».
Відео з цією відповіддю, що було розміщено в інтернеті, переглянули десятки тисяч людей. Воно викликало хвилю обговорення і обурення щодо того, як в російських школах викладається історія Другої світової війни і, зокрема, тема Голокосту.
Людей не цікавлять події 70-річної давнини?
У жовтні 2012 року Мумін Шакіров, колишній кореспондент Російської служби Радіо Свобода, за підтримки Польського культурного центру в Москві запросив сестер відвідати Аушвіц. Результатом цієї поїздки став документальний фільм під поки що робочою назвою «Голокост – клей для шпалер?»
Для сестер, Євгенії та Ксенії, це була перша поїздка за кордон, яка дуже вразила обох. Особливо вони жахнулися від величезної гори дитячого взуття, яке лишилося від закатованих єврейських дітей. Коли сестри переглядали фільм «Визволення Аушвіцу», вони щиро проплакали протягом всього перегляду.
Ксенія сказала, що тепер вони – серед тих, хто знає про Голокост, і що їм соромно, що раніше вони нічого не знали про подію такого масштабу.
Але коли російський журналіст запитав їх, що вони розкажуть вдома про свою поїздку, Ксенія відповіла, що люди мало цікавляться тим, що відбулося 70 років тому: «Якщо вони запитають, ми розкажемо, але самі цю тему порушувати не будемо».
