Сім’я Олександра Глухова – нині єдині мешканці будинку №12 на Малій Житомирській, що неподалік майдану Незалежності у Києві. Уже протягом кількох років вони живуть тут без опалення, а сам будинок, як і сусідня споруда – садиба українського художника Олександра Мурашка, – на межі руйнування.
Відселяти мешканців із будинку №12 почали ще 1995-го, а у 2008 році він та садиба Мурашка потрапили у приватну власність, що, за словами його мешканця Олександра Глухова, завдало чималої шкоди, адже наслідком байдужості власника тут стали побиті вікна, розвалені стелі та загроза підтоплення, зазначає він.
«Каналізаційні стоки позабивалися: тече вода і постійно стоїть болото. А ці старі будинки стоять на стрічкових фундаментах і під ними глина. А ця глина небезпечна тоді, коли мокра. Тож, якщо піде вода, вони почнуть просідати», – наголошує Олександр Глухов.
У травні 2012 обидва будинки повернули у власність міста. Однак за словами Глухова, ситуацію це суттєво не змінило: вони продовжують руйнуватися і цим ніхто не цікавиться, попри те, що споруди – історичні пам’ятки Києва.
«Сьогодні можливо і не так багато зусиль треба для того, щоб зберегти їх, але якщо цього ніхто не зробить, то завтра буде вже пізно і вони будуть зруйновані», – наголошує Олександр Глухов.
Відселяти мешканців із будинку №12 почали ще 1995-го, а у 2008 році він та садиба Мурашка потрапили у приватну власність, що, за словами його мешканця Олександра Глухова, завдало чималої шкоди, адже наслідком байдужості власника тут стали побиті вікна, розвалені стелі та загроза підтоплення, зазначає він.
«Каналізаційні стоки позабивалися: тече вода і постійно стоїть болото. А ці старі будинки стоять на стрічкових фундаментах і під ними глина. А ця глина небезпечна тоді, коли мокра. Тож, якщо піде вода, вони почнуть просідати», – наголошує Олександр Глухов.
У травні 2012 обидва будинки повернули у власність міста. Однак за словами Глухова, ситуацію це суттєво не змінило: вони продовжують руйнуватися і цим ніхто не цікавиться, попри те, що споруди – історичні пам’ятки Києва.
«Сьогодні можливо і не так багато зусиль треба для того, щоб зберегти їх, але якщо цього ніхто не зробить, то завтра буде вже пізно і вони будуть зруйновані», – наголошує Олександр Глухов.
