Прага – Двадцять третього серпня європейці відзначають День пам’яті жертв нацизму і сталінізму. У Чехії, як зазначає Інтернет-видання ČT24, низкою акцій, теле- і радіопрограм пригадують події, пов’язані з початком Другої світової війни, зокрема, з укладенням так званого «мирного» радянсько-німецького договору про ненапад, під яким свої підписи поставили представники двох тоталітарних режимів – Молотов і Ріббентроп. А польське видання Rzeczpospolita розповідає про нову велику хвилю української еміграції на Захід, головну силу якої складають молоді й освічені українці. Молдовське видання ALLMoldova вважає, що Молдова є успішнішою, ніж Україна, у захисті інтересів своїх громадян.
«Гітлер і Сталін розділили собі Східну Європу» – під таким заголовком вийшов великий аналітичний матеріал, опублікований інтернет-виданням ČT24. У Європейський день пам’яті жертв тоталітарних режимів – нацизму і сталінізму – потрібно згадати, за яких обставин насправді розпочалась Друга світова війна. «Політика Радянського Союзу, зазначає чеське видання, була перед початком війни орієнтована на союз із західними потугами», піком цього, «сватання» радянського вождя Йосифа Сталіна до гітлерівської Німеччини і став пакт Молотова-Ріббентропа, підписаний 23 серпня 1939 року в Москві. У договорі йшлося про ненапад, але в його таємному додатку «сторони, що підписалися, також домовились про поділ сфер впливу у Східній Європі». Першою жертвою договору стала Польща, куди німецька армія вторглась уже через тиждень після укладення договору – 1 вересня 1939 року. А 17 вересня зі Сходу до Польщі вступила Червона армія. Під сферу радянського впливу також потрапили балтійські країни та румунська Бессарабія. Відповідь Німеччини не забарилась: 22 червня 1941 року нацисти напали на СРСР, розпочалась найкривавіша і найбільша за кількістю людських жертв війна, зазначає чеське видання.
У Польщі схвильовані новою хвилею української еміграції. Про це пише місцевий щоденник Rzeczpospolita у статті «Чи Українці окупують Польщу?». І в Україні стурбовані «масовою еміграцією українців за Буг через те, що тепер можна легше здобути польський паспорт», пише автор публікації Лукаш Сольський. Оскільки в Польщі легально працює близько 30 тисяч українців, то та ж сама кількість із них має право дістати польські паспорти. До польських консульств звертаються переважно молоді люди, пояснюючи свій крок тим, що «Україна віддаляється від Європи, і ускладнюється політична ситуація в країні». Різко зросла кількість українських дітей в недільних школах, із яких тільки 5 відсотків становлять поляки, решта – це українці. І ще одна проблема, наголошує автор, – з ким себе більше будуть ідентифікувати українці – з Україною чи з Польщею? Зрештою, проблема зростання української еміграції на Захід вже не тільки польська. Подібну тенденцію відчувають інші прикордонні країни – Угорщина та Румунія, робить висновок польська Rzeczpospolita.
А молдавська ALLMoldova, порівнюючи успіхи України та Молдови в інтеграції на Захід, на перше місце ставить Молдову. Зокрема, такої думки Ігор Корман – голова парламентської комісії з закордонних справ та європейської інтеграції. В опублікованому інтерв’ю з ним мова йде про німецько-молдовські відносини на тлі візиту до Молдови німецького канцлера Анґели Меркель, який відбувся у середу. Про дорогу Молдови до Європи політик говорить як про «історію успіху», Україна ж із її «велетенськими проблемами з російським газом, металургією, з переходом до євростандартів» – позаду, підсумовує молдовський політик.
«Гітлер і Сталін розділили собі Східну Європу» – під таким заголовком вийшов великий аналітичний матеріал, опублікований інтернет-виданням ČT24. У Європейський день пам’яті жертв тоталітарних режимів – нацизму і сталінізму – потрібно згадати, за яких обставин насправді розпочалась Друга світова війна. «Політика Радянського Союзу, зазначає чеське видання, була перед початком війни орієнтована на союз із західними потугами», піком цього, «сватання» радянського вождя Йосифа Сталіна до гітлерівської Німеччини і став пакт Молотова-Ріббентропа, підписаний 23 серпня 1939 року в Москві. У договорі йшлося про ненапад, але в його таємному додатку «сторони, що підписалися, також домовились про поділ сфер впливу у Східній Європі». Першою жертвою договору стала Польща, куди німецька армія вторглась уже через тиждень після укладення договору – 1 вересня 1939 року. А 17 вересня зі Сходу до Польщі вступила Червона армія. Під сферу радянського впливу також потрапили балтійські країни та румунська Бессарабія. Відповідь Німеччини не забарилась: 22 червня 1941 року нацисти напали на СРСР, розпочалась найкривавіша і найбільша за кількістю людських жертв війна, зазначає чеське видання.
У Польщі схвильовані новою хвилею української еміграції. Про це пише місцевий щоденник Rzeczpospolita у статті «Чи Українці окупують Польщу?». І в Україні стурбовані «масовою еміграцією українців за Буг через те, що тепер можна легше здобути польський паспорт», пише автор публікації Лукаш Сольський. Оскільки в Польщі легально працює близько 30 тисяч українців, то та ж сама кількість із них має право дістати польські паспорти. До польських консульств звертаються переважно молоді люди, пояснюючи свій крок тим, що «Україна віддаляється від Європи, і ускладнюється політична ситуація в країні». Різко зросла кількість українських дітей в недільних школах, із яких тільки 5 відсотків становлять поляки, решта – це українці. І ще одна проблема, наголошує автор, – з ким себе більше будуть ідентифікувати українці – з Україною чи з Польщею? Зрештою, проблема зростання української еміграції на Захід вже не тільки польська. Подібну тенденцію відчувають інші прикордонні країни – Угорщина та Румунія, робить висновок польська Rzeczpospolita.
А молдавська ALLMoldova, порівнюючи успіхи України та Молдови в інтеграції на Захід, на перше місце ставить Молдову. Зокрема, такої думки Ігор Корман – голова парламентської комісії з закордонних справ та європейської інтеграції. В опублікованому інтерв’ю з ним мова йде про німецько-молдовські відносини на тлі візиту до Молдови німецького канцлера Анґели Меркель, який відбувся у середу. Про дорогу Молдови до Європи політик говорить як про «історію успіху», Україна ж із її «велетенськими проблемами з російським газом, металургією, з переходом до євростандартів» – позаду, підсумовує молдовський політик.
