Київ – Вісімнадцять відсотків молоді США значно обмежать коло свого спілкування, якщо в них відібрати соціальні мережі. Такими є дані американських соціологів. Втім, українській молоді це не загрожує, констатують експерти в Україні. Вони радять молодим українцям більше приділяти часу реальному життю.
Студент Національного університету імені Тараса Шевченка Павло Чупірчук щодня приділяє соціальним мережам чимало часу. Каже, що особисті акаунти у Facebook, Google+, Twitter та ВКонтактє заміняють йому інші – повільніші та менш зручні види зв’язку.
«Зараз з одногрупниками ми не бачимось, у нас пар немає, але я листуюсь із ними і мені цього достатньо. У будь-якому разі легше спілкуватися, особливо це відчувається, якщо на увазі маються люди, далекі географічно. Дзвонити було б дорого, листи б писали, але час від часу і поки ті листи дійдуть… Навряд чи я б писав листи», – говорить Павло.
Коло спілкування
Натомість Наталія Лєксау, студентка цього ж вишу, запевняє, що листувалася б, а також телефонувала б та зустрічалася б зі своїми друзями у реальному житті, якби соцмережі зникли.
«У кожного це коло спілкування зменшилося б: у когось більше, у когось менше. У когось воно б могло скоротитися і до 80%. Для мене це не актуально. Я спілкуюся зі своїми справжніми друзями і не заводжу нових знайомств в інтернеті», – розповідає Наталя.
«Вони он-лайн народжені»
Нині в Україні близько чверті дівчат та майже двадцять відсотків юнаків не уявляють собі життя без інтернет-спілкування, і лише сім відсотків із них не користується соціальними мережами.
За словами психолога Олени Ліщинської, активне використання соціальних мереж молоддю для спілкування не є патологією.
«Вони он-лайн народжені. Якщо не давати користуватися цим усім, врешті-решт це вплине на соціальну адаптацію. Сучасна людина відчуває свободу комунікації і якщо її втратити, це дуже велика втрата. Соціальні мережі не можуть сформувати комплекси, вони можуть бути лише компенсатором комплексів, які виникли через щось інше», – каже експерт.
Бажаний імідж
Інтернет може приховати вади зовнішності та невпевненість, а також дозволяє створити бажаний імідж, зазначає Олена Ліщинська. Щоб уникнути залежності від соціальних мереж психолог радить підтримувати контакти зі знайомими і у реальному житті та мати якесь хобі.
Водночас, заступник директора Інституту соціології Микола Шульга зазначає, що соціальні мережі, навпаки, можуть допомогти молоді змінити щось у реальному житті.
«Віртуальність, яка є відмінною від реальності, своєю відмінністю пронизує наше життя. Сьогодні людина може за допомогою цієї мережі ускладнити і урізноманітнити своє реальне життя, а може просто звузити своє спілкування в реальності тільки до цих мереж. Тим більше, що там простіше і спокійніше», – зауважує експерт.
За результатами опитування Інституту Горшеніна, сьогодні понад 75 відсотків української молоді зазвичай проводить дозвілля, зустрічаючись із друзями.
Студент Національного університету імені Тараса Шевченка Павло Чупірчук щодня приділяє соціальним мережам чимало часу. Каже, що особисті акаунти у Facebook, Google+, Twitter та ВКонтактє заміняють йому інші – повільніші та менш зручні види зв’язку.
«Зараз з одногрупниками ми не бачимось, у нас пар немає, але я листуюсь із ними і мені цього достатньо. У будь-якому разі легше спілкуватися, особливо це відчувається, якщо на увазі маються люди, далекі географічно. Дзвонити було б дорого, листи б писали, але час від часу і поки ті листи дійдуть… Навряд чи я б писав листи», – говорить Павло.
Коло спілкування
Натомість Наталія Лєксау, студентка цього ж вишу, запевняє, що листувалася б, а також телефонувала б та зустрічалася б зі своїми друзями у реальному житті, якби соцмережі зникли.
«У кожного це коло спілкування зменшилося б: у когось більше, у когось менше. У когось воно б могло скоротитися і до 80%. Для мене це не актуально. Я спілкуюся зі своїми справжніми друзями і не заводжу нових знайомств в інтернеті», – розповідає Наталя.
«Вони он-лайн народжені»
Нині в Україні близько чверті дівчат та майже двадцять відсотків юнаків не уявляють собі життя без інтернет-спілкування, і лише сім відсотків із них не користується соціальними мережами.
За словами психолога Олени Ліщинської, активне використання соціальних мереж молоддю для спілкування не є патологією.
«Вони он-лайн народжені. Якщо не давати користуватися цим усім, врешті-решт це вплине на соціальну адаптацію. Сучасна людина відчуває свободу комунікації і якщо її втратити, це дуже велика втрата. Соціальні мережі не можуть сформувати комплекси, вони можуть бути лише компенсатором комплексів, які виникли через щось інше», – каже експерт.
Бажаний імідж
Інтернет може приховати вади зовнішності та невпевненість, а також дозволяє створити бажаний імідж, зазначає Олена Ліщинська. Щоб уникнути залежності від соціальних мереж психолог радить підтримувати контакти зі знайомими і у реальному житті та мати якесь хобі.
Водночас, заступник директора Інституту соціології Микола Шульга зазначає, що соціальні мережі, навпаки, можуть допомогти молоді змінити щось у реальному житті.
«Віртуальність, яка є відмінною від реальності, своєю відмінністю пронизує наше життя. Сьогодні людина може за допомогою цієї мережі ускладнити і урізноманітнити своє реальне життя, а може просто звузити своє спілкування в реальності тільки до цих мереж. Тим більше, що там простіше і спокійніше», – зауважує експерт.
За результатами опитування Інституту Горшеніна, сьогодні понад 75 відсотків української молоді зазвичай проводить дозвілля, зустрічаючись із друзями.
