Варшава – Польща розпочала головування у Вишеградській групі, до складу якої, крім Польщі, входять Чехія, Словаччина та Угорщина. Впродовж року Варшава координуватиме зовнішньополітичну діяльність цього об’єднання чотирьох країн. Радослав Сікорський, міністр закордонних справ Польщі, говорить, що серед найважливіших завдань Вишеградської групи – покращення ситуації з демократією в Білорусі та в Україні. Спільними зусиллями члени Вишеградської групи намагаються вплинути на формування бюджету ЄС так, щоб було відповідне фінансування програм «Східного партнерства».
Розпочинаючи головування Польщі у Вишеградській групі, керівник зовнішньополітичного відомства Польщі Радослав Сікорський говорив про великий потенціал чотирьох країн-членів. У середині 1990-х років, коли Вишеградська група формувалася, нагадав польський міністр, сукупний валовий національний продукт цих країн становив 260 мільярдів доларів. Сьогодні він у чотири рази більший. Якби Вишеградська група була однією державою, сказав Сікорський, то вона була б серед 20 найрозвинутіших країн світу.
Об’єднання чотирьох держав, наголошує міністр, це не якийсь окремий Євросоюз всередині європейської спільноти. Проте, як він зазначив в ефірі «Польського радіо», Вишеградська група має стільки голосів у Раді Європи, скільки Франція та Німеччина разом. А це, наголосив Сікорський, – значна політична сила. Перелічуючи найважливіші завдання, що стоять перед Вишеградською групою на найближчий рік, Сікорський назвав питання східних сусідів – Білорусі та України.
Щодо Тимошенко і демократії – єдиний підхід
Як розповів Радіо Свобода Якуб Ґрошковський, експерт польського Центру східних досліджень, Вишеградська група активно працює над формуванням бюджету ЄС на 2014-2020 роки. Ці чотири країни хочуть, щоб у євросоюзному бюджеті були достатні кошти на реалізацію програм у державах «Східного партнерства», зокрема в Україні.
«Вишеградські країни зацікавлені у тому, щоб було відповідне фінансування для цих програм. Це, так би мовити, противага для країн, які сусідять із північною Африкою. Португалія, Франція, Італія зацікавлені в тому, щоб були гроші на фінансування відносин Південної Європи з Північною Африкою, натомість країни Вишеградської групи зацікавлені в тому, щоб, принаймні, був баланс зі східним напрямком», – зазначив Якуб Ґрошковський.
Говорячи про відносини Вишеградської групи з Україною, він застерігає, що багато залежатиме від справи Юлі Тимошенко. «Вишеградські країни, як і цілий Євросоюз, чекають, що українська влада постарається якось стабілізувати ситуацію з Юлією Тимошенко. Цей процес перебуває під дуже пильною увагою. Поки ситуація навколо цього не з’ясується, доти важко говорити про підтримку України на шляху її більшої інтеграції з європейськими структурами», – зауважив польський експерт.
Ґрошковський також звертає увагу на те, що попри спільність поглядів у основних питаннях щодо України, позиції членів Вишеградської групи розходяться в нюансах. Скажімо Чехія, говорить він, виразно натякає Україні, що буде послідовно підтримувати українську опозицію. У свою чергу Словаччина стриманіша в своїй оцінці політичної ситуації в Україні з огляду на економічні питання, які вирішує спільно з офіційним Києвом. Найменш активна у східному напрямку Угорщина, та, з огляду на своїх партнерів із Вишеградської групи, каже Ґрошковський, угорці також підтримають проекти, спрямовані на демократизацію України.
Розпочинаючи головування Польщі у Вишеградській групі, керівник зовнішньополітичного відомства Польщі Радослав Сікорський говорив про великий потенціал чотирьох країн-членів. У середині 1990-х років, коли Вишеградська група формувалася, нагадав польський міністр, сукупний валовий національний продукт цих країн становив 260 мільярдів доларів. Сьогодні він у чотири рази більший. Якби Вишеградська група була однією державою, сказав Сікорський, то вона була б серед 20 найрозвинутіших країн світу.
Об’єднання чотирьох держав, наголошує міністр, це не якийсь окремий Євросоюз всередині європейської спільноти. Проте, як він зазначив в ефірі «Польського радіо», Вишеградська група має стільки голосів у Раді Європи, скільки Франція та Німеччина разом. А це, наголосив Сікорський, – значна політична сила. Перелічуючи найважливіші завдання, що стоять перед Вишеградською групою на найближчий рік, Сікорський назвав питання східних сусідів – Білорусі та України.
Щодо Тимошенко і демократії – єдиний підхід
Як розповів Радіо Свобода Якуб Ґрошковський, експерт польського Центру східних досліджень, Вишеградська група активно працює над формуванням бюджету ЄС на 2014-2020 роки. Ці чотири країни хочуть, щоб у євросоюзному бюджеті були достатні кошти на реалізацію програм у державах «Східного партнерства», зокрема в Україні.
«Вишеградські країни зацікавлені у тому, щоб було відповідне фінансування для цих програм. Це, так би мовити, противага для країн, які сусідять із північною Африкою. Португалія, Франція, Італія зацікавлені в тому, щоб були гроші на фінансування відносин Південної Європи з Північною Африкою, натомість країни Вишеградської групи зацікавлені в тому, щоб, принаймні, був баланс зі східним напрямком», – зазначив Якуб Ґрошковський.
Говорячи про відносини Вишеградської групи з Україною, він застерігає, що багато залежатиме від справи Юлі Тимошенко. «Вишеградські країни, як і цілий Євросоюз, чекають, що українська влада постарається якось стабілізувати ситуацію з Юлією Тимошенко. Цей процес перебуває під дуже пильною увагою. Поки ситуація навколо цього не з’ясується, доти важко говорити про підтримку України на шляху її більшої інтеграції з європейськими структурами», – зауважив польський експерт.
Ґрошковський також звертає увагу на те, що попри спільність поглядів у основних питаннях щодо України, позиції членів Вишеградської групи розходяться в нюансах. Скажімо Чехія, говорить він, виразно натякає Україні, що буде послідовно підтримувати українську опозицію. У свою чергу Словаччина стриманіша в своїй оцінці політичної ситуації в Україні з огляду на економічні питання, які вирішує спільно з офіційним Києвом. Найменш активна у східному напрямку Угорщина, та, з огляду на своїх партнерів із Вишеградської групи, каже Ґрошковський, угорці також підтримають проекти, спрямовані на демократизацію України.
