Що має спільного британський письменник Джордж Орвел із українськими біженцями, які після Другої світової війни опинилися в таборах біженців у Німеччині та Австрії? Виявляється, дуже багато. Коли його славний твір «Ферма тварин» потрапив їм до рук, вони раділи, що нарешті хтось на Заході так проникливо зрозумів і описав Радянський Союз, цей союз, куди Червона армія за допомогою американців та британців хотіла їх репатріювати.
Вашингтонський прес-клуб отримав цими днями подарунок – український переклад твору Джорджа Орвела «Ферма Тварин», виданий 1947 року в Німеччині зі вступом, який написав сам Орвел. Зробила цей подарунок американська журналістка українського походження Андреа Халупа (ми з’ясовуємо, чи ми родичі – І.Х.). Вона отримала цю книжку від свого дядька, який колись був інтернованим у таборі біженців у містечку Гайденау.
Післявоєнне таборове життя українських біженців було бурхливим і насиченим. У таборах українці створили школи, самодіяльні гуртки, театри. Це фактично були маленькі автономні країни, в яких українці з різних частин України жили разом, працювали і творили.
Молодий науковець Ігор Шевченко якось здобув англомовний примірник «Ферми тварин». Його вразило, наскільки цей твір віддзеркалював життя в Радянському Союзі.
Шевченко вивчив англійську мову, слухаючи «Бі-Бі-Сі». Він часто читав іншим біженцям цей твір вголос і перекладав на ходу. Якось Шевченкові вдалося дізнатися адресу Орвела, і він написав йому листа з проханням дати дозвіл на український переклад твору. Орвел довго не вагався і дав добро. Письменник був дещо засмучений тим, як видавці відмовлялися видати «Ферму тварин» в Англії, інтелектуальні кола тоді ще були великими симпатиками більшовизму і багато хто не хотів розсердити свого воєнного партнера Сталіна. Отож Орвел хотів, щоб якомога більше людей могли прочитати його книгу.
Орвелл і Шевченко листувалися, узгоджували переклад і новий вступ, який до свого твору написав Орвел (читайте його в інтернеті тут).
Мюнхенське видавництво «Прометей» надрукувало твір і кинуло його по таборах. Цей український переклад був першим перекладом твору на іншу мову. Перекладач Ігор Шевченко виступив під псевдонімом Іван Чернятинський, і був це далекий 1947 рік.
На жаль, велику партію книг захопили американці і передали їх червоним, які, звичайно, спалили все.
Фрагмент обкладинки книги «Ферма тварин»
Переплетення шляхів
Коли журналістка Андреа Халупа дізналася про Орвела та українців, вона зрозуміла, що знайшла те, чого бракувало в її кіносценарії про Голодомор. Вона вирішила завершити свій проект сценою, в якій українські біженці, багато хто з яких пережив Голодомор, читають «Ферму тварин».
«Ось люди, хто пережив страшний Голодомор, мій дядько, його син з таборів приніс цю книгу, іскра життя мерехтить, це радісний кінець, правда вийде на поверхню. Це остання сцена, біженці, які роздають іншим цю книгу», – розповідла журналістка.
На обкладинці книги свиня з батогом, вдалині зморена коняка тягне навантажений віз. Орвел хотів, щоб обкладинка була простою, але українці зробили по-своєму, каже Андреа: «Коли Орвел і Шевченко узгоджували деталі перекладу, Орвел сказав, що на обкладинці хотів би мати лише назву твору. Він хотів утримати творчий контроль. Але українці зробили так, як вони вміють, і маємо цю багату, промовисту картину» .
Ігор Шевченко
Ігор Шевченко став відомим нині вченим-візантистом, був головою Міжнародної асоціації візантистів, почесним головою Української академії мистецтв та наук у США, професором низки університетів, насамкінець професором Гарвардського університету, мав блискучу наукову кар’єру. Разом із професором Омеляном Пріцаком Ігор Шевченко був співзасновником Українського наукового інституту Гарвардського університету (УНІГУ). Він помер у грудні 2009 року. У всіх некрологах згадують його переклад «Ферми тварин».
На Радіо Свобода від 1990 року. Редактор і ведуча передач «Україна і світ», «52:30 у різних вимірах», «Вечірня Свобода», «Українське коло», «30 хвилин у різних вимірах». У 2001–2007 роках заступник директора Української редакції. 2007–2011 роки – директор редакції. Жила в п’яти країнах. Люблю мови, подорожувати, українську літературу 1920-30-х років, мистецтво та старі фільми. Не терплю фальш і брехню. Щоб не збожеволіти від української політики – вишиваю.
