Київ – Українці за ґратами працюють продуктивніше, ніж їхні співвітчизники на волі, стверджують економісти. За рік підприємства, розташовані у місцях позбавлення волі, виробляють товарів на півмільярда гривень. Такою є офіційна статистика Державної пенітенціарної служби. Утім, правозахисники говорять про численні факти примусової та неоплачуваної праці в українських в’язницях.
Вироби з і металу, будівельні матеріали, меблі й навіть зрубна архітектура – таку продукцію виробляють вісім виправних колоній Вінницької області, в яких тримають близько семи тисяч засуджених. Виправні заклади виробляють до трьох відсотків від усієї продукції регіону, розповідає керівник управління Державної пенітенціарної служби у Вінницькій області В’ячеслав Люх.
«Наші підприємства мають деревообробну та іншу техніку, складські приміщення, автопарк. Загалом вони виробляють товари на суму близько 30 мільйонів гривень на рік», – розповідає керівник системи відбування покарань на Вінниччині.
Модернізацію виробництва в колоніях
Державна пенітенціарна служба, яка об’єднує місця позбавлення волі України, має 130 промислових підприємств і ще 11 сільськогосподарських, на яких працюють в’язні. За минулий рік вони заробили понад півмільярда гривень, свідчить офіційна статистика.
Держава недофінансовує виправні заклади, а відтак зароблені гроші йдуть на покращення умов у в’язницях та безпосередньо засудженим, які працюють, стверджує голова Державної пенітенціарної служби Олександр Лісіцков.
«Модернізація виробництва є одним із наших пріоритетів. Доходи від виробничої діяльності є основним джерелом поліпшення умов тримання засуджених й наближення їх до загальноприйнятих міжнародних стандартів», – запевняє Олександр Лісіцков.
Як приклад цього керівник відомства наводить переобладнання багатопрофільної лікарні у Стрижавській виправній колонії на Вінниччині. Віднині тут можуть виконувати навіть заміну кришталика ока.
Економіст Олександр Пасхавер констатує, що виходячи з кількості ув’язнених та вартості продукту, який вони виробляють, їхня продуктивність є вищою, ніж в українців на волі. Втім, економіст наголошує, що й плата за роботу у в’язнів має бути відповідною.
Деяким ув’язненим платять 40 гривень на місяць – правозахисник
Праця є дуже корисною для позбавлених волі, але лише, якщо вона є добровільною і за неї платять, наголошує експерт Харківської правозахисної групи Андрій Діденко.
«Якщо людина прагне праці й стає на шлях виправлення, це позитив. Але з іншого боку, ми стикаємося із ситуаціями, коли до праці примушують, особливо в жіночих колоніях. І якщо зазвичай плата за працю засудженого досить висока, то жінки після всіх відрахувань часто отримують на руки по 40-60 гривень», – розповідає правозахисник.
Він говорить, що в українських в’язницях є випадки так званої рабської праці, коли в’язні працюють по 12 годин або коли замість грошей їм видають сигарети, чай та інші товари. А іноді людині, яка хоче завдяки сумлінній праці звільнитися достроково, чинять перешкоди, щоб вона і далі працювала за ґратами, каже Андрій Діденко.
За підрахунками священиків, які спілкуються з ув’язненими, кожен третій працює за ґратами зі власної волі.
Вироби з і металу, будівельні матеріали, меблі й навіть зрубна архітектура – таку продукцію виробляють вісім виправних колоній Вінницької області, в яких тримають близько семи тисяч засуджених. Виправні заклади виробляють до трьох відсотків від усієї продукції регіону, розповідає керівник управління Державної пенітенціарної служби у Вінницькій області В’ячеслав Люх.
«Наші підприємства мають деревообробну та іншу техніку, складські приміщення, автопарк. Загалом вони виробляють товари на суму близько 30 мільйонів гривень на рік», – розповідає керівник системи відбування покарань на Вінниччині.
Модернізацію виробництва в колоніях
Державна пенітенціарна служба, яка об’єднує місця позбавлення волі України, має 130 промислових підприємств і ще 11 сільськогосподарських, на яких працюють в’язні. За минулий рік вони заробили понад півмільярда гривень, свідчить офіційна статистика.
Держава недофінансовує виправні заклади, а відтак зароблені гроші йдуть на покращення умов у в’язницях та безпосередньо засудженим, які працюють, стверджує голова Державної пенітенціарної служби Олександр Лісіцков.
«Модернізація виробництва є одним із наших пріоритетів. Доходи від виробничої діяльності є основним джерелом поліпшення умов тримання засуджених й наближення їх до загальноприйнятих міжнародних стандартів», – запевняє Олександр Лісіцков.
Як приклад цього керівник відомства наводить переобладнання багатопрофільної лікарні у Стрижавській виправній колонії на Вінниччині. Віднині тут можуть виконувати навіть заміну кришталика ока.
Економіст Олександр Пасхавер констатує, що виходячи з кількості ув’язнених та вартості продукту, який вони виробляють, їхня продуктивність є вищою, ніж в українців на волі. Втім, економіст наголошує, що й плата за роботу у в’язнів має бути відповідною.
Деяким ув’язненим платять 40 гривень на місяць – правозахисник
Праця є дуже корисною для позбавлених волі, але лише, якщо вона є добровільною і за неї платять, наголошує експерт Харківської правозахисної групи Андрій Діденко.
«Якщо людина прагне праці й стає на шлях виправлення, це позитив. Але з іншого боку, ми стикаємося із ситуаціями, коли до праці примушують, особливо в жіночих колоніях. І якщо зазвичай плата за працю засудженого досить висока, то жінки після всіх відрахувань часто отримують на руки по 40-60 гривень», – розповідає правозахисник.
Він говорить, що в українських в’язницях є випадки так званої рабської праці, коли в’язні працюють по 12 годин або коли замість грошей їм видають сигарети, чай та інші товари. А іноді людині, яка хоче завдяки сумлінній праці звільнитися достроково, чинять перешкоди, щоб вона і далі працювала за ґратами, каже Андрій Діденко.
За підрахунками священиків, які спілкуються з ув’язненими, кожен третій працює за ґратами зі власної волі.
