В Україні та світі відзначають 120-річчя патріарха Йосипа Сліпого

Львів – 17 лютого в Україні та світі відзначають 120-річницю від дня народження патріарха Української греко-католицької церкви Йосифа Сліпого. Це унікальна постать в історії церкви. Особиста доля однієї людини, його переживання всіх періодів історії, наукові праці – це історія цілої церкви та держави.

Богослужіння, академічні вечори, тематичні заняття у школах, вшанування пам’яті кардинала Йосипа Сліпого у його рідному селі Заздрість, що на Тернопільщині – всі ці заходи відбуваються цього дня. У Заздрості створений музей, на сільському цвинтарі поховані батьки патріарха. Кардинала Йосипа Сліпого називали за ув’язнення «німим свідком Церкви», а вже після звільнення у Римі став голосом «мовчазної Церкви».

«Оця любов до Христа, любов до Святої Церкви, що є Його Таємничим Тілом, любов до рідної Української Церкви, що є повноцінною частиною вселенської християнської Родини, любов до рідного Українського народу, з його духовними та матеріяльними скарбами вселюдського значення, визначали мій життєвий працелюбний шлях, моє думання та мою працю, на волі й у неволі», – писав у своєму «Заповіті» кардинал Йосип Сліпий.

Патріарх пройшов крізь життєве пекло

Перша і Друга світові війни, ліквідація і переслідування церкви, репресії проти українського народу, зміцнення УГКЦ за кордоном, боротьба за проголошення патріархату – всі події пережив і осмислив кардинал Сліпий. Він вважав, що патріархат церкви – це видимий знак зрілості й самобутности помісної церкви та могутній чинник в церковному і народному житті.

40 років, з 1944 до 1984-го, Йосип Сліпий був провідником Української греко-католицької церкви. Самобутність УГКЦ кардинал характеризував двома фундаментальними принципами – сопричастя з Єпископом Риму і вірність східнохристиянській візантійській традиції.

Кардинал Йосип Сліпий навчався у Львівській духовній семінарії. У 1916 році в Австрії здобув ступінь доктора богослов’я. А через рік митрополит Андрей Шептицький висвятив Йосипа Сліпого на священика. Він далі продовжив навчання за кордоном. У 30-літньому віці Йосип Сліпий став професором догматики у Львівській семінарії, через три роки очолив її.

Отець Йосип Сліпий, який вважав науку диханням Церкви і народу, розбудував семінарію до рівня богословської академії за дорученням митрополита Андрея Шептицького. Йосип Сліпий з 1928 року був ректором академії.

«На сьогодні ще неналежно досліджена діяльність Йосипа Сліпого у Львові на посаді ректора богословської академії і духовної семінарії. Ми знаємо, що він був ключовою фігурою у розвитку богословської освіти у міжвоєнній Галичині. Але замало досліджено кореспонденцію того часу, його поїздки до Рима, представлення українських справ у Римі, отой тиск Риму, який чинився на митрополита Ангдрея Шептицького і єпископа Йосипа Сліпого щодо запровадження неодруженого священства», – зауважив директор Інституту історії Церкви УКУ, отець Андрій Михалейко.

Арешт глави церкви відбувся 11 квітня 1945, чергові ув’язнення – 1953, 1957, 1962 роки, а це 18 років, проведені на засланні, у тюрмах, у таборах. У важких умовах побуту і праці глава церкви підтримував вірних.

Десять років тому в колишньому будинку монастиря Сестер милосердя святого Вікентія були знайдені ризи, чаші і документи. Серед них листи з неволі Йосипа Сліпого, які він писав з 1953 до 1963 років. З цієї кореспонденції відомо, що Йосип Сліпий освячував в ув’язненні миро. «Останнім часом я хворію, пришліть мені ліки, які готуються з таких-от олій» і латиною подавав список. А це були складники мира. Також владика просив надіслати йому білих сухариків і загорнути все в «Арх.», служебник «Архієратикон», де є молитва на освячення мира. Ув’язнений Йосип Сліпий дотепно оминав радянську цензуру.

Процес беатифікації Йосипа Сліпого зазнає перепон

В Інституті історії церкви є копії 12 кримінальних справ щодо ув’язнення глави церкви. Ці документи та інші відіграють важливу роль у процесі беатифікації кардинала Йосипа Сліпого. Втім, справа проголошення Йосипа Сліпого блаженним постійно зазнає перепон.

«Тут питання виключно часу. Йосип Сліпий був і є символом незламності духу, боротьби за права Церкви і людей. Він кидав виклик тоталітарній системі. Він ісповідник віри. Є фактор часу. Бо нині ще живі люди, які з ним знались, спілкувались. Йосип Сліпий мав непростий характер, був людиною строгою до себе й свого оточення. Живуть ці люди, які мають свіжі переживання контакту з Йосипом Сліпим, як позитивні, так і негативні. Відтягується час, щоб ширше оцінити цю постать і діяльність. Є ще й тиск Російської православної церкви щодо діяльності ієрархів УГКЦ в роки Другої світової війни. Це все нуртує, і поки ми ще не готові критично переосмислити цей період, поки керуємося емоціями, поки рани історії України не загоїлись, доти всі ці процеси гальмують процес беатифікації», – вважає отець Андрій Михалейко.

У 1963 році глава УГКЦ Йосип Сліпий прибув у Рим. У справі його звільнення до керівника СРСР Микити Хрущова звернулися президент США Джон Кеннеді та Папа Іван ХХІІІ. Кардинал Йосип Сліпий відвідав всі поселення українців у світі, розбудовував Церкву і розвивав богослов’я поза Україною до дня смерті 7 вересня 1984 року.

20 років тому, згідно з заповітом, патріарха Йосипа Сліпого з почестями перепоховали у Святоюрській крипті у Львові поруч з митрополитом Андреєм Шептицьким.

«Брак почуття і розуміння єдности в основних питаннях життя Церкви і Народу – це наше нещастя, це наш споконвічний гріх!» – донині пророчі та актуальні слова Йосипа Сліпого.