Страсбург – Євродепутати у Страсбурзі в четвер ухвалили доволі різку резолюцію щодо ситуації в Росії та березневих виборів президента. Депутати засудили російських лідерів за порушення міжнародних зобов’язань щодо демократії. Європарламент заявляє, що недопущення до участі у виборах кандидатів від опозиції також вкотре свідчить про порушення міжнародних правил щодо політичної конкуренції та плюралізму.
Європейські депутати вже не вперше намагаються пробити стіну ігнорування, яку «вибудувала» російська влада. Цього разу вони закликали Кремль поважати думку народу, що виходить на акції протесту, і прислухатися до рекомендацій ОБСЄ й Парламентської асамблеї Ради Європи.
Власне, обговорення російської соціальної та політичної ситуації, що розвивається на тлі президентської виборчої кампанії, Європарламент провів дещо раніше, у присутності голови європейської дипломатії Катрін Аштон. Вона тоді, зокрема, зауважила, що «російські лідери повинні швидко реагувати на проблеми, визначені спостерігачами від ОБСЄ».
Нині її співвітчизник, британський євродепутат Чарльз Таннок висловив схожу думку, пояснюючи, чому він підтримав резолюцію щодо Росії.
«Нинішня політична ситуація в Росії, після виборів до Думи у грудні минулого року та демонстрацій, що відбулися після них, – залишається дуже тривожною, – каже він. – Важливо, щоб проблеми, виявлені тоді міжнародними спостерігачами, були вирішені, щоб уникнути подібних порушень під час наступних виборів».
Всі опозиційні сили повинні мати доступ до участі у виборах, наголошує євродепутат.
Людям набридла і стала огидною нинішня політична еліта – Мерфі
Резолюція, яку підтримала більшість європейських парламентарів, «настійливо закликає російську владу до діалогу з опозицією». Євродепутати висловлюють жаль з приводу того, що одному з опозиціонерів – голові партії «Яблуко» Григорію Явлінському – відмовили в участі у президентській виборчій кампанії, а його партію не допускають до спостереження під час виборів президента.
Ірландський депутат-соціаліст Пол Мерфі називає нинішні вуличні маніфестації у Росії «прелюдією» того, що відбуватиметься після переобрання Володимира Путіна президентом.
«Те, що сотні тисяч людей знову виходять на вулиці, свідчить: виступи обурених громадян більше не спрямовані тільки на протести проти сфальсифікованих парламентських виборів, – вважає євродепутат. – Це прелюдія мобілізації, яка настане після переобрання Путіна. Цим людям набридла і стала огидною вся політична еліта, зі злодіями та олігархами, які збагатіли на російських робітниках, пенсіонерах та молоді».
Посилення санкції проти причетних до «справи Магнітського»
Характерно, що члени Європейського парламенту під час голосування ухвалили поправку щодо санкцій проти всіх причетних до катувань та смерті юриста й правозахисника Сергія Магнітського. У цій поправці пропонують «заборонити надання віз по всій території ЄС та замороження активів» тих, хто брав участь і прикривав «справу Магнітського».
У нинішньому документі Європарламент також закликає Російську Федерацію зайняти відповідальнішу позицію щодо Сирії та приєднатися до резолюції Ради безпеки ООН і Ліги арабських держав, яка пропонує план виходу з кризи, включно із закликом до відставки президента Башара Асада.
Двадцять восьмого лютого у Європарламенті відбудуться наступні слухання із «російського питання», цього разу щодо порушень прав людини у цій державі.
Європейські депутати вже не вперше намагаються пробити стіну ігнорування, яку «вибудувала» російська влада. Цього разу вони закликали Кремль поважати думку народу, що виходить на акції протесту, і прислухатися до рекомендацій ОБСЄ й Парламентської асамблеї Ради Європи.
Власне, обговорення російської соціальної та політичної ситуації, що розвивається на тлі президентської виборчої кампанії, Європарламент провів дещо раніше, у присутності голови європейської дипломатії Катрін Аштон. Вона тоді, зокрема, зауважила, що «російські лідери повинні швидко реагувати на проблеми, визначені спостерігачами від ОБСЄ».
Нині її співвітчизник, британський євродепутат Чарльз Таннок висловив схожу думку, пояснюючи, чому він підтримав резолюцію щодо Росії.
«Нинішня політична ситуація в Росії, після виборів до Думи у грудні минулого року та демонстрацій, що відбулися після них, – залишається дуже тривожною, – каже він. – Важливо, щоб проблеми, виявлені тоді міжнародними спостерігачами, були вирішені, щоб уникнути подібних порушень під час наступних виборів».
Всі опозиційні сили повинні мати доступ до участі у виборах, наголошує євродепутат.
Людям набридла і стала огидною нинішня політична еліта – Мерфі
Резолюція, яку підтримала більшість європейських парламентарів, «настійливо закликає російську владу до діалогу з опозицією». Євродепутати висловлюють жаль з приводу того, що одному з опозиціонерів – голові партії «Яблуко» Григорію Явлінському – відмовили в участі у президентській виборчій кампанії, а його партію не допускають до спостереження під час виборів президента.
Ірландський депутат-соціаліст Пол Мерфі називає нинішні вуличні маніфестації у Росії «прелюдією» того, що відбуватиметься після переобрання Володимира Путіна президентом.
«Те, що сотні тисяч людей знову виходять на вулиці, свідчить: виступи обурених громадян більше не спрямовані тільки на протести проти сфальсифікованих парламентських виборів, – вважає євродепутат. – Це прелюдія мобілізації, яка настане після переобрання Путіна. Цим людям набридла і стала огидною вся політична еліта, зі злодіями та олігархами, які збагатіли на російських робітниках, пенсіонерах та молоді».
Посилення санкції проти причетних до «справи Магнітського»
Характерно, що члени Європейського парламенту під час голосування ухвалили поправку щодо санкцій проти всіх причетних до катувань та смерті юриста й правозахисника Сергія Магнітського. У цій поправці пропонують «заборонити надання віз по всій території ЄС та замороження активів» тих, хто брав участь і прикривав «справу Магнітського».
У нинішньому документі Європарламент також закликає Російську Федерацію зайняти відповідальнішу позицію щодо Сирії та приєднатися до резолюції Ради безпеки ООН і Ліги арабських держав, яка пропонує план виходу з кризи, включно із закликом до відставки президента Башара Асада.
Двадцять восьмого лютого у Європарламенті відбудуться наступні слухання із «російського питання», цього разу щодо порушень прав людини у цій державі.
