Київ – Громадські активісти хочуть показати виборцям, хто з депутатів працює чесно, а хто – ні. У такий спосіб можна очистити владу від корупціонерів, стверджують активісти. Схожа ініціатива була в Румунії у 2004 році. Як результат, рівень корупції у владі суттєво знизився. Організатор румунської кампанії «Коаліція за чистий парламент» впевнена, що так само може статися і в Україні.
Громадський рух «Чесно», який має на меті активізувати суспільство, хоче вплинути на виборців, показавши їм, хто з депутатів порушує закон і не виконує свої обов’язки. Подібна практика «чистки» депутатів вже була у Румунії в 2004 році.
Поділитися досвідом до Києва приїхала румунська громадська діячка, професор Аліна Мунджу-Піппіді.
Спираючись на власні дослідження, гостя з Румунії запевняє, що громадянське суспільство відіграє найважливішу роль у боротьбі з корумпованою владою.
Суспільство відіграє найважливішу роль у боротьбу з корупцією
Як зазначає Мунджу-Піппіді, рівень активності громадян в Україні не набагато нижчий, ніж у Румунії або Сербії , але рівень корупції високий.
«Я маю два пояснення цього українського парадоксу. Причина – рейтинг громадянського суспільства в Україні занадто перебільшений. Після Помаранчевої революції всі повірили в силу громадянського суспільства, але, окрім декількох великих міст, громадянської активності в Україні майже немає. Однак Україна має потенціал, і рівень корупції у владі може зменшитися»,– зазначає Мунджу-Піппіді.
Щоб боротися з корупцією у владі, румунські активісти створили перелік пунктів, які б чітко охарактеризували кожного політика.
Український рух «Чесно» перейняв румунський досвід і створив шість критеріїв доброчинності для політиків України: це непричетність до порушень прав і свобод людини, відповідність задекларованих доходів способові життя, незмінність політичної позиції, особисте голосування в парламенті, непричетність до корупційних дій, участь у засіданнях парламенту та в роботі комітетів.
Ми б хотіли, щоб в голові у виборців були чіткі критерії – Рибачук
Аналогічні критерії доброчесності стали в Румунії ледве не законом, і так має статися й в Україні, каже колишній народний депутат, активіст руху «Чесно» Олег Рибачук.
«Ми б хотіли, щоб у голові в кожного виборця замість «подобається» – «не подобається» були чіткі критерії. Зараз створено групу з 20 експертів, які аналізують склад нинішньої Верховної Ради. За 2 місяці ми також об’їздимо всю Україну і створимо такі майданчики «Чесно». Коли ми робили робочі презентації, то зрозуміли, що люди на місцях багато готові робити самі. Студенти говорять, що вони готові взяти з електронної пошти оці критерії, роздрукувати на власному принтері й роздати своїм друзям»,– розповідає Олег Рибачук.
Як зазначають румунські активісти, у Румунії в 2004 році була ситуація, дуже схожа на українську. І якщо вони змогли змінити країну на краще таким чином, то й в Україні це можливо.
Громадський рух «Чесно», який має на меті активізувати суспільство, хоче вплинути на виборців, показавши їм, хто з депутатів порушує закон і не виконує свої обов’язки. Подібна практика «чистки» депутатів вже була у Румунії в 2004 році.
Поділитися досвідом до Києва приїхала румунська громадська діячка, професор Аліна Мунджу-Піппіді.
Спираючись на власні дослідження, гостя з Румунії запевняє, що громадянське суспільство відіграє найважливішу роль у боротьбі з корумпованою владою.
Суспільство відіграє найважливішу роль у боротьбу з корупцією
Як зазначає Мунджу-Піппіді, рівень активності громадян в Україні не набагато нижчий, ніж у Румунії або Сербії , але рівень корупції високий.
Рейтинг громадянського суспільства в Україні занадто перебільшений. Окрім декількох великих міст, громадянської активності в Україні майже немаєАліна Мунджу-Піппіді
«Я маю два пояснення цього українського парадоксу. Причина – рейтинг громадянського суспільства в Україні занадто перебільшений. Після Помаранчевої революції всі повірили в силу громадянського суспільства, але, окрім декількох великих міст, громадянської активності в Україні майже немає. Однак Україна має потенціал, і рівень корупції у владі може зменшитися»,– зазначає Мунджу-Піппіді.
Щоб боротися з корупцією у владі, румунські активісти створили перелік пунктів, які б чітко охарактеризували кожного політика.
Український рух «Чесно» перейняв румунський досвід і створив шість критеріїв доброчинності для політиків України: це непричетність до порушень прав і свобод людини, відповідність задекларованих доходів способові життя, незмінність політичної позиції, особисте голосування в парламенті, непричетність до корупційних дій, участь у засіданнях парламенту та в роботі комітетів.
Ми б хотіли, щоб в голові у виборців були чіткі критерії – Рибачук
Аналогічні критерії доброчесності стали в Румунії ледве не законом, і так має статися й в Україні, каже колишній народний депутат, активіст руху «Чесно» Олег Рибачук.
«Ми б хотіли, щоб у голові в кожного виборця замість «подобається» – «не подобається» були чіткі критерії. Зараз створено групу з 20 експертів, які аналізують склад нинішньої Верховної Ради. За 2 місяці ми також об’їздимо всю Україну і створимо такі майданчики «Чесно». Коли ми робили робочі презентації, то зрозуміли, що люди на місцях багато готові робити самі. Студенти говорять, що вони готові взяти з електронної пошти оці критерії, роздрукувати на власному принтері й роздати своїм друзям»,– розповідає Олег Рибачук.
Як зазначають румунські активісти, у Румунії в 2004 році була ситуація, дуже схожа на українську. І якщо вони змогли змінити країну на краще таким чином, то й в Україні це можливо.
