Серед організаторів краківського літературного фестивалю імені Конрада – ціла низка організацій та установ, зокрема краківська міська управа. Саме до Кракова майбутній письменник, тоді ще Теодор-Юзеф-Конрад Коженьовський, прибув із України.
У цьому місті він провів свою юність, звідси вирушив у тривалі морські подорожі, які надихнули його на літературну творчість. Досвід мандрів і пригод ліг в основу неоромантичної прози Конрада, зокрема його найвідомішого роману «Серце темряви».
Конрад допомагає знайти «втрачені світи»
Як наголошують організатори краківського літературного фестивалю, небагатьом польським письменникам, які писали чужими мовами, вдалося досягнути настільки великого міжнародного успіху, як Джозефу Конраду. Англомовна творчість Конрада мала великий вплив на таких письменників як Ернест Гемінґвей, Грем Грін, Вільям Барроуз та інші. Саме тому, кажуть організатори фестивалю, Конрада, англомовного письменника польського походження, обрали, так би мовити, опікуном міжнародного свята літератури.
Девіз краківського фестивалю – «У пошуку втрачених світів». Міхал Марковський, арт-директор фестивалю розповів: «Ми запросили понад 50 видатних письменників, інтелектуалів, перекладачів зі США, Аргентини, Індії, Ізраїлю, Швеції, Швейцарії, Франції, Італії і, звичайно, з Польщі, щоб дискутувати про досвід втрати, без якого літератури, мабуть, взагалі не було б».
Колисанок йому співали українською
У тому, що втрачений світ дитинства вплинув на світогляд і літературну творчість Конрада, переконаний дослідник життя і творчості цього письменника Здіслав Найдер. Цей польський літературознавець, колишній директор польської редакції «Радіо Вільна Європа» вже багато років займається українськими сторінками біографії Конрада.
«Конрад виріс у середовищі, яке було пограниччям культур. У нього вдома розмовляли польською мовою, та його нянька співала колискові українською. Він про це знав і навіть колись написав, що перші звуки людської мови, які він почув немовлям – це була українська пісня його няньки», – зазначив Здіслав Найдер у розмові з «Радіо Свобода».
За його словами, дитячі роки, проведені Конрадом в Україні, навчили його розуміти й шанувати інші культури. Саме зацікавленість іншим, уміння знайти з ним спільну мову – ключ до розуміння феномену творчості Конрада, переконаний літературознавець.
«Коли він почав плавати на кораблях світами, то, так би мовити, зіткнувся з іншими цивілізаціями. Він дивився на них інакше, ніж тогочасні європейські письменники, тобто не так, як представник вищого білого світу на нижчий світ чорно- чи жовтошкірих, а як на людей, які живуть під тим самим небом, мають такі самі страждання і так само шукають сенс життя», – сказав Здіслав Найдер.
Він твердить, що Конрад хотів написати роман про українця, який емігрував на Захід, та з різних причин не зміг реалізувати цей задум. На знак любові до країни свого дитинства, наголошує польський літературознавець, Конрад назвав свого сина Борисом.
У цьому місті він провів свою юність, звідси вирушив у тривалі морські подорожі, які надихнули його на літературну творчість. Досвід мандрів і пригод ліг в основу неоромантичної прози Конрада, зокрема його найвідомішого роману «Серце темряви».
Конрад допомагає знайти «втрачені світи»
Як наголошують організатори краківського літературного фестивалю, небагатьом польським письменникам, які писали чужими мовами, вдалося досягнути настільки великого міжнародного успіху, як Джозефу Конраду. Англомовна творчість Конрада мала великий вплив на таких письменників як Ернест Гемінґвей, Грем Грін, Вільям Барроуз та інші. Саме тому, кажуть організатори фестивалю, Конрада, англомовного письменника польського походження, обрали, так би мовити, опікуном міжнародного свята літератури.
Девіз краківського фестивалю – «У пошуку втрачених світів». Міхал Марковський, арт-директор фестивалю розповів: «Ми запросили понад 50 видатних письменників, інтелектуалів, перекладачів зі США, Аргентини, Індії, Ізраїлю, Швеції, Швейцарії, Франції, Італії і, звичайно, з Польщі, щоб дискутувати про досвід втрати, без якого літератури, мабуть, взагалі не було б».
Колисанок йому співали українською
У тому, що втрачений світ дитинства вплинув на світогляд і літературну творчість Конрада, переконаний дослідник життя і творчості цього письменника Здіслав Найдер. Цей польський літературознавець, колишній директор польської редакції «Радіо Вільна Європа» вже багато років займається українськими сторінками біографії Конрада.
«Конрад виріс у середовищі, яке було пограниччям культур. У нього вдома розмовляли польською мовою, та його нянька співала колискові українською. Він про це знав і навіть колись написав, що перші звуки людської мови, які він почув немовлям – це була українська пісня його няньки», – зазначив Здіслав Найдер у розмові з «Радіо Свобода».
За його словами, дитячі роки, проведені Конрадом в Україні, навчили його розуміти й шанувати інші культури. Саме зацікавленість іншим, уміння знайти з ним спільну мову – ключ до розуміння феномену творчості Конрада, переконаний літературознавець.
«Коли він почав плавати на кораблях світами, то, так би мовити, зіткнувся з іншими цивілізаціями. Він дивився на них інакше, ніж тогочасні європейські письменники, тобто не так, як представник вищого білого світу на нижчий світ чорно- чи жовтошкірих, а як на людей, які живуть під тим самим небом, мають такі самі страждання і так само шукають сенс життя», – сказав Здіслав Найдер.
Він твердить, що Конрад хотів написати роман про українця, який емігрував на Захід, та з різних причин не зміг реалізувати цей задум. На знак любові до країни свого дитинства, наголошує польський літературознавець, Конрад назвав свого сина Борисом.
