Доступність посилання

ТОП новини

Українці вчаться протидіяти катуванням


Київ – Україна потребує створення власного національного превентивного механізму – системи попередження катувань у місцях позбавлення волі та у правоохоронних органах. Учасники круглого столу у Києві (а це іноземні та українські правозахисники) пропонували моделі захисту в’язнів від тортур та нелюдського поводження, поширені в Європі. Однак, на думку багатьох експертів, превентивний механізм в Україні не буде ефективним без політичної волі влади та без реформи всіх силових відомств.

В Естонії діє одна з найменших в Європі система НПМ – національного превентивного механізму з упередження катувань під час обмеження волі. Однак вона успішно виконує свої функції: за останні роки кількість випадків жорстокого поводження суттєво зменшилася. Про успіх цієї маленької країни розповів радник контролера Естонії з питань юстиції Янус Конса.

«Ми залучаємо до перевірок спеціалістів різного профілю – медиків, соціальних працівників, психологів тощо. Деяких вузьких фахівців у маленькій країні знайти досить важко. Ключове в нашій роботі – обмін інформацією з поліцією та іншими службами, – говорить правозахисник. – Щопонеділка ми маємо повну інформацію, де й кого затримали останнім часом, знаємо, де конкретна людина, можемо її побачити. Ми зустрічаємося з поліцією і радимо, як їм працювати, щоб їхнє поводження із затриманими було менш жорстким».

Зовсім інакше виглядає превентивний механізм у Великій Британії. 18 організацій мають право без попередження відвідувати тюрми, психлікарні, місця, де утримують арештантів.

«Функції цих організацій перетинаються, координувати їх важко, але в підсумку така система охоплює всі установи, де людина може зазнати жорстокого поводження», – розповіла представник НПМ Великобританії Лора Петон.

Превентивний механізм не спрацює без чесної прокуратури – представник Ради Європи

Досвід різних національних превентивних механізмів, які діють на Заході, може бути адаптований до українських реалій, вважає генеральний директор з прав людини Парламентської асамблеї Ради Європи Маркус Єгер. Але, вказує він, на добрий результат можна сподіватися лише тоді, коли змін зазнає і правоохоронна система.

«Можна створити дійсно хороший національний превентивний механізм. Але він не може гарантувати розслідування виявлених фактів. Це робить прокуратура. Тому НПМ буде ефективним лише за умови, що і міліція, і прокуратура будуть неупередженими, добре виконуватимуть свою роботу, і винні будуть покарані», – каже Єгер.

Запровадженню захисту від тортур в Україні заважають?

6 років тому Україна ратифікувала факультативний протокол Конвенції проти катувань, а отже, зобов’язалася створити систему попередження тортур. Від того часу НПМ в Україні не сформований. Втім, країна досягнула чималого поступу в захисті прав ув’язнених і затриманих завдяки роботі правозахисників. Та деякі кроки влади можуть ці успіхи нанівець, заявила омбудсман України Ніна Карпачова.

«Раніше правоохоронцям за тортури призначалося умовне покарання або з відтермінуванням. Зараз кожен другий, обвинувачений у катуваннях, отримує реальний термін. Друге. Ми запропонували норму закону, яка передбачає за такі злочини санкції – до 12 років позбавлення волі чи довічного ув’язнення. Вона діяла, аж поки парламент зробив крок назад: зі статті вивели цю норму, яка, до речі, відповідає конвенції із запобігання катуванням», – сказала Карпачова.

Зі свого боку, голова Вінницької правозахисної групи Дмитро Гройсман не бачить ніяких серйозних перешкод для створення НПМ найближчим часом, окрім бажання чи небажання чинної влади.

В Україні щороку затримують, заарештовують чи відправляють до місць обмеження волі понад мільйон осіб. Про це свідчить моніторинг, проведений уповноваженим із прав людини. Моніторинг показав, що більшість із цих людей, перебуваючи в райвідділку чи за ґратами, зазнала катувань або нелюдського поводження.
  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG