Представлений план дій, чи то дорожня карта, – це інструмент, спрямований на підтримку демократичних реформ, які українська сторона зобов’язалась виконати під час вступу до Ради Європи. На цьому наголосив міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко, представляючи план.
Відповідаючи на запитання українських журналістів про очікувані результати здійснення проектів у рамках плану, міністр Грищенко відповів: «По-перше, це удосконалення національного законодавства та приведення його у відповідність із європейськими стандартами в усіх сферах його функціонування. По-друге, це захист прав людини, розвиток демократичних регіональних інститутів, боротьба з усіма формами та проявами нетерпимості. План дій покликаний скорегувати та конкретизувати зусилля українських органів влади у реалізації демократичних реформ».
Але на сьогодні, на думку багатьох європейських експертів, поняття «демократичні реформи» не набуло реального змісту в українських реаліях. На це натякнув, і то доволі прозоро, у своєму виступі генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Яґланн. За його словами, від часу ухвалення Гельсінського акту 1975 року права людини та демократичні стандарти правозахисту перестали бути внутрішньою справою держави.
Демократичний розвиток окремих країн та Європи у цілому базуються на принципах рівності усіх перед законом та верховенства права, каже Яґланн.
Європа простежить за справою Тимошенко і за корупцією
«Я дивлюсь у майбутнє, очікуючи на виконання цього плану дій. Точніше, я чекаю на результати. Одним із результатів має бути створення в Україні стрункої системи захисту прав людини та системи судочинства, які відповідають демократичним європейським стандартам. Я занепокоєний, як і багато моїх колег, перебігом справи Тимошенко, і це занепокоєння я висловив при спілкуванні з українськими урядовцями. Я сказав: ми очікуємо, що цей процес буде відкритим, чесним і прозорим. Адже ми маємо працювати відповідно до наших стандартів верховенства права», – заявив генсекретар Ради Європи.
Проблеми захисту прав людини та верховенства права в Україні перебувають у центрі уваги європейців не випадково, зазначає директор київського Центру стратегічних досліджень Павло Жовніренко.
«Питання прав людини залишається основним, яке не виконується в Україні. Усе інше – похідне: корупція, соціальні проблеми, проблеми підприємців. А процес над Юлією Тимошенко – це той кристалик, через який просто показати: тут, в Україні, не все нормально!» – каже політолог.
Тож здійснення понад 50 проектів на загальну суму понад 20 мільйонів євро в Україні, враховуючи високий рівень її корумпованості, перебуватиме під суворим спостереженням Ради Європи, обіцяє Турбйорн Яґланн.
На сьогодні зрозуміло, що так званий «фактор Тимошенко», подальший розвиток її справи буде або практичним кроком до демократичних реформ, або подальшим відкочуванням від демократії, наголошують представники Ради Європи.
Відповідаючи на запитання українських журналістів про очікувані результати здійснення проектів у рамках плану, міністр Грищенко відповів: «По-перше, це удосконалення національного законодавства та приведення його у відповідність із європейськими стандартами в усіх сферах його функціонування. По-друге, це захист прав людини, розвиток демократичних регіональних інститутів, боротьба з усіма формами та проявами нетерпимості. План дій покликаний скорегувати та конкретизувати зусилля українських органів влади у реалізації демократичних реформ».
Але на сьогодні, на думку багатьох європейських експертів, поняття «демократичні реформи» не набуло реального змісту в українських реаліях. На це натякнув, і то доволі прозоро, у своєму виступі генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Яґланн. За його словами, від часу ухвалення Гельсінського акту 1975 року права людини та демократичні стандарти правозахисту перестали бути внутрішньою справою держави.
Демократичний розвиток окремих країн та Європи у цілому базуються на принципах рівності усіх перед законом та верховенства права, каже Яґланн.
Європа простежить за справою Тимошенко і за корупцією
«Я дивлюсь у майбутнє, очікуючи на виконання цього плану дій. Точніше, я чекаю на результати. Одним із результатів має бути створення в Україні стрункої системи захисту прав людини та системи судочинства, які відповідають демократичним європейським стандартам. Я занепокоєний, як і багато моїх колег, перебігом справи Тимошенко, і це занепокоєння я висловив при спілкуванні з українськими урядовцями. Я сказав: ми очікуємо, що цей процес буде відкритим, чесним і прозорим. Адже ми маємо працювати відповідно до наших стандартів верховенства права», – заявив генсекретар Ради Європи.
Проблеми захисту прав людини та верховенства права в Україні перебувають у центрі уваги європейців не випадково, зазначає директор київського Центру стратегічних досліджень Павло Жовніренко.
«Питання прав людини залишається основним, яке не виконується в Україні. Усе інше – похідне: корупція, соціальні проблеми, проблеми підприємців. А процес над Юлією Тимошенко – це той кристалик, через який просто показати: тут, в Україні, не все нормально!» – каже політолог.
Тож здійснення понад 50 проектів на загальну суму понад 20 мільйонів євро в Україні, враховуючи високий рівень її корумпованості, перебуватиме під суворим спостереженням Ради Європи, обіцяє Турбйорн Яґланн.
На сьогодні зрозуміло, що так званий «фактор Тимошенко», подальший розвиток її справи буде або практичним кроком до демократичних реформ, або подальшим відкочуванням від демократії, наголошують представники Ради Європи.
