Французький католицький священик Патрік Дебуа вже сім років займається археологічними дослідженнями в Україні. На добровільну місію дослідження історії Голокосту Патріка Дебуа благословили кардинали Жан-Марі Лустіґер та Жан-П’єр Рікар.
«Найбідніші люди в селах давали нам свідчення. Вони були бідними тоді, бідні й зараз. Саме таких людей нацисти змушували копати могили або закопувати мертвих, виконувати інші примусові роботи. І коли ми запитали цих людей, чому ви лише зараз про це говорите, вони нам відповіли, що тільки зараз нас про це питають. Ми запрошуємо їх на симпозіуми та конференції, які відбуваються в різних країнах світу, зокрема, в Амстердамі, Мадриді. Наприклад, ми запросили одного літнього чоловіка, якого нацисти змушували продавати меблі в синагозі. Свідки говорять простою людською мовою на конференціях, і присутні дивуються, що в Україні відбувалися такі події», – розповів Патрік Дебуа.
Особистий мотив
Патрік Дебуа взявся за цю місію з особистих мотивів. Його дідусь-священик на початку 1940-х років був в’язнем одного з таборів для французьких військовополонених, розташованому поблизу Рава-Руської Жовківського району на Львівщині.
За словами отця Дебуа, саме розповіді дідуся спонукали його до спроби відтворити реальну картину Голокосту. Однак за часів СРСР проводити такі дослідження було неможливо. Лише після падіння комуністичного режиму в отця Дебуа з’явилась можливість напряму говорити зі свідками подій Другої світової війни.
Панотець та його українські помічники-волонтери об’їхали усю центральну Україну. Із 2002 року вони здійснили десятки експедицій, остання – на Черкащину у грудні 2010 року.
За сім років вдалося віднайти та зафіксувати в Україні понад 750 місць масових страт, серед яких 70 відсотків раніше не відомих могил, і записати понад 700 інтерв’ю зі свідками.
Зустрічі з очевидцями подій
Під час таких подорожей дослідники зустрілися з українськими істориками, керівниками органів місцевого самоврядування, працівниками місцевих архівів і, найголовніше, з живими свідками подій. Саме ці люди вказали місце розташування братських могил. Команда отця Дебуа знаходить місця масових розстрілів за допомогою металошукачів, адже у похованнях містяться металеві гільзи.
Розповіді, що записує отець Дебуа, часто вражають. Серед свідків є ті, хто безсило споглядав за страшною трагедією, є ті, хто переховував євреїв, ризикуючи власним життям, а є й ті, хто зізнався, що сам брав участь у каральних акціях проти сусідів-євреїв.
Проте отець Дебуа намагається за будь-яких обставин зберігати внутрішній спокій і не виявляти своїх емоцій, інакше люди припиняють говорити. Іноді свідки просять отця Дебуа залишитися з ними для спільної молитви.
Священна місія
Отець Патрік Дебуа очолює благодійну організацію Yahad-In Unum, мета якої – сприяти міжрелігійному діалогові. Його дослідницьку діяльність в Україні в 2005 році благословив у своєму листі Папа Римський Бенедикт XVI.
У рамках виставки «Голокост від куль» отець Дебуа презентував свою книгу «Зберігач спогадів. Кривавими слідами Голокосту», яку вперше видано українською мовою за сприяння посольства Франції.
Патрік Дебуа розуміє, що час невблаганно забирає очевидців трагедії, тому планує пришвидшити роботу експедиції й обстежити решту території України.
«Найбідніші люди в селах давали нам свідчення. Вони були бідними тоді, бідні й зараз. Саме таких людей нацисти змушували копати могили або закопувати мертвих, виконувати інші примусові роботи. І коли ми запитали цих людей, чому ви лише зараз про це говорите, вони нам відповіли, що тільки зараз нас про це питають. Ми запрошуємо їх на симпозіуми та конференції, які відбуваються в різних країнах світу, зокрема, в Амстердамі, Мадриді. Наприклад, ми запросили одного літнього чоловіка, якого нацисти змушували продавати меблі в синагозі. Свідки говорять простою людською мовою на конференціях, і присутні дивуються, що в Україні відбувалися такі події», – розповів Патрік Дебуа.
Особистий мотив
Патрік Дебуа взявся за цю місію з особистих мотивів. Його дідусь-священик на початку 1940-х років був в’язнем одного з таборів для французьких військовополонених, розташованому поблизу Рава-Руської Жовківського району на Львівщині.
За словами отця Дебуа, саме розповіді дідуся спонукали його до спроби відтворити реальну картину Голокосту. Однак за часів СРСР проводити такі дослідження було неможливо. Лише після падіння комуністичного режиму в отця Дебуа з’явилась можливість напряму говорити зі свідками подій Другої світової війни.
Панотець та його українські помічники-волонтери об’їхали усю центральну Україну. Із 2002 року вони здійснили десятки експедицій, остання – на Черкащину у грудні 2010 року.
За сім років вдалося віднайти та зафіксувати в Україні понад 750 місць масових страт, серед яких 70 відсотків раніше не відомих могил, і записати понад 700 інтерв’ю зі свідками.
Зустрічі з очевидцями подій
Під час таких подорожей дослідники зустрілися з українськими істориками, керівниками органів місцевого самоврядування, працівниками місцевих архівів і, найголовніше, з живими свідками подій. Саме ці люди вказали місце розташування братських могил. Команда отця Дебуа знаходить місця масових розстрілів за допомогою металошукачів, адже у похованнях містяться металеві гільзи.
Розповіді, що записує отець Дебуа, часто вражають. Серед свідків є ті, хто безсило споглядав за страшною трагедією, є ті, хто переховував євреїв, ризикуючи власним життям, а є й ті, хто зізнався, що сам брав участь у каральних акціях проти сусідів-євреїв.
Проте отець Дебуа намагається за будь-яких обставин зберігати внутрішній спокій і не виявляти своїх емоцій, інакше люди припиняють говорити. Іноді свідки просять отця Дебуа залишитися з ними для спільної молитви.
Священна місія
Отець Патрік Дебуа очолює благодійну організацію Yahad-In Unum, мета якої – сприяти міжрелігійному діалогові. Його дослідницьку діяльність в Україні в 2005 році благословив у своєму листі Папа Римський Бенедикт XVI.
У рамках виставки «Голокост від куль» отець Дебуа презентував свою книгу «Зберігач спогадів. Кривавими слідами Голокосту», яку вперше видано українською мовою за сприяння посольства Франції.
Патрік Дебуа розуміє, що час невблаганно забирає очевидців трагедії, тому планує пришвидшити роботу експедиції й обстежити решту території України.
