Понад 100 заходів, зокрема, дискусій, виставок, концертів, відбудеться під час Європейського конгресу культури. Участь у них беруть 300 відомих інтелектуалів та митців із різних країн Євросоюзу.
Конгрес розпочався лекцією польського професора Зіґмунда Баумана, автора книжки «Культура в сучасності, що змінюється». Професор написав цю книжку спеціально з нагоди Конгресу й розглядає в ній питання ролі Європейського Союзу в культурному процесі. На думку Баумана, ЄС – це своєрідна майстерня, де формується нова європейська культура.
Мистецтво може змінити суспільство?
За словами Катажини Вельґи, координатора культурної програми польського головування в ЄС, ідеї Баумана пронизують усі заходи конгресу. «Девіз конгресу, і взагалі всієї культурної програми польського головування в ЄС, – «Мистецтво як знаряддя зміни суспільства». Ми віримо в те, що мистецтво може змінити суспільство, тому хочемо на конгресі дискутувати про те, наскільки мистецтво може змінити суспільство та в який спосіб», – каже вона.
Вроцлав не випадково обраний для проведення Конгресу культури, каже Вельґа. Адже це місто, де перехрещуються різні культурні впливи, тут живуть вихідці з багатьох країн, а зокрема, й із тих, що не є членами ЄС. Крім того, Вроцлав виграв конкурс на звання Європейської столиці культури у 2016 році.
Заощадити на культурі – втратити подвійно
У роботі Європейського конгресу бере участь Боґдан Здроєвський, польський міністр культури. Він наголошує на тому, що вроцлавський форум повинен переконати лідерів ЄС у тому, що культура – це істотна інвестиція в майбутнє. Результати цієї інвестиції, вважає Здроєвський, відчуватимуться в різних галузях – фінансово-економічній, суспільній.
«Упродовж останніх двох років, – зазначає Здроєвський, – тільки Польща та Франція, незважаючи на економічну кризу, збільшили видатки на культуру. До цих двох країн хоче приєднатися Німеччина, та вона хоче збільшити видатки лише на деякі напрямки культури. Натомість усі інші держави скорочували витрати на культуру, починаючи з Греції, що для багатьох очевидне, а закінчуючи Голландією, яка до цього часу цей напрямок оберігала».
На думку польського міністра культури, об’єднана Європа не повинна заощаджувати на культурі. За його словами, це поширена практика – зменшувати фінансування культурних програм під час економічної кризи, проте така практика може бути згубною.
Наслідки згортання культурних програм, каже Здроєвський, будуть відчутні не відразу, а лише через якийсь час. Проте, твердить міністр, ці наслідки дуже дошкульні. Причому, зазначає він, результати заощаджування на культурі відчуватимуться не тільки в культурній сфері, а й у фінансово-економічній та суспільній.
Конгрес розпочався лекцією польського професора Зіґмунда Баумана, автора книжки «Культура в сучасності, що змінюється». Професор написав цю книжку спеціально з нагоди Конгресу й розглядає в ній питання ролі Європейського Союзу в культурному процесі. На думку Баумана, ЄС – це своєрідна майстерня, де формується нова європейська культура.
Мистецтво може змінити суспільство?
За словами Катажини Вельґи, координатора культурної програми польського головування в ЄС, ідеї Баумана пронизують усі заходи конгресу. «Девіз конгресу, і взагалі всієї культурної програми польського головування в ЄС, – «Мистецтво як знаряддя зміни суспільства». Ми віримо в те, що мистецтво може змінити суспільство, тому хочемо на конгресі дискутувати про те, наскільки мистецтво може змінити суспільство та в який спосіб», – каже вона.
Вроцлав не випадково обраний для проведення Конгресу культури, каже Вельґа. Адже це місто, де перехрещуються різні культурні впливи, тут живуть вихідці з багатьох країн, а зокрема, й із тих, що не є членами ЄС. Крім того, Вроцлав виграв конкурс на звання Європейської столиці культури у 2016 році.
Заощадити на культурі – втратити подвійно
У роботі Європейського конгресу бере участь Боґдан Здроєвський, польський міністр культури. Він наголошує на тому, що вроцлавський форум повинен переконати лідерів ЄС у тому, що культура – це істотна інвестиція в майбутнє. Результати цієї інвестиції, вважає Здроєвський, відчуватимуться в різних галузях – фінансово-економічній, суспільній.
«Упродовж останніх двох років, – зазначає Здроєвський, – тільки Польща та Франція, незважаючи на економічну кризу, збільшили видатки на культуру. До цих двох країн хоче приєднатися Німеччина, та вона хоче збільшити видатки лише на деякі напрямки культури. Натомість усі інші держави скорочували витрати на культуру, починаючи з Греції, що для багатьох очевидне, а закінчуючи Голландією, яка до цього часу цей напрямок оберігала».
На думку польського міністра культури, об’єднана Європа не повинна заощаджувати на культурі. За його словами, це поширена практика – зменшувати фінансування культурних програм під час економічної кризи, проте така практика може бути згубною.
Наслідки згортання культурних програм, каже Здроєвський, будуть відчутні не відразу, а лише через якийсь час. Проте, твердить міністр, ці наслідки дуже дошкульні. Причому, зазначає він, результати заощаджування на культурі відчуватимуться не тільки в культурній сфері, а й у фінансово-економічній та суспільній.
