Самі міністри під час нинішніх переговорів у Москві до пошуку компромісу, як виглядає, не наблизилися. Російський опозиційний політик, у минулому заступник міністра енергетики Росії Володимир Мілов, сказав Радіо Свобода, що Україна демонструє готовність до серйозної боротьби з Росією.
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, Володимир Мілов спершу оцінив причини газового конфлікту.
– Умови були спочатку закладені в цей десятирічний газовий договір. Коли його підписували, то прив'язка до цін на газ для Європи здавалася нестрашною, бо тоді передбачалося їхнє істотне зниження… А зараз, коли все це підросло, і Україні загрожує газ по 500 доларів, то це неприйнятно для української економіки і, звичайно, для промислового сходу, звідки походить Янукович і більша частина членів уряду. Тому я думаю, що Україна достатньо жорстко боротиметься за те, щоб ціни на газ знизити, і, як ми бачимо, вони готові йти на досить рішучі кроки і, зокрема, заговорили про ліквідацію «Нафтогазу». Це демонструє серйозність їхніх намірів.
– Але у зв'язку з цим прес-секретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що відповідати за умовами укладеного договору буде правонаступник «Нафтогазу». Чи не стане ця ситуація патовою?
Володимир Мілов
– По перше, звичайно, з юридичної точки зору в України немає ніяких підстав сподіватися піти від правонаступництва за цими договірними зобов'язаннями, вони мають довгостроковий характер. І треба ще не забувати, що тема реструктуризації «Нафтогазу» на поверхні давно і це стара вимога МВФ. Ще минулого року українські чиновники говорили про реструктуризацію «Нафтогазу». Щоправда, до ліквідації тоді справа не доходила. А що стосується юридичних наслідків, то, звичайно, тут рація на боці «Газпрому». Він зумів домогтися дуже вигідних для себе умов угодою з Тимошенко, за що, я так розумію, її зараз і судять в Україні. Але питання в тому, що Росія дуже багато разів у кожній спірній ситуації завжди загрожувала Україні судами, юридичними процедурами, але до цього справа ніколи не доходила, тому що «Газпром» – це структура вкрай неповоротка і такими міжнародними юридичними механізмами вона дуже погано володіє. Того, що «Газпром» зуміє скористатися юридичними інструментами цього разу, сподіватися зарано. Я думаю, українці це прекрасно розуміють і тому досить агресивно ведуть свою лінію.
– Чи бачите Ви в газовій суперечці між Росією та Україною геополітичні мотиви? Наприклад, спроби Росії зупинити рух України до Європи?
– Я бачу, швидше, політичне підґрунтя, пов'язане з тим, що Росія і Президент Янукович по-різному трактують зміст поняття «проросійськості» Януковича як президента. Росія вважає, що раз Янукович – це політик, якого Москва підтримувала, то він повинен тепер все для Путіна і Медведєва робити, що вони захочуть. А Янукович, навпаки, вважає, що він як проросійський, назвімо це так, Президент, умовно, вже зробив достатньо поступок Москві і з Чорноморським флотом, і з НАТО і так далі, що вистачить робити поступки. Тепер Москва має його якось підживити. Я так розумію, що тут просто протилежне зіткнення поглядів на трактування цієї ситуації. І навіть не в Європі справа, а справа в тому, що ці відносини між Москвою і Януковичем, які довго будувалися на такій якійсь умовно понятійній основі, доведеться тепер формально досить чітко з'ясувати: хто, що і кому винен.
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, Володимир Мілов спершу оцінив причини газового конфлікту.
– Умови були спочатку закладені в цей десятирічний газовий договір. Коли його підписували, то прив'язка до цін на газ для Європи здавалася нестрашною, бо тоді передбачалося їхнє істотне зниження… А зараз, коли все це підросло, і Україні загрожує газ по 500 доларів, то це неприйнятно для української економіки і, звичайно, для промислового сходу, звідки походить Янукович і більша частина членів уряду. Тому я думаю, що Україна достатньо жорстко боротиметься за те, щоб ціни на газ знизити, і, як ми бачимо, вони готові йти на досить рішучі кроки і, зокрема, заговорили про ліквідацію «Нафтогазу». Це демонструє серйозність їхніх намірів.
– Але у зв'язку з цим прес-секретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що відповідати за умовами укладеного договору буде правонаступник «Нафтогазу». Чи не стане ця ситуація патовою?
– Чи бачите Ви в газовій суперечці між Росією та Україною геополітичні мотиви? Наприклад, спроби Росії зупинити рух України до Європи?
– Я бачу, швидше, політичне підґрунтя, пов'язане з тим, що Росія і Президент Янукович по-різному трактують зміст поняття «проросійськості» Януковича як президента. Росія вважає, що раз Янукович – це політик, якого Москва підтримувала, то він повинен тепер все для Путіна і Медведєва робити, що вони захочуть. А Янукович, навпаки, вважає, що він як проросійський, назвімо це так, Президент, умовно, вже зробив достатньо поступок Москві і з Чорноморським флотом, і з НАТО і так далі, що вистачить робити поступки. Тепер Москва має його якось підживити. Я так розумію, що тут просто протилежне зіткнення поглядів на трактування цієї ситуації. І навіть не в Європі справа, а справа в тому, що ці відносини між Москвою і Януковичем, які довго будувалися на такій якійсь умовно понятійній основі, доведеться тепер формально досить чітко з'ясувати: хто, що і кому винен.
