Доступність посилання

ТОП новини

У Сербії арештували останнього розшукуваного Гаазьким трибуналом


Горана Хаджича вводять до зали суду в Белграді, 20 липня 2011 року
Горана Хаджича вводять до зали суду в Белграді, 20 липня 2011 року

Белград – Про арешт Ґорана Хаджича, останнього обвинувачуваного в скоєнні воєнних злочинів під час війни на Балканах у 1990-і роки, якого розшукує Міжнародний кримінальний трибунал у справах колишньої Югославії, офіційно заявив президент Сербії Борис Тадич на надзвичайній прес-конференції. За його словами, Хаджича заарештували у гірському регіоні Фрушка-Ґора на півночі Сербії.

На думку Бориса Тадича, арешт Ґорана Хаджича означає завершення «одного з найскладніших розділів» у відносинах Белграда з Гаазьким трибуналом.

«Сербія продовжить виконання своїх зобов’язань на міжнародному рівні. Водночас наголошую на тому, що арештом Ґорана Хаджича ми виконали свій обов’язок – і юридичний, і моральний», – сказав Тадич.

На початку дев’яностих років Хаджич очолив місцевий комітет сербської націоналістичної партії у хорватському місті Вуковарі. Згодом його обрали головою сербської автономної області Славонія, що на сході Хорватії, а після захоплення Вуковара сербськими силами в листопаді 1991 року він став головою самопроголошеної Республіки Сербська Країна в Хорватії.

Саме в той час сили місцевих сербів розстріляли щонайменше двісті хорватів, захоплених у вуковарській лікарні. Упродовж 1991 та в перші місяці 1992 року з країв, що перебували під сербською владою, були депортовані тисячі хорватів, а також кількасот русинів та українців.

Хаджич запроваджував політику Мілошевича

Від середини дев’яностих років Хаджич займав високу посаду у державній нафтопереробній компанії Сербії. А коли його оголосили в розшук, він безвісти щез. Було це в 2004 році. Знайшли його щойно тепер.

Час від часу ЗМІ повідомляли, що він перебуває в Росії. Інші припускали, що він переховується в одному з православних монастирів, які розташовані в лісах на правому березі Дунаю.

Заарештували його саме неподалік монастиря Крушедол, що за сорок кілометрів від Белграда. Він не чинив опору, хоча в нього виявили пістолет.

У час воєнних дій Хаджич, так само як й інші сербські політичні лідери та офіцери, здобув велике майно. Отож він не був змушений заробляти на прожиток й міг спокійно перебувати на дачі неподалік глухого гірського селища.

Хаджич свого часу зазначав, що він – «малий човен, прив’язаний до великого корабля». Цим кораблем був Слободан Мілошевич, колишній президент Сербії, який помер у в’язниці Гаазького трибуналу в березні 2006 року.

Хорватський журналіст Драґо Хедл, який уже двадцять років досліджує воєнні дії в регіоні, зазначає, що колишній лідер самопроголошеної сербської республіки на території Хорватії не був маргінальним діячем. «Ґоран Хаджич у час війни був визначною постаттю. Процес, що невдовзі розпочнеться в Гаазі, дасть можливість з’ясувати, де поховані жертви, так що члени їхній сімей зможуть гідно перепоховати їх. Хаджич свою політичну посаду використав і для приватного бізнесу. Відома річ, що Сербія в час міжнародних санкцій перевозила велику кількість нафти з містечка Дєлетовці, що в східній Хорватії. Відомо й те, що рубали ліси в Славонії. Це був великий бізнес Ґорана Хаджича», – каже Хедл.

Сербія подолала велику перешкоду на європейському шляху

А Манда Патко, активістка Об’єднання матерів Вуковара, чоловік якої безвісти щез в час війни, стверджує: «Вже був останній час, щоб заарештували Хаджича». За її словами, «він відповідальний за злочини й порушення закону, які були скоєні у Вуковарі – можливо, що він особисто не скоїв злочини, але він давав накази».

Процес євроінтеграції Сербїі Брюссель обумовлював видачею Гаазькому трибуналові генерала Ратка Младича та Хаджича. Младича видали на початку червня, зараз вже й Хаджич у руках правосуддя.

Белград подолав велику перешкоду на європейському шляху. Та Сербія ще далеко від європейських стандартів у майже всіх ланках життя.

Оглядачі припускають, що наразі створені умови для того, щоб країна до кінця поточного року здобула статус кандидата на вступ до Євросоюзу. А від кандидатства до членства треба пройти довгий шлях перебудови політичної, економічної та юридичної систем.
  • Зображення 16x9

    Михайло Рамач

    Михайло Рамач (16.08.1951 – 13.05.2023). За освітою історик. Журналіст, поет, перекладач та сценарист. Автор семи поетичних книжок, пʼяти книг есе про колишню Югославію й нинішню Сербію. Був головним редактором трьох сербських щоденних газет. Співпрацював з Радіо Свобода з 1998 року. В сербських ЗМІ від початку 1990-х років друкував матеріали про Україну.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG