Українські банки дедалі активніше видають кредити. За даними НБУ, у травні українці отримали споживчих кредитів майже на 8 мільярдів гривень – це вдвічі більше, ніж у січні. Для когось це радість з покупок, а для урядовців – головний біль. Директор департаменту макроекономіки Міністерства економічного розвитку і торгівлі Наталя Горшкова називає таку ситуацію загрозливою.
«Лаг між наданням кредитних коштів і завезенням під ці кошти імпорту дуже короткий. Лаг надання інвестиційного кредиту – дуже тривалий. Тому треба один лаг розтягнути в часі, а інший скоротити, створюючи сприятливі умови», – вважає Наталя Горшкова.
Іпотека врятує всіх?
У Нацбанку вихід бачать, зокрема, у стимулюванні іпотеки. Говорить директор департаменту з управління валютними резервами НБУ Олександр Дубихвіст: «Людина, яка купила квартиру, не буде купувати третій-четвертий телефон або другий-третій телевізор. Вона виплачуватиме кредит, сплачуватиме кошти національному виробнику».
Цю позицію комерційні банки поділяють. Вони знову кредитують іпотеку, твердить голова правління «Правекс-банку» Сергій Наумов: «Можливо, не в тих обсягах, але процес триває. Ми зробили цей продукт доступнішим. Але питання масового кредитування залишається, оскільки у нас немає довгих ресурсів у гривні».
На ринку кредитів бракує довіри
Щоб оживити економіку, треба стимулювати український бізнес. Але корпоративним клієнтам банки позичати не поспішають. Фінансистам бракує впевненості, що гроші повернуть, каже старший радник «Альфа-банку» Роман Шпек: «Кредити повертають «слабаки», незахищені владою, і це призводить до того, що банки не кредитують економіку, знаючи справжню кредитну історію багатьох потенційних позичальників».
НБУ планує підвищити вимоги до резервів банків, у яких портфель споживчих кредитів перевищує величину їхнього статутного капіталу. При цьому до споживчих кредитів не включатимуть іпотеку та позики на придбання товарів українського виробництва. Щоправда, банкіри сумніваються, що такі заходи спонукають до кредитування підприємств. Головною проблемою, на їхню думку, залишається брак довіри.
«Лаг між наданням кредитних коштів і завезенням під ці кошти імпорту дуже короткий. Лаг надання інвестиційного кредиту – дуже тривалий. Тому треба один лаг розтягнути в часі, а інший скоротити, створюючи сприятливі умови», – вважає Наталя Горшкова.
Іпотека врятує всіх?
У Нацбанку вихід бачать, зокрема, у стимулюванні іпотеки. Говорить директор департаменту з управління валютними резервами НБУ Олександр Дубихвіст: «Людина, яка купила квартиру, не буде купувати третій-четвертий телефон або другий-третій телевізор. Вона виплачуватиме кредит, сплачуватиме кошти національному виробнику».
Цю позицію комерційні банки поділяють. Вони знову кредитують іпотеку, твердить голова правління «Правекс-банку» Сергій Наумов: «Можливо, не в тих обсягах, але процес триває. Ми зробили цей продукт доступнішим. Але питання масового кредитування залишається, оскільки у нас немає довгих ресурсів у гривні».
На ринку кредитів бракує довіри
Щоб оживити економіку, треба стимулювати український бізнес. Але корпоративним клієнтам банки позичати не поспішають. Фінансистам бракує впевненості, що гроші повернуть, каже старший радник «Альфа-банку» Роман Шпек: «Кредити повертають «слабаки», незахищені владою, і це призводить до того, що банки не кредитують економіку, знаючи справжню кредитну історію багатьох потенційних позичальників».
НБУ планує підвищити вимоги до резервів банків, у яких портфель споживчих кредитів перевищує величину їхнього статутного капіталу. При цьому до споживчих кредитів не включатимуть іпотеку та позики на придбання товарів українського виробництва. Щоправда, банкіри сумніваються, що такі заходи спонукають до кредитування підприємств. Головною проблемою, на їхню думку, залишається брак довіри.
