Водночас, експерти МВФ зазначають, що на темпах відновлення світової економіки можуть негативно позначитися підвищення вартості нафти, боргові проблеми, а також перегрів економік, що розвиваються.
Чи готова Україна до можливого негативного сценарію?
Якщо поглянути на економічну статистику, то причин для занепокоєння немає. У першому кварталі валовий внутрішній продукт зріс більш як на п’ять відсотків. На одному з останніх засідань уряду Микола Азаров відзначив «суттєве нарощення виробництва в машинобудуванні», а також позитивні сигнали з інших галузей.
Ознаки одужання фіксують і представники фінансових кіл. Голова координаційної ради Українського кредитно-банківського союзу Борис Соболєв каже, що «держава підросла майже до інвестиційного рейтингу. Банки набираються досвіду. Більшість банків готові до того, щоб витримувати подальші випробовування, можливо, навіть кризові випробовування».
Фактори ризику: дрібний ринок, залежний Нацбанк, від’ємне сальдо
Та існують чинники, спроможні посприяти новій кризі, на які влада від 2008 року майже не вплинула. Українська економіка все ще надто вразлива, каже президент асоціації «Фондове партнерство» Ірина Заря.
«Криза показала: чим ринок дрібніший, тим він більш залежний. Чим менше на ньому інструментів, тим більше ми незахищені від негативного впливу. І чим менше на ньому «довгих» грошей, тим він мінливіший», – вважає Заря.
За ці роки не став більш незалежним Національний банк. Швидше навпаки: відхід із посади голови регулятора такої потужної фігури, як Володимир Стельмах, зробив ще легшим вплив на цю структуру. На це звернула увагу голова правління Першого всеукраїнського бюро кредитних історій Антоніна Паламарчук.
«Недостатній рівень розуміння суспільної ролі і значення регулятора, оскільки він насправді має бути незалежним. А ми двадцять років постійно намагаємося нав’язати йому свою волю», – каже Антоніна Паламарчук.
Можливе уповільнення розвитку світової економіки спроможне відчутно послабити позиції найбільших українських виробників, адже структура експорту не зазнала суттєвих змін. Вже другий рік поспіль зростає від’ємне сальдо торгівлі товарами: за перший квартал цей показник становить понад три мільярди доларів.
Рятує поки що приплив ресурсів з-за кордону, але в разі розвороту фінансових потоків недалеко і до повторення подій 2008 року – скорочення надходження валюти, ажіотажний попит на неї, девальвація гривні...
Позитивом є хіба що те, що валютних кредитів стало значно менше. Та чи врятує це в разі нової кризи у світі, навряд чи хтось спрогнозує.
Чи готова Україна до можливого негативного сценарію?
Якщо поглянути на економічну статистику, то причин для занепокоєння немає. У першому кварталі валовий внутрішній продукт зріс більш як на п’ять відсотків. На одному з останніх засідань уряду Микола Азаров відзначив «суттєве нарощення виробництва в машинобудуванні», а також позитивні сигнали з інших галузей.
Ознаки одужання фіксують і представники фінансових кіл. Голова координаційної ради Українського кредитно-банківського союзу Борис Соболєв каже, що «держава підросла майже до інвестиційного рейтингу. Банки набираються досвіду. Більшість банків готові до того, щоб витримувати подальші випробовування, можливо, навіть кризові випробовування».
Фактори ризику: дрібний ринок, залежний Нацбанк, від’ємне сальдо
Та існують чинники, спроможні посприяти новій кризі, на які влада від 2008 року майже не вплинула. Українська економіка все ще надто вразлива, каже президент асоціації «Фондове партнерство» Ірина Заря.
«Криза показала: чим ринок дрібніший, тим він більш залежний. Чим менше на ньому інструментів, тим більше ми незахищені від негативного впливу. І чим менше на ньому «довгих» грошей, тим він мінливіший», – вважає Заря.
За ці роки не став більш незалежним Національний банк. Швидше навпаки: відхід із посади голови регулятора такої потужної фігури, як Володимир Стельмах, зробив ще легшим вплив на цю структуру. На це звернула увагу голова правління Першого всеукраїнського бюро кредитних історій Антоніна Паламарчук.
«Недостатній рівень розуміння суспільної ролі і значення регулятора, оскільки він насправді має бути незалежним. А ми двадцять років постійно намагаємося нав’язати йому свою волю», – каже Антоніна Паламарчук.
Можливе уповільнення розвитку світової економіки спроможне відчутно послабити позиції найбільших українських виробників, адже структура експорту не зазнала суттєвих змін. Вже другий рік поспіль зростає від’ємне сальдо торгівлі товарами: за перший квартал цей показник становить понад три мільярди доларів.
Рятує поки що приплив ресурсів з-за кордону, але в разі розвороту фінансових потоків недалеко і до повторення подій 2008 року – скорочення надходження валюти, ажіотажний попит на неї, девальвація гривні...
Позитивом є хіба що те, що валютних кредитів стало значно менше. Та чи врятує це в разі нової кризи у світі, навряд чи хтось спрогнозує.
