2009 року (це останні статистичні дані, які цього тижня оприлюднили в паризькій штаб-квартирі ОЕСР) на Захід виїхали 126 тисяч українців – це на 14 відсотків менше, ніж 2007 року. Українці часто вирушають і до Росії, де 2009 року зафіксували 46 тисяч новоприбульців із берегів Дніпра.
У Польщі таких прибульців 10 тисяч. Українці також на першому місці серед нових мігрантів до Чехії – 8 тисяч, хоча ця цифра уп’ятеро менша порівняно з 2007 роком. Справа в тому, що через світову фінансову кризу офіційна Прага найбільше обмежила доступ іноземцям на свій ринок праці з усіх західних держав.
Колишній міністр економіки України Богдан Данилишин цього року отримав у Празі притулок. І тут не він не першопроходець. 2009 року в Чехії такі самі заявки подали 220 українців, а десять років тому – майже 4 з половиною тисячі.
2009 року у Росії прохання про притулок подали 10 українців, у Словаччині – 13, у Польщі –36. Хоча це крапля в морі, порівняно з іншими громадянами, адже афганці, іракці, сомалійці та росіяни 2009 року подали близько 20 тисяч заявок про притулок. За попередніми даними 2010 року, найчастіше люди просять про такий захист у Франції, Німеччині і США.
Заробітчани реєструються підприємцями
У Польщі та Чехії тим часом вихідці з України активно реєструються як підприємці. В обох країнах вони на другому місці після в’єтнамців серед іноземців, що займаються підприємництвом. Загалом іноземці активніше йдуть в бізнес, ніж місцеві жителі – це тенденція для всіх західних держав, – хоча їхні ділові проекти рідше втримуються на плаву.
Цифри статистики фіксують і жіноче обличчя української міграції в Італії, де 2009 року було офіційно зареєстровано 174 тисячі вихідців з України, з них 80 відсотків – жінки. Вони допомагають італійцям піклуватися про дітей і немічних. Така робота завжди є, незважаючи на кризу, й фахівці відзначають, що негаразди на світових ринках менше вплинули на перспективи працевлаштуватися для жінок-заробітчанок.
Попри недавнє скорочення рівня міграції, попит на заробітчан знову зросте, очікує генеральний секретар Організації з економічної співпраці та розвитку Анхель Ґурріа. «Це напевно станеться через глобалізацію і старішання населення», – очікує він. Західні експерти закликають уряди більше дбати про легальні канали міграції і про те, як краще використовувати можливості таких працівників.
Кожен четвертий іноземний студент залишається на Заході
Аналітики ОЕСР не забули і про студентство. Якщо нині майже кожен десятий мігрант на Заході – це китаєць, то серед студентів із Китаю майже кожен п’ятий. У 2009 році в розвинених державах «гризли» граніт науки 410 тисяч студентів із Китаю. Для порівняння, з Польщі і Росії – по 30 тисяч. Дані про українське студентство на шпальти звіту не потрапили.
За підрахунками спостерігачів, у середньому 20–30 відсотків іноземних студентів залишаються в країнах, де навчалися – найчастіше це трапляється в Канаді, Франції і Чехії, важче зачепитися в Австрії.
Економічна криза тим часом підірвала шанси молодих людей втримати роботу за кордоном. Найгірше становище в Іспанії, де під кінець минулого року серед безробітних було 44 відсотки молодих мігрантів, у Швеції і Бельгії – 35. Автори звіту ОЕСР закликають владні структури не закривати очі на цю проблему, яка загрожує соціальними струсами.
У Польщі таких прибульців 10 тисяч. Українці також на першому місці серед нових мігрантів до Чехії – 8 тисяч, хоча ця цифра уп’ятеро менша порівняно з 2007 роком. Справа в тому, що через світову фінансову кризу офіційна Прага найбільше обмежила доступ іноземцям на свій ринок праці з усіх західних держав.
Колишній міністр економіки України Богдан Данилишин цього року отримав у Празі притулок. І тут не він не першопроходець. 2009 року в Чехії такі самі заявки подали 220 українців, а десять років тому – майже 4 з половиною тисячі.
2009 року у Росії прохання про притулок подали 10 українців, у Словаччині – 13, у Польщі –36. Хоча це крапля в морі, порівняно з іншими громадянами, адже афганці, іракці, сомалійці та росіяни 2009 року подали близько 20 тисяч заявок про притулок. За попередніми даними 2010 року, найчастіше люди просять про такий захист у Франції, Німеччині і США.
Заробітчани реєструються підприємцями
У Польщі та Чехії тим часом вихідці з України активно реєструються як підприємці. В обох країнах вони на другому місці після в’єтнамців серед іноземців, що займаються підприємництвом. Загалом іноземці активніше йдуть в бізнес, ніж місцеві жителі – це тенденція для всіх західних держав, – хоча їхні ділові проекти рідше втримуються на плаву.
Цифри статистики фіксують і жіноче обличчя української міграції в Італії, де 2009 року було офіційно зареєстровано 174 тисячі вихідців з України, з них 80 відсотків – жінки. Вони допомагають італійцям піклуватися про дітей і немічних. Така робота завжди є, незважаючи на кризу, й фахівці відзначають, що негаразди на світових ринках менше вплинули на перспективи працевлаштуватися для жінок-заробітчанок.
Попри недавнє скорочення рівня міграції, попит на заробітчан знову зросте, очікує генеральний секретар Організації з економічної співпраці та розвитку Анхель Ґурріа. «Це напевно станеться через глобалізацію і старішання населення», – очікує він. Західні експерти закликають уряди більше дбати про легальні канали міграції і про те, як краще використовувати можливості таких працівників.
Кожен четвертий іноземний студент залишається на Заході
Аналітики ОЕСР не забули і про студентство. Якщо нині майже кожен десятий мігрант на Заході – це китаєць, то серед студентів із Китаю майже кожен п’ятий. У 2009 році в розвинених державах «гризли» граніт науки 410 тисяч студентів із Китаю. Для порівняння, з Польщі і Росії – по 30 тисяч. Дані про українське студентство на шпальти звіту не потрапили.
За підрахунками спостерігачів, у середньому 20–30 відсотків іноземних студентів залишаються в країнах, де навчалися – найчастіше це трапляється в Канаді, Франції і Чехії, важче зачепитися в Австрії.
Економічна криза тим часом підірвала шанси молодих людей втримати роботу за кордоном. Найгірше становище в Іспанії, де під кінець минулого року серед безробітних було 44 відсотки молодих мігрантів, у Швеції і Бельгії – 35. Автори звіту ОЕСР закликають владні структури не закривати очі на цю проблему, яка загрожує соціальними струсами.
