Учасники щотижневих акцій протесту, які тривають у Білорусі від початку літа, не приносять з собою транспарантів, а вчора вирішили навіть не плескати в долоні. Люди збираються мовчки, так протестуючи проти авторитарного правління президента Білорусі Олександра Лукашенка і економічної кризи в країні. У середу на кінець акції о восьмій вечора однодумці завели будильники на своїх мобілках. Це був сигнал і для міліції, яка почала затримувати протестувальників. Ті марно намагалися переконати молодих людей у цивільному одязі представитися, коли так вдягнуті міліціонери вели затриманих до автобусів.
За ґрати на короткий час потрапив і кореспондент білоруської редакції Радіо Свобода Олег Груздилович. У нього взяли відбитки пальців і відпустили.
Іншим пощастило менше. У четвер у Мінську півдесятка протестувальників засудили до адміністративних арештів на термін від 5 до 15 діб за статтею «дрібне хуліганство».
Родичку одного із затриманих Лілію Калдаєву не пустили на судове засідання. Вона обурюється тим, що відбувається. «Дуже образливо, дуже. Чому б людям не дати можливості висловитися? Вони ж мовчки там стояли, без бійки. Для мене, для старшої людини, стало зовсім все не зрозуміло», – говорить жителька Мінська.
Світ у відповідь не мовчить. 37 правозахисних організацій із 16 держав світу, включно з Україною, у середу надіслали відкритого листа до білоруської влади із закликом зупинити переслідування тих, хто реалізує своє право на вільні збори і свободу слова. Вони звертають увагу на те, що в Білорусі від початку літа під час мирних акцій затримали щонайменше 1700 осіб.
Мінськ готовий віддати свою ГТС росіянам
Тим часом офіційний Мінськ намагається виповзти з економічної ями, яка стимулює подібні протести. На переговорах у Москві прем’єр Білорусі Михайло М’ясникович обговорював участь російських компаній у приватизації державних білоруських підприємств. Серед них газопровід, нафтопереробні та автомобільні заводи, оператор мобільного зв’язку – загалом на майже 8 мільярдів доларів.
Як зазначив керівник білоруського уряду, це вперше в історії Європи, коли суверенна держава відмовляється від газотранспортної системи на користь партнера у Митному союзі.
Білорусь уже отримала 800 мільйонів зі стабілізаційного фонду ЄврАзЕС, що контролює Москва. Але, щоб дати нову економічну допомогу, Росія вимагає, щоб Білорусь ішла на масштабну приватизацію.
Попри те, що хвиля арештів у Білорусі не спадає, віднедавна мінська влада посилає суперечливі сигнали світу. На початку тижня прокурори відмовилися закривати два опозиційні видання, які звинувачували у «помилковому» висвітленні останніх подій. А минулого тижня польсько-білоруському журналістові АнджеюПочобуту дали умовний термін ув’язнення, хоча були побоювання, що він сяде в тюрму.
За ґрати на короткий час потрапив і кореспондент білоруської редакції Радіо Свобода Олег Груздилович. У нього взяли відбитки пальців і відпустили.
Іншим пощастило менше. У четвер у Мінську півдесятка протестувальників засудили до адміністративних арештів на термін від 5 до 15 діб за статтею «дрібне хуліганство».
Родичку одного із затриманих Лілію Калдаєву не пустили на судове засідання. Вона обурюється тим, що відбувається. «Дуже образливо, дуже. Чому б людям не дати можливості висловитися? Вони ж мовчки там стояли, без бійки. Для мене, для старшої людини, стало зовсім все не зрозуміло», – говорить жителька Мінська.
Світ у відповідь не мовчить. 37 правозахисних організацій із 16 держав світу, включно з Україною, у середу надіслали відкритого листа до білоруської влади із закликом зупинити переслідування тих, хто реалізує своє право на вільні збори і свободу слова. Вони звертають увагу на те, що в Білорусі від початку літа під час мирних акцій затримали щонайменше 1700 осіб.
Мінськ готовий віддати свою ГТС росіянам
Тим часом офіційний Мінськ намагається виповзти з економічної ями, яка стимулює подібні протести. На переговорах у Москві прем’єр Білорусі Михайло М’ясникович обговорював участь російських компаній у приватизації державних білоруських підприємств. Серед них газопровід, нафтопереробні та автомобільні заводи, оператор мобільного зв’язку – загалом на майже 8 мільярдів доларів.
Як зазначив керівник білоруського уряду, це вперше в історії Європи, коли суверенна держава відмовляється від газотранспортної системи на користь партнера у Митному союзі.
Білорусь уже отримала 800 мільйонів зі стабілізаційного фонду ЄврАзЕС, що контролює Москва. Але, щоб дати нову економічну допомогу, Росія вимагає, щоб Білорусь ішла на масштабну приватизацію.
Попри те, що хвиля арештів у Білорусі не спадає, віднедавна мінська влада посилає суперечливі сигнали світу. На початку тижня прокурори відмовилися закривати два опозиційні видання, які звинувачували у «помилковому» висвітленні останніх подій. А минулого тижня польсько-білоруському журналістові АнджеюПочобуту дали умовний термін ув’язнення, хоча були побоювання, що він сяде в тюрму.
