Саме непоінформованість керівників українських підприємств є головною причиною їхньої низької ресурсоефективності. Так вважає очільник проекту Христина Турілова.
«Якщо немає правильної інформації, то неможливо оцінити потенціал. Вигідні проекти не виявляються, відповідно вони не запроваджуються, – каже вона. – За нашими оцінками, українські підприємства удвічі недооцінюють можливість економії за рахунок енергоефективних технологій».
Організатори програми особливу увагу звертають на підвищення кваліфікації співробітників Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, зазначає голова агентства Микола Пашкевич.
«Наші люди мають перейти із закритого режиму роботи зі своїми знаннями до відкритого, вміти свої знання показати, донести. Ми не будемо вчити їх специфіці роботи, ми вчимо комунікабельності», – наголошує Пашкевич.
Треба не вчити, а зацікавити фінансово – бізнесмен
Однак співробітники Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження не володіють тією інформацією, яку варто доносити, зауважує бізнесмен Олексій Тихонов.
«В Державному агентстві працюють дилетанти, – каже він. – Для того, щоб бізнес почав використовувати відходи сільськогосподарської промисловості, необхідно просто створити для нього умови та зацікавити фінансово. Не потрібно ходити і розповідати, окрім того ці люди самі нічого не знають».
Навчання енергоощадливості має виявити групу активістів
Гроші, які витрачають на цю програму, краще було б виділити безпосередньо для учасників агропромислового комплексу – це мало б більший ефект та мотивувало людей використовувати енергоефективні технології, зазначає експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук.
«Треба ефективно використовувати ці гроші, витрачати їх на конкретні цілі, а не на друк паперу. Я вважаю, що єдиний плюс – це те, що такі заходи дозволяють виявити групу активістів, які просуватимуть ідеї відновлювальної енергетики», – говорить Юрій Корольчук.
Сьогодні Україна вважається найменш енергоощадливою країною Європи. Пересічний українець використовує удвічі більше енергії, ніж мешканець Євросоюзу, Україна має найбільшу частку енергії в кожному доларі національного продукту та найбільший обсяг використання природного газу на одну особу.
«Якщо немає правильної інформації, то неможливо оцінити потенціал. Вигідні проекти не виявляються, відповідно вони не запроваджуються, – каже вона. – За нашими оцінками, українські підприємства удвічі недооцінюють можливість економії за рахунок енергоефективних технологій».
Організатори програми особливу увагу звертають на підвищення кваліфікації співробітників Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, зазначає голова агентства Микола Пашкевич.
«Наші люди мають перейти із закритого режиму роботи зі своїми знаннями до відкритого, вміти свої знання показати, донести. Ми не будемо вчити їх специфіці роботи, ми вчимо комунікабельності», – наголошує Пашкевич.
Треба не вчити, а зацікавити фінансово – бізнесмен
Однак співробітники Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження не володіють тією інформацією, яку варто доносити, зауважує бізнесмен Олексій Тихонов.
«В Державному агентстві працюють дилетанти, – каже він. – Для того, щоб бізнес почав використовувати відходи сільськогосподарської промисловості, необхідно просто створити для нього умови та зацікавити фінансово. Не потрібно ходити і розповідати, окрім того ці люди самі нічого не знають».
Навчання енергоощадливості має виявити групу активістів
Гроші, які витрачають на цю програму, краще було б виділити безпосередньо для учасників агропромислового комплексу – це мало б більший ефект та мотивувало людей використовувати енергоефективні технології, зазначає експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук.
«Треба ефективно використовувати ці гроші, витрачати їх на конкретні цілі, а не на друк паперу. Я вважаю, що єдиний плюс – це те, що такі заходи дозволяють виявити групу активістів, які просуватимуть ідеї відновлювальної енергетики», – говорить Юрій Корольчук.
Сьогодні Україна вважається найменш енергоощадливою країною Європи. Пересічний українець використовує удвічі більше енергії, ніж мешканець Євросоюзу, Україна має найбільшу частку енергії в кожному доларі національного продукту та найбільший обсяг використання природного газу на одну особу.
