Лондонський інститут Леґатум вивчає добробут 110 країн і впродовж чотирьох років публікує результати своїх досліджень, «індекс заможності». За цей час вони встановили, що єдиним надійним показником, який чітко передбачає, як підуть справи у тієї, чи іншої країни, є свобода підприємництва. Разом з тим вчені побачили, що свобода ця доступна не усім.
Економісти і соціологи зауважили, що коли за справу беруться жінки, то вони йдуть у менш ризиковані та менш прибуткові сфери діяльності. Економіст Світового банку Леора Клаппер, яка вивчала цю проблему, говорить, що така тенденція у поведінці жінок-підприємниць прослідковується як у розвиненому світі, так і в країнах, що розвиваються.
«Ми знаємо, що підприємництво – це двигун зростання у розвинутих країнах. Наше дослідження показує, що жінки навіть у розвинутих країнах менше займаються підприємницькою діяльністю, менша ймовірність, що їм буде належати компанія, а якщо так, то вона буде меншою, і працюватиме в сфері обслуговування. Тобто там менший потенціал для швидкого зростання та інновацій», – зазначає Клаппер.
Є різні пояснення цього, від дискримінації жінок на ринку капіталу, до природніх особливостей жінок, які на загал є менш схильними ризикувати. Також свою роль може грати і їхній свідомий вибір, наприклад жінки з маленькими дітьми воліють працювати неповний робочий день.
Кожний повинен мати можливість займатися підприємництвом
У зовсім інших умовах роблять свій вибір виду діяльності жінки у бідних країнах. Вони переважно займаються перепродажем заради мізерного прибутку. Тобто, як говорять дослідники, якщо жінка у розвинутому світі починає займатися підприємництвом, бо вона бачить у цьому додаткові можливості, то в бідній країні вона береться за справу, щоб вижити.
Дослідники звертають увагу і на те, що жінки не мають рівних можливостей із чоловіками щодо отримання кредиту, та й бізнес їхній буває незахищеним від рейдерства родичів чоловічої статі.
Але висновок, який роблять дослідники зі своєї праці, доволі простий: кожний у суспільстві повинен мати можливість займатися підприємництвом – це є найнадійніший спосіб особистого збагачення та перетворення своєї країни на заможнішу державу.
Економісти і соціологи зауважили, що коли за справу беруться жінки, то вони йдуть у менш ризиковані та менш прибуткові сфери діяльності. Економіст Світового банку Леора Клаппер, яка вивчала цю проблему, говорить, що така тенденція у поведінці жінок-підприємниць прослідковується як у розвиненому світі, так і в країнах, що розвиваються.
«Ми знаємо, що підприємництво – це двигун зростання у розвинутих країнах. Наше дослідження показує, що жінки навіть у розвинутих країнах менше займаються підприємницькою діяльністю, менша ймовірність, що їм буде належати компанія, а якщо так, то вона буде меншою, і працюватиме в сфері обслуговування. Тобто там менший потенціал для швидкого зростання та інновацій», – зазначає Клаппер.
Є різні пояснення цього, від дискримінації жінок на ринку капіталу, до природніх особливостей жінок, які на загал є менш схильними ризикувати. Також свою роль може грати і їхній свідомий вибір, наприклад жінки з маленькими дітьми воліють працювати неповний робочий день.
Кожний повинен мати можливість займатися підприємництвом
У зовсім інших умовах роблять свій вибір виду діяльності жінки у бідних країнах. Вони переважно займаються перепродажем заради мізерного прибутку. Тобто, як говорять дослідники, якщо жінка у розвинутому світі починає займатися підприємництвом, бо вона бачить у цьому додаткові можливості, то в бідній країні вона береться за справу, щоб вижити.
Дослідники звертають увагу і на те, що жінки не мають рівних можливостей із чоловіками щодо отримання кредиту, та й бізнес їхній буває незахищеним від рейдерства родичів чоловічої статі.
Але висновок, який роблять дослідники зі своєї праці, доволі простий: кожний у суспільстві повинен мати можливість займатися підприємництвом – це є найнадійніший спосіб особистого збагачення та перетворення своєї країни на заможнішу державу.
