Тільки тепер, після 16 років членства у Раді Європи, Україна нарешті розпочала по-справжньому виконувати свої зобов’язання перед цією організацією. Зокрема, ідеться про повагу до принципу верховенства права та боротьбу з корупцією. Таку заяву зробив перед депутатами Парламентської асамблеї Ради Європи Президент України Віктор Янукович.
Виступаючи у Страсбурзі, український лідер головним чином наголошував на важливості демократії та посилення європейської системи захисту прав людини. Тим часом процеси, які останнім часом переживає Україна, він називає «змінами на краще».
«За цей рік багато змінилося на краще. Ви є свідками цих змін, однак скажу відверто: цей процес непростий, і для його завершення потрібні додаткові зусилля», – каже Президент.
«Президентське безправ’я»
На зауваження щодо вибіркових судових переслідувань та заборону на приїзд до Страсбурга лідера «Батьківщини» Юлії Тимошенко український лідер каже, що не має права втручатися у діяльність судів.
«Ми сьогодні з вами, шановні колеги, маємо можливість, дивлячись очі в очі, глянути та сказати одне одному правду, – заявляє він. – Я також хотів би вам сказати, що як Президент держави я не маю таких прав наказувати слідчому чи Генеральній прокуратурі, кому куди їхати».
Знаючи, що Європа уважно стежить за судовими процесами над представниками української опозиції, Янукович зауважує: він бореться з корупцією, «не зважаючи на посади чи політичну приналежність».
«Ці процеси набирають обертів, порушено сотні кримінальних справ проти представників чинної та колишньої влади, – повідомляє Віктор Янукович. – Водночас, прикриваючись статусом опозиції, колишні високопосадовці намагаються уникнути відповідальності за корупційні вчинки, які не мають нічого спільного з політичною діяльністю».
Коли припиняться «корупційні рекорди»?
Проте саме на корупцію звертають увагу члени ПАРЄ, зокрема, парламентар Ліз Крістоферсен.
«Згідно із індексом корупції організації «Трансперенсі Інтернешнл», Україна – надзвичайно корумпована держава, яка зі 179 країн перебуває на 134-му місці», – каже представниця Норвегії.
«Які головні причини української корупції? Що конкретно вже зроблено для її подолання і коли Україна опиниться на кращій позиції цього рейтингу?» – запитує Ліз Кристоферсен, яка представляє у ПАРЄ політичну групу соціал-демократів.
З 1 липня набуде чинності щойно ухвалений закон про боротьбу з корупцією, каже Віктор Янукович, дозвільна бюрократична система значно скорочується, а реформи в Україні, зокрема, спрямовані на викорінення цього явища, яке за часи незалежності тільки поширилося.
Водночас Президент України вкотре наголосив на незмінності шляху до європейськоїй інтеграції України, яка, вважає він, служить об’єднавчим фактором всього суспільства.
Про прапор над Рейхстагом
Протягом виступу у сесійній залі Парламентської асамблеї Ради Європи до українського лідера ще зверталися з питаннями щодо його ставлення до рішення Конституційного суду про незаконність червоного прапора поруч із Державним. Янукович зауважує, що це рішення було ухвалене в рамках Конституції.
«Водночас, – каже він,– це не забороняє на День перемоги підіймати той прапор, що був піднятий над Рехстагом у часи Другої світової війни».
Виступаючи у Страсбурзі, Президент Янукович назвав пріоритети українського головування у Комітеті міністрів Ради Європи, серед яких назвав «захист прав дітей, права людини та верховенство права у контексті демократії та стабільності у Європі, а також розвиток і зміцнення місцевої демократії».
Чи «опрацьовували» членів ПАРЄ президентські помічники?
Тим часом у медіапросторі поширилася інформація щодо того, що на парламентарів Ради Європи чинився тиск з приводу того, щоб вони не ставили Президентові Януковичу «незручних» питань.
Чи є підстави для таких підозр, визначити складно, бо цю інформацію поки що ніхто з-поміж самих депутатів ПАРЄ не підтверджує, хоча дехто з них і каже, що дзвінки з питаннями перед виступом Президента Віктора Януковича все ж були.
Натомість на її правдивості наполягають представники української опозиції.
Виступаючи у Страсбурзі, український лідер головним чином наголошував на важливості демократії та посилення європейської системи захисту прав людини. Тим часом процеси, які останнім часом переживає Україна, він називає «змінами на краще».
«За цей рік багато змінилося на краще. Ви є свідками цих змін, однак скажу відверто: цей процес непростий, і для його завершення потрібні додаткові зусилля», – каже Президент.
«Президентське безправ’я»
На зауваження щодо вибіркових судових переслідувань та заборону на приїзд до Страсбурга лідера «Батьківщини» Юлії Тимошенко український лідер каже, що не має права втручатися у діяльність судів.
«Ми сьогодні з вами, шановні колеги, маємо можливість, дивлячись очі в очі, глянути та сказати одне одному правду, – заявляє він. – Я також хотів би вам сказати, що як Президент держави я не маю таких прав наказувати слідчому чи Генеральній прокуратурі, кому куди їхати».
Знаючи, що Європа уважно стежить за судовими процесами над представниками української опозиції, Янукович зауважує: він бореться з корупцією, «не зважаючи на посади чи політичну приналежність».
«Ці процеси набирають обертів, порушено сотні кримінальних справ проти представників чинної та колишньої влади, – повідомляє Віктор Янукович. – Водночас, прикриваючись статусом опозиції, колишні високопосадовці намагаються уникнути відповідальності за корупційні вчинки, які не мають нічого спільного з політичною діяльністю».
Коли припиняться «корупційні рекорди»?
Проте саме на корупцію звертають увагу члени ПАРЄ, зокрема, парламентар Ліз Крістоферсен.
«Згідно із індексом корупції організації «Трансперенсі Інтернешнл», Україна – надзвичайно корумпована держава, яка зі 179 країн перебуває на 134-му місці», – каже представниця Норвегії.
«Які головні причини української корупції? Що конкретно вже зроблено для її подолання і коли Україна опиниться на кращій позиції цього рейтингу?» – запитує Ліз Кристоферсен, яка представляє у ПАРЄ політичну групу соціал-демократів.
З 1 липня набуде чинності щойно ухвалений закон про боротьбу з корупцією, каже Віктор Янукович, дозвільна бюрократична система значно скорочується, а реформи в Україні, зокрема, спрямовані на викорінення цього явища, яке за часи незалежності тільки поширилося.
Водночас Президент України вкотре наголосив на незмінності шляху до європейськоїй інтеграції України, яка, вважає він, служить об’єднавчим фактором всього суспільства.
Про прапор над Рейхстагом
Протягом виступу у сесійній залі Парламентської асамблеї Ради Європи до українського лідера ще зверталися з питаннями щодо його ставлення до рішення Конституційного суду про незаконність червоного прапора поруч із Державним. Янукович зауважує, що це рішення було ухвалене в рамках Конституції.
«Водночас, – каже він,– це не забороняє на День перемоги підіймати той прапор, що був піднятий над Рехстагом у часи Другої світової війни».
Виступаючи у Страсбурзі, Президент Янукович назвав пріоритети українського головування у Комітеті міністрів Ради Європи, серед яких назвав «захист прав дітей, права людини та верховенство права у контексті демократії та стабільності у Європі, а також розвиток і зміцнення місцевої демократії».
Чи «опрацьовували» членів ПАРЄ президентські помічники?
Тим часом у медіапросторі поширилася інформація щодо того, що на парламентарів Ради Європи чинився тиск з приводу того, щоб вони не ставили Президентові Януковичу «незручних» питань.
Чи є підстави для таких підозр, визначити складно, бо цю інформацію поки що ніхто з-поміж самих депутатів ПАРЄ не підтверджує, хоча дехто з них і каже, що дзвінки з питаннями перед виступом Президента Віктора Януковича все ж були.
Натомість на її правдивості наполягають представники української опозиції.
