Протягом двох тижнів військовослужбовці Азербайджану, Алжиру, Бельгії, Великої Британії, Грузії, Данії, Канади, Кенії, Македонії, Молдови, Нідерландів, Німеччини, Туреччини, США, України, Франції та Швеції відпрацьовували дії багатонаціональних штабів та сил під час планування і проведення міжнародної миротворчої операції. Щоб читач відчув масштабність заходів, які проводилися в Одеському морському торговому порту, в північно-західній акваторії Чорного моря і на полігоні Широкий Лан на Миколаївщині, детальніше зупинюся на перебігу маневрів і залучених силах.
Навчання складалися з чотирьох етапів. Розгортання сил зайняло більше трьох діб. Майже тиждень тривав другий етап, під час якого екіпажі кораблів провели тренування зі зв’язку і з боротьби за живучість, тренування сил берегового компонента на навчальних місцях за миротворчою тематикою, стрибки з парашутом з вертольотів і літаків, підводні спуски водолазів, польоти авіації.
Головний етап – миротворча операція багатонаціонального контингенту, що складався з представників флотів 13 країн. Під час проведення цього етапу сили морського компоненту провели тактичні навчання з виконанням бойових стрільб, висадкою морського десанту, ембаргові операції, опитування цивільних суден, затримання суден-порушників. Сили спецоперацій відпрацювали спеціальні дії з визволення заручників, які були «захоплені» піратами і перебували на судні. Сили берегового компонента провели миротворчу операцію в складі двох тактичних груп, з висадкою морських та повітряних десантів. А сили авіаційного компонента здійснювали повітряну розвідку, повітряні перевезення та бойове десантування особового складу, забезпечили проведення пошуково-рятувальних дій і медичну евакуацію.
Четвертий етап – згортання сил і підбиття підсумків – триватиме до понеділка. Загалом, від України були залучені близько 1200 військовослужбовців (з урахуванням чисельності екіпажів кораблів і літаків – майже 3 тисячі), 16 кораблів і суден, 90 одиниць автомобільної та бронетанкової техніки, літаки і вертольоти морської авіації. Збройні сили США на «Сі бризі» представляли 3 плавзасоби, група водолазів, літак Р-3 Orion, батальйон морської піхоти з автомобільною технікою, офіцери штабу батальйону і штабу навчання – загалом півтори тисячі військовиків.
Американський фактор
Чи не найбільше навантаження припало на екіпаж пошуково-рятувального судна Grasp ВМС США, яке було задіяне у відпрацюванні одразу кількох навчальних завдань «Сі бризу» за участю американських, українських і данських моряків.
Американський ракетний крейсер Anzio у «Сі бризі» взяв участь лише на першому етапі. Після урочистого відкриття навчань він покинув Одеський порт і направився з візитом до грузинського Батумі. Зараз цей американський корабель прямує з Чорного моря до узбережжя Сомалі, де, як повідомили українським журналістам представники його командування, братиме участь в антипіратському патрулюванні.
Власне, в морському компоненті навчань взяв участь інший корабель ВМС США – ракетний крейсер Monterey. Цей крейсер хоч і є «рідним братом» Anzio, але, на відміну від нього, становить частину створюваної Сполученими Штатами в Європі системи протиракетної оборони.
Його захід до Чорного моря викликав дещо нервову реакцію російського МЗС. Утім, українські військові експерти припускають, що гнів офіційної Москви більше спрямований на американсько-грузинську військово-морську співпрацю. Адже після «Сі бризу» крейсер Monterey теж піде до узбережжя Грузії, де трохи затримається. Як повідомили грузинські мас-медіа з посиланням на посольство США в Грузії, «корабель вже кілька років постійно базується в районі Чорного моря і тим самим є виразником сприяння з боку США стабільності і морської безпеки в Чорноморському регіоні».
Російська стриманість та європейські перспективи
Хоча росіяни не відповіли на неодноразові запрошення української сторони взяти участь у навчаннях «Сі бриз-2011», експерти відзначають відносно стриману реакцію Москви на їхнє проведення. Це не лише помітно з байдужості російської преси до цієї події, а й підтверджується відмовою прокремлівських політичних проектів – «Родіни» і «Русского єдінства» – від участі в антиамериканських та антинатовських публічних акціях. Організовані в день відкриття і закриття навчань лише Прогресивно-соціалістичною партією України пікетування вразили хіба що своєю малочисельністю.
Хоча політична складова серед підсумків цьогорічного «Сі бризу», зважаючи на досвід політичного протистояння попередніх років, є вкрай важливою, усе ж військові звертають увагу на вкрай актуальний для них економічний аспект.
Як повідомив раніше Радіо Свобода начальник прес-центру ВМС України Олег Чубук, «Сі бриз» «закриває» 50% планів бойової підготовки українських моряків. Для морської авіації, за даними військових джерел, це показник ще вищий. І більшу частину витрат, а це, за різними даними, від 2 до 3 мільйонів доларів США, оплачують американські платники податків.
Вишкіл, отриманий українськими військовими моряками, в тому числі і під час «Сі бризу», був помічений також європейськими партнерами України. Вже наприкінці червня планується офіційне включення батальйону морської піхоти ВМС України до складу сил постійної готовності бойової тактичної групи Європейського Союзу «Хелброк». Згодом до них приєднається і корвет «Тернопіль», який щойно брав участь у «Сі бризі».
Володимир Притула – журналіст Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Навчання складалися з чотирьох етапів. Розгортання сил зайняло більше трьох діб. Майже тиждень тривав другий етап, під час якого екіпажі кораблів провели тренування зі зв’язку і з боротьби за живучість, тренування сил берегового компонента на навчальних місцях за миротворчою тематикою, стрибки з парашутом з вертольотів і літаків, підводні спуски водолазів, польоти авіації.
Головний етап – миротворча операція багатонаціонального контингенту, що складався з представників флотів 13 країн. Під час проведення цього етапу сили морського компоненту провели тактичні навчання з виконанням бойових стрільб, висадкою морського десанту, ембаргові операції, опитування цивільних суден, затримання суден-порушників. Сили спецоперацій відпрацювали спеціальні дії з визволення заручників, які були «захоплені» піратами і перебували на судні. Сили берегового компонента провели миротворчу операцію в складі двох тактичних груп, з висадкою морських та повітряних десантів. А сили авіаційного компонента здійснювали повітряну розвідку, повітряні перевезення та бойове десантування особового складу, забезпечили проведення пошуково-рятувальних дій і медичну евакуацію.
Четвертий етап – згортання сил і підбиття підсумків – триватиме до понеділка. Загалом, від України були залучені близько 1200 військовослужбовців (з урахуванням чисельності екіпажів кораблів і літаків – майже 3 тисячі), 16 кораблів і суден, 90 одиниць автомобільної та бронетанкової техніки, літаки і вертольоти морської авіації. Збройні сили США на «Сі бризі» представляли 3 плавзасоби, група водолазів, літак Р-3 Orion, батальйон морської піхоти з автомобільною технікою, офіцери штабу батальйону і штабу навчання – загалом півтори тисячі військовиків.
Американський фактор
Чи не найбільше навантаження припало на екіпаж пошуково-рятувального судна Grasp ВМС США, яке було задіяне у відпрацюванні одразу кількох навчальних завдань «Сі бризу» за участю американських, українських і данських моряків.
Американський ракетний крейсер Anzio у «Сі бризі» взяв участь лише на першому етапі. Після урочистого відкриття навчань він покинув Одеський порт і направився з візитом до грузинського Батумі. Зараз цей американський корабель прямує з Чорного моря до узбережжя Сомалі, де, як повідомили українським журналістам представники його командування, братиме участь в антипіратському патрулюванні.
Власне, в морському компоненті навчань взяв участь інший корабель ВМС США – ракетний крейсер Monterey. Цей крейсер хоч і є «рідним братом» Anzio, але, на відміну від нього, становить частину створюваної Сполученими Штатами в Європі системи протиракетної оборони.
Його захід до Чорного моря викликав дещо нервову реакцію російського МЗС. Утім, українські військові експерти припускають, що гнів офіційної Москви більше спрямований на американсько-грузинську військово-морську співпрацю. Адже після «Сі бризу» крейсер Monterey теж піде до узбережжя Грузії, де трохи затримається. Як повідомили грузинські мас-медіа з посиланням на посольство США в Грузії, «корабель вже кілька років постійно базується в районі Чорного моря і тим самим є виразником сприяння з боку США стабільності і морської безпеки в Чорноморському регіоні».
Російська стриманість та європейські перспективи
Хоча росіяни не відповіли на неодноразові запрошення української сторони взяти участь у навчаннях «Сі бриз-2011», експерти відзначають відносно стриману реакцію Москви на їхнє проведення. Це не лише помітно з байдужості російської преси до цієї події, а й підтверджується відмовою прокремлівських політичних проектів – «Родіни» і «Русского єдінства» – від участі в антиамериканських та антинатовських публічних акціях. Організовані в день відкриття і закриття навчань лише Прогресивно-соціалістичною партією України пікетування вразили хіба що своєю малочисельністю.
Хоча політична складова серед підсумків цьогорічного «Сі бризу», зважаючи на досвід політичного протистояння попередніх років, є вкрай важливою, усе ж військові звертають увагу на вкрай актуальний для них економічний аспект.
Як повідомив раніше Радіо Свобода начальник прес-центру ВМС України Олег Чубук, «Сі бриз» «закриває» 50% планів бойової підготовки українських моряків. Для морської авіації, за даними військових джерел, це показник ще вищий. І більшу частину витрат, а це, за різними даними, від 2 до 3 мільйонів доларів США, оплачують американські платники податків.
Вишкіл, отриманий українськими військовими моряками, в тому числі і під час «Сі бризу», був помічений також європейськими партнерами України. Вже наприкінці червня планується офіційне включення батальйону морської піхоти ВМС України до складу сил постійної готовності бойової тактичної групи Європейського Союзу «Хелброк». Згодом до них приєднається і корвет «Тернопіль», який щойно брав участь у «Сі бризі».
Володимир Притула – журналіст Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
