Німеччина – один із лідерів постачання в Україну енергоефективних інноваційних технологій, передачі досвіду у справі розвитку та ведення бізнесу і другий за обсягом іноземних інвестицій партнер України, зазначив голова департаменту торгівлі з ЄС Міністерства економіки України Віталій Тихонович.
Український ринок потребує німецьких інвестицій у розвиток ринку енергоощадних технологій, сучасного машинобудування та сільського господарства.
У свою чергу, українцям хотілось би бути присутніми на ринку ФРН та інших держав Євросоюзу не тільки як продавців сировини, а і як виробників високоякісної продукції, каже Тихонович.
Торговельні ризики
Німеччина також зацікавлена у поглибленні співпраці з Україною: за даними Експортного кредитного агентства ФРН, Україна – другий за важливістю торговельний партнер цієї держави на теренах колишнього СРСР. Але водночас Україна – держава з великим ризиком для бізнесу, відзначає радник посольства Німеччини у Києві Анке Фельдгузен.
«Серйозною перешкодою при веденні бізнесу в обох напрямах є відсутність гармонізації українських торговельних стандартів із міжнародними, непрозорість у веденні бізнесу з боку України. Наша мета полягає у тому, щоб торговельні бар’єри – такі, як проблеми при митному оформлення вантажів або при поверненні експортерам податку на додану вартість, – усувались», – каже представник посольства Німеччини.
Українські податківці погасили свої борги перед експортерами за податок на додану вартість, повідомив Голова державної податкової служби Віталій Захарченко.
«Зростання прибутку підприємств також збільшилось, як і експорт товарів. Ми бачимо тенденції не тільки до збільшення надходження ПДВ, а також на відшкодування, які ми повертаємо підприємствам», – заявив він.
За словами Захарченка, це стало можливим завдяки реформам і новим пропозиціям для інвесторів із боку чинної влади.
Тим часом відомий український економіст Віктор Пинзеник рекомендує європейським інвесторам бути насторожі: чинна влада впроваджує в Україні реформи, які вигідні їй та представникам великого бізнесу, що її підтримує. Адже більшість українських можновладців тісно пов’язані з великим капіталом або ж мають власні ділові інтереси, серед іншого, і на європейському ринку, нагадує Пинзеник.
Український ринок потребує німецьких інвестицій у розвиток ринку енергоощадних технологій, сучасного машинобудування та сільського господарства.
У свою чергу, українцям хотілось би бути присутніми на ринку ФРН та інших держав Євросоюзу не тільки як продавців сировини, а і як виробників високоякісної продукції, каже Тихонович.
Торговельні ризики
Німеччина також зацікавлена у поглибленні співпраці з Україною: за даними Експортного кредитного агентства ФРН, Україна – другий за важливістю торговельний партнер цієї держави на теренах колишнього СРСР. Але водночас Україна – держава з великим ризиком для бізнесу, відзначає радник посольства Німеччини у Києві Анке Фельдгузен.
«Серйозною перешкодою при веденні бізнесу в обох напрямах є відсутність гармонізації українських торговельних стандартів із міжнародними, непрозорість у веденні бізнесу з боку України. Наша мета полягає у тому, щоб торговельні бар’єри – такі, як проблеми при митному оформлення вантажів або при поверненні експортерам податку на додану вартість, – усувались», – каже представник посольства Німеччини.
Українські податківці погасили свої борги перед експортерами за податок на додану вартість, повідомив Голова державної податкової служби Віталій Захарченко.
«Зростання прибутку підприємств також збільшилось, як і експорт товарів. Ми бачимо тенденції не тільки до збільшення надходження ПДВ, а також на відшкодування, які ми повертаємо підприємствам», – заявив він.
За словами Захарченка, це стало можливим завдяки реформам і новим пропозиціям для інвесторів із боку чинної влади.
Тим часом відомий український економіст Віктор Пинзеник рекомендує європейським інвесторам бути насторожі: чинна влада впроваджує в Україні реформи, які вигідні їй та представникам великого бізнесу, що її підтримує. Адже більшість українських можновладців тісно пов’язані з великим капіталом або ж мають власні ділові інтереси, серед іншого, і на європейському ринку, нагадує Пинзеник.
