Попередній уряд під головуванням Юлії Тимошенко підписав контракт із «Газпромом», в якому ціна газу визначається за формулою, пропорційною до вартості нафтопродуктів за попередні 9 місяців, пояснює Радіо Свобода начальник департаменту з питань функціонування нафтової, газової та нафтопереробної промисловості Костянтин Бородін. За його словами, саме нинішні ринкові ціни на нафтопродукти дають змогу говорити про майбутнє подорожчання газу для України.
«До кінця поточного року ціна газу для України може сягнути 400 і навіть більше доларів за 1000 кубометрів. Але якби контракт залишився у тому вигляді, в якому його підписувала Тимошенко, ціна б перевищила 500 доларів і була б найвищою з-поміж усіх європейських ринків «Газпрому». Нині завдяки минулорічним домовленостям ціна для України є нижчою, аніж ціни для провідних європейських споживачів. Але, враховуючи високу енергоємність української економіки, та ціна, яку ми прогнозуємо, матиме негативний вплив на неї. Абсолютно нагальною (і російські партнери це розуміють) є потреба приведення контракту до нинішніх реалій», – говорить урядовець.
Нові поступки, ще одне «Росукренерго», або економія газу
Росія погодиться переглядати ціну на газ лише за умови якнайбільших поступок із боку України, а такий сценарій є малоймовірним, прогнозує експерт енергетичних програм центру Разумкова Володимир Омельченко.
«Росія чітко озвучила умови перегляду газової угоди: це вступ України до Митного союзу і злиття «Нафтогазу» та «Газпрому». Український уряд навряд чи на це погодиться. Другий, імовірніший сценарій, – це створення нового спільного підприємства на зразок «Росукренерго», яке реалізовуватиме газ у промисловий сектор за нижчою ціною. Однак у такому разі НАК «Нафтогаз» позбудеться основного джерела прибутку, і йому загрожуватиме банкрутство», – підсумовує Володимир Омельченко.
Якщо газ зросте до 400 доларів, найкращими виходом для України буде скористатися нагодою для запровадження ресурсо- та енергоощадних технологій, аніж іти на великі поступки Росії, вважає значна частина газових експертів, серед яких і директор енергетичних програм центру НОМОС Михайло Гончар.
Між тим, Володимир Омельченко також припускає, що вартість газу для України в останні місяці року буде нижчою, аніж прогнозує уряд. Погоджується з ним і інший енергетичний експерт, Олександр Нарбут. Втім, за його словами , нинішній уряд навряд чи спроможний змінити ситуацію з ціною на газ.
«Уряд практично вичерпав свій потенціал дій. Логіка дій Міненерговугілля – це особливі умови для частини підприємств, згадаймо хоча б нещодавно ухвалений закон, який списує підприємствам великі суми заборгованості перед державою, – каже експерт. – Якщо Президент дасть оцінку неефективним діям уряду, не виключено, що нова урядова команда знайде аргументи і спроби змінити газову угоду».
Утім, у нинішньому уряді впевнені, що мають достатньо таких аргументів. Серед них той факт, що Україна є найбільшим покупцем російського газу і відбирає його переважно влітку, коли ціни на нього є найнижчими. А також відсутність у чинному контракті прив’язки ціни газу до ціни основного енергоносія в Україні – вугілля. В Міненерговугілля впевнені, що зможуть переконати Росію змінити базову ціну газу у формулі на 175 доларів за тисячу кубометрів, якою вона була до підписання газових угод Тимошенко.
«До кінця поточного року ціна газу для України може сягнути 400 і навіть більше доларів за 1000 кубометрів. Але якби контракт залишився у тому вигляді, в якому його підписувала Тимошенко, ціна б перевищила 500 доларів і була б найвищою з-поміж усіх європейських ринків «Газпрому». Нині завдяки минулорічним домовленостям ціна для України є нижчою, аніж ціни для провідних європейських споживачів. Але, враховуючи високу енергоємність української економіки, та ціна, яку ми прогнозуємо, матиме негативний вплив на неї. Абсолютно нагальною (і російські партнери це розуміють) є потреба приведення контракту до нинішніх реалій», – говорить урядовець.
Нові поступки, ще одне «Росукренерго», або економія газу
Росія погодиться переглядати ціну на газ лише за умови якнайбільших поступок із боку України, а такий сценарій є малоймовірним, прогнозує експерт енергетичних програм центру Разумкова Володимир Омельченко.
«Росія чітко озвучила умови перегляду газової угоди: це вступ України до Митного союзу і злиття «Нафтогазу» та «Газпрому». Український уряд навряд чи на це погодиться. Другий, імовірніший сценарій, – це створення нового спільного підприємства на зразок «Росукренерго», яке реалізовуватиме газ у промисловий сектор за нижчою ціною. Однак у такому разі НАК «Нафтогаз» позбудеться основного джерела прибутку, і йому загрожуватиме банкрутство», – підсумовує Володимир Омельченко.
Якщо газ зросте до 400 доларів, найкращими виходом для України буде скористатися нагодою для запровадження ресурсо- та енергоощадних технологій, аніж іти на великі поступки Росії, вважає значна частина газових експертів, серед яких і директор енергетичних програм центру НОМОС Михайло Гончар.
Між тим, Володимир Омельченко також припускає, що вартість газу для України в останні місяці року буде нижчою, аніж прогнозує уряд. Погоджується з ним і інший енергетичний експерт, Олександр Нарбут. Втім, за його словами , нинішній уряд навряд чи спроможний змінити ситуацію з ціною на газ.
«Уряд практично вичерпав свій потенціал дій. Логіка дій Міненерговугілля – це особливі умови для частини підприємств, згадаймо хоча б нещодавно ухвалений закон, який списує підприємствам великі суми заборгованості перед державою, – каже експерт. – Якщо Президент дасть оцінку неефективним діям уряду, не виключено, що нова урядова команда знайде аргументи і спроби змінити газову угоду».
Утім, у нинішньому уряді впевнені, що мають достатньо таких аргументів. Серед них той факт, що Україна є найбільшим покупцем російського газу і відбирає його переважно влітку, коли ціни на нього є найнижчими. А також відсутність у чинному контракті прив’язки ціни газу до ціни основного енергоносія в Україні – вугілля. В Міненерговугілля впевнені, що зможуть переконати Росію змінити базову ціну газу у формулі на 175 доларів за тисячу кубометрів, якою вона була до підписання газових угод Тимошенко.
