Польській мові не загрожує зникнення, та все ж вона потребує плекання і захисту. Такого висновку дійшли учасники першого Конгресу польської мови, що проходить в місті Катовіце.
Цей форум організований у рамках європейського проекту «Національні мови в об’єднаній Європі». Його завдання – нагадати полякам про багатство рідної мови, застерегти їх від надмірного захоплення спрощеннями, вульгаризмами й іноземними слівцями.
Учасники Конгресу дискують про стан мовлення поляків у політиці, медіа, бізнесі, в масовій культурі та в церковному житті. Окрему увагу Конгрес присвятив питанню польської мови за межами Польщі.
Відкриваючи форум шанувальників польської мови, відомий польський історик Януш Тазбір говорив про значення мови в процесі формування національної тотожності. Зокрема, він зазначив, що з історичної арени зникають не ті народи, які втрачають свої території чи навіть державність, а ті, які втрачають рідну мову.
Конкурси та звання проти вульгаризмів і запозичень
Аналізуючи негативні тенденції збіднення мовлення поляків, мовознавці кажуть, що ці тенденції поглибилися впродовж останніх 20 років. Мовляв, примітивізація щоденного мовлення – один із негативних наслідків глобалізації світу та стрімкої «масовизації» культури.
Фахівці зазначають, що наслідки цих процесів особливо відчутні у мові молодших поколінь. Молодь охоче використовує спрощені, скорочені форми слів, пересипає свою мову вульгаризмами. Польські мовознавці з тривогою говорять про те, що поляки починають звикати до вульгаризмів навіть у тих сферах суспільного життя, де раніше їм не було місця, скажімо, в політиці чи на мистецьких заходах.
Якою ж повинна бути якісна літературна мова? На це питання голова програмної ради Конгресу Анджей Марковський відповів: «Якісна польська мова – це не лише мова правильна, цього замало, але й естетична, та, що не менш важливо, мова етична, тобто без мовної агресії, без брехні».
Ілюструючи негативні процеси, що відбуваються в мовленні різних поколінь поляків, мовознавець Ян Мйодек звертає увагу на дедалі частіше використовування поляками англійських слів замість польських. Передусім англійська лексика з’являється в мові молоді, причому навіть у найпростіших повідомленнях.
«Сорі», але «мен», але «бос», було «фулл» людей, дитина в школі заробила «ван», тобто найнижчу оцінку. Такого дуже багато», – зауважує мовознавець.
Ян Мйодек каже, що його дуже дратують такі мовні явища, оскільки вони свідчать про «випадання з національного культурного коду».
Учасники першого Конгресу польської мови вважають, що для підняття престижу рідного слова потрібні систематичні й тривалі програми, спрямовані на його захист. Одна з таких польських програм уже кілька років успішно реалізовується.
Щороку в Катовицях проводиться загальнопольський конкурс орфографії. Його учасники пишуть складний диктант. Призовий фонд для переможців дуже спокусливий – це десятки тисяч злотих. А від цього року популяризаторів рідної мови вшановуватимуть почесним знанням «Посол польської мови».
Цей форум організований у рамках європейського проекту «Національні мови в об’єднаній Європі». Його завдання – нагадати полякам про багатство рідної мови, застерегти їх від надмірного захоплення спрощеннями, вульгаризмами й іноземними слівцями.
Учасники Конгресу дискують про стан мовлення поляків у політиці, медіа, бізнесі, в масовій культурі та в церковному житті. Окрему увагу Конгрес присвятив питанню польської мови за межами Польщі.
Відкриваючи форум шанувальників польської мови, відомий польський історик Януш Тазбір говорив про значення мови в процесі формування національної тотожності. Зокрема, він зазначив, що з історичної арени зникають не ті народи, які втрачають свої території чи навіть державність, а ті, які втрачають рідну мову.
Конкурси та звання проти вульгаризмів і запозичень
Аналізуючи негативні тенденції збіднення мовлення поляків, мовознавці кажуть, що ці тенденції поглибилися впродовж останніх 20 років. Мовляв, примітивізація щоденного мовлення – один із негативних наслідків глобалізації світу та стрімкої «масовизації» культури.
Фахівці зазначають, що наслідки цих процесів особливо відчутні у мові молодших поколінь. Молодь охоче використовує спрощені, скорочені форми слів, пересипає свою мову вульгаризмами. Польські мовознавці з тривогою говорять про те, що поляки починають звикати до вульгаризмів навіть у тих сферах суспільного життя, де раніше їм не було місця, скажімо, в політиці чи на мистецьких заходах.
Якою ж повинна бути якісна літературна мова? На це питання голова програмної ради Конгресу Анджей Марковський відповів: «Якісна польська мова – це не лише мова правильна, цього замало, але й естетична, та, що не менш важливо, мова етична, тобто без мовної агресії, без брехні».
Ілюструючи негативні процеси, що відбуваються в мовленні різних поколінь поляків, мовознавець Ян Мйодек звертає увагу на дедалі частіше використовування поляками англійських слів замість польських. Передусім англійська лексика з’являється в мові молоді, причому навіть у найпростіших повідомленнях.
«Сорі», але «мен», але «бос», було «фулл» людей, дитина в школі заробила «ван», тобто найнижчу оцінку. Такого дуже багато», – зауважує мовознавець.
Ян Мйодек каже, що його дуже дратують такі мовні явища, оскільки вони свідчать про «випадання з національного культурного коду».
Учасники першого Конгресу польської мови вважають, що для підняття престижу рідного слова потрібні систематичні й тривалі програми, спрямовані на його захист. Одна з таких польських програм уже кілька років успішно реалізовується.
Щороку в Катовицях проводиться загальнопольський конкурс орфографії. Його учасники пишуть складний диктант. Призовий фонд для переможців дуже спокусливий – це десятки тисяч злотих. А від цього року популяризаторів рідної мови вшановуватимуть почесним знанням «Посол польської мови».
