З початку цього року з державного бюджету України вже виплатили 169 тисяч гривень компенсації за рішенням Європейського суду з прав людини. Протягом минулого року 140 рішень цього суду набули статусу остаточних. Відповідно до них позивачі отримали понад 129 мільйонів гривень.
Точну статистику щодо кількості звернень українських громадян по захист до Страсбургу знає лише сам Страсбурзький суд, наголосила в ефірі Радіо Свобода урядовий Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Валерія Лутковська. Україна знає лише про ті справи, які вже розглянуті цим судом, або про ті, які «перебувають на комунікації з урядом України».
Починаючи з 1997 року, Європейський суд із прав людини ухвалив понад 700 рішень щодо України, у 2009 році – 126, у 2010 році – 109. Водночас кількість заяв, які при цьому розглянув Страсбурзький суд, є значно більшою, оскільки одне рішення часто стосується багатьох заяв щодо одного й того ж порушення прав людини.
За словами Володимира Яворського, виконавчого директора Української Гельсінської спілки, громадяни України найчастіше звертаються до Європейського суду з прав людини через порушення права на справедливий суд, тривалість судового процесу й невиконання судових рішень, а також пов’язані з цим порушення прав людини на етапі досудового слідства (катування) та надмірне застосування досудового ув’язнення.
Володимир Яворський повідомив Радіо Свобода, що вважає необхідним розробити механізм, який перекладав би відповідальність з держави України на конкретних винуватців – співробітників міліції та суддів, чиї дії або бездіяльність призвели до відповідних рішень Європейського суду з прав людини.
Валерія Лутковська не поділяє цієї думки, оскільки, за її словами, як правило, такі справи розглядали суди різних інстанцій і до остаточних рішень долучилося багато суб’єктів. До того ж, відповідно до чинного законодавства, карати кожного причетного до цих справ немає можливості, бо вже пройшли строки притягнення до відповідальності.
«Створювати ще одну додаткову прокуратуру, щоб наглядала за прокураторою – це не вихід. Це тільки збільшить кількість чиновників, але не дасть результату. Вихід у тому, щоб змусити міліцію не катувати, змусити усі правоохоронні органи нарешті зрозуміти, що таке права людини. Над цим ми працюємо кожний день!» – сказала урядовий Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини.
Буде створено дорадчий орган при Президентові з превенції порушень
Правозахисники закликають створити незалежний орган для розслідування фактів насильства стосовно затриманих в органах міліції.
Координатор програм Харківської правозахисної групи Андрій Діденко навів дані, за якими за минулий рік у закладах МВС України померло понад 50 українців, у 2009 році смертельних випадків у міліції було 23.
За даними соціологічних досліджень, жертвами насильства у міліції в 2009 році стали 604 тисячі осіб, а в 2010 році – 780-790 тисяч українців.
Це свідчить, на думку правозахисників, про те, що держава «не може ефективно розслідувати такі випадки через те, що просто немає ефективного механізму розслідування». Про це свідчить низка рішень Європейського Суду з прав людини проти держави Україна, у яких констатується порушення державою статті 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Тобто Страсбурзький суд визнає, що до заявників застосовувались катування і був відсутній ефективний механізм розслідування цих фактів.
Як повідомила Валерія Лутковська, вже пройшов громадське обговорення проект указу про створення дорадчого органу при Президентові для запобігання порушенням прав людини і превенції катувань. Передбачається, що до цього органу увійдуть представники громадських організацій, які матимуть право проводити моніторинг в усіх місцях примусового утримання – від СІЗО до психіатричної лікарні – і надавати свої рекомендації.
Також урядовий Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини повідомила, що найближчим часом Україна вдосконалить процедуру взяття під варту громадянина, підозрюваного у скоєнні злочину.
Відповідне доручення Україні дано Європейським судом із прав людини у його пілотному рішенні, винесеному в рамках справи українця Леоніда Харченка проти України, в якій суд визнав порушеними права чоловіка під час узяття його під варту. Остаточне рішення Страсбурзького суду набуде чинності у травні, і протягом наступних 6 місяців Україна має розробити та подати на розгляд Комітету міністрів Ради Європи стратегію внесення змін до законодавства для подолання цієї проблеми.
Точну статистику щодо кількості звернень українських громадян по захист до Страсбургу знає лише сам Страсбурзький суд, наголосила в ефірі Радіо Свобода урядовий Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Валерія Лутковська. Україна знає лише про ті справи, які вже розглянуті цим судом, або про ті, які «перебувають на комунікації з урядом України».
Починаючи з 1997 року, Європейський суд із прав людини ухвалив понад 700 рішень щодо України, у 2009 році – 126, у 2010 році – 109. Водночас кількість заяв, які при цьому розглянув Страсбурзький суд, є значно більшою, оскільки одне рішення часто стосується багатьох заяв щодо одного й того ж порушення прав людини.
За словами Володимира Яворського, виконавчого директора Української Гельсінської спілки, громадяни України найчастіше звертаються до Європейського суду з прав людини через порушення права на справедливий суд, тривалість судового процесу й невиконання судових рішень, а також пов’язані з цим порушення прав людини на етапі досудового слідства (катування) та надмірне застосування досудового ув’язнення.
Володимир Яворський повідомив Радіо Свобода, що вважає необхідним розробити механізм, який перекладав би відповідальність з держави України на конкретних винуватців – співробітників міліції та суддів, чиї дії або бездіяльність призвели до відповідних рішень Європейського суду з прав людини.
Валерія Лутковська не поділяє цієї думки, оскільки, за її словами, як правило, такі справи розглядали суди різних інстанцій і до остаточних рішень долучилося багато суб’єктів. До того ж, відповідно до чинного законодавства, карати кожного причетного до цих справ немає можливості, бо вже пройшли строки притягнення до відповідальності.
«Створювати ще одну додаткову прокуратуру, щоб наглядала за прокураторою – це не вихід. Це тільки збільшить кількість чиновників, але не дасть результату. Вихід у тому, щоб змусити міліцію не катувати, змусити усі правоохоронні органи нарешті зрозуміти, що таке права людини. Над цим ми працюємо кожний день!» – сказала урядовий Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини.
Буде створено дорадчий орган при Президентові з превенції порушень
Правозахисники закликають створити незалежний орган для розслідування фактів насильства стосовно затриманих в органах міліції.
Координатор програм Харківської правозахисної групи Андрій Діденко навів дані, за якими за минулий рік у закладах МВС України померло понад 50 українців, у 2009 році смертельних випадків у міліції було 23.
За даними соціологічних досліджень, жертвами насильства у міліції в 2009 році стали 604 тисячі осіб, а в 2010 році – 780-790 тисяч українців.
Це свідчить, на думку правозахисників, про те, що держава «не може ефективно розслідувати такі випадки через те, що просто немає ефективного механізму розслідування». Про це свідчить низка рішень Європейського Суду з прав людини проти держави Україна, у яких констатується порушення державою статті 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Тобто Страсбурзький суд визнає, що до заявників застосовувались катування і був відсутній ефективний механізм розслідування цих фактів.
Як повідомила Валерія Лутковська, вже пройшов громадське обговорення проект указу про створення дорадчого органу при Президентові для запобігання порушенням прав людини і превенції катувань. Передбачається, що до цього органу увійдуть представники громадських організацій, які матимуть право проводити моніторинг в усіх місцях примусового утримання – від СІЗО до психіатричної лікарні – і надавати свої рекомендації.
Також урядовий Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини повідомила, що найближчим часом Україна вдосконалить процедуру взяття під варту громадянина, підозрюваного у скоєнні злочину.
Відповідне доручення Україні дано Європейським судом із прав людини у його пілотному рішенні, винесеному в рамках справи українця Леоніда Харченка проти України, в якій суд визнав порушеними права чоловіка під час узяття його під варту. Остаточне рішення Страсбурзького суду набуде чинності у травні, і протягом наступних 6 місяців Україна має розробити та подати на розгляд Комітету міністрів Ради Європи стратегію внесення змін до законодавства для подолання цієї проблеми.
