Повернути радянську методику обов’язкового медичного огляду школярів вирішили харківські посадовці. У 2008 році до всіх шкіл міста виїжджала бригада лікарів, серед яких – обов’язково педіатр, невропатолог, кардіолог, хірург, офтальмолог, стоматолог та інші фахівці. За кілька днів вони оглядали в примусовому порядку усіх без винятку дітей віком від 6 до 17 років. Водночас батькам учнів пропонували анкетування, щоб дізнатися історію здоров’я їхніх чад та їхні звички.
Тепер ініціативу перебирає центральна влада. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту вирішило реалізувати ідею обов’язкової диспансеризації в усіх регіонах України. Міністр Дмитро Табачник повідомив: «Готується спільний наказ Міністерства освіти та Міністерства охорони здоров’я. Найближчим часом ми почнемо суцільну фахову диспансеризацію за досвідом Харкова. Молодші класи ми проведемо до канікул. І впродовж вересня завершимо диспансеризацію другої половини наших школярів». При цьому міністр додає, що батьки матимуть право відмовитись від медогляду.
Батьки лікарям не вірять
Самі батьки дітей побоюються, що подібні медогляди накладуть на їхніх дітей безліч заборон. І зізнаються, що в разі потреби готові, як і раніше, купувати у медиків необхідні довідки.
«Ще не відомо, з якою метою роблять цей медогляд, – каже киянка Світлана, мама двох школярів. – Одна справа – вони перевірили, щось знайшли і повідомили батькам. І зовсім інша, коли дитині через цей огляд припишуть безліч заборон. У нас, наприклад, на дільниці є хороша медсестра. Я її ловлю у коридорі, питаю, чи можна дістати довідку без черги, при цьому даю їй десять чи двадцять гривень. І вона без проблем мені все це робить».
Диспансеризація потрібна, але з розумом – педагоги та правозахисники
Вчителі ідею освітнього міністерства підтримують. Після низки смертей на уроках фізкультури, такий медогляд міг би зняти відповідальність з педагогів. Хоча медогляд у школі не може бути таким якісним, як у спеціально обладнаних лікарських кабінетах, каже директор однієї із сільських шкіл Волинської області Федір Мельницький.
«Краще, коли лікарі приймають у кабінеті, де можуть обстежити. Ніж виїде три лікарі в школу і галопом пропустять за один чи два дні тих 140 діток», - сказав вчитель.
Продумати методику всеукраїнської диспансеризації закликають і правозахисники. Голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров зауважує, що в школі дотриматись конфіденційності дуже важко. Якщо ж дитина виявиться хворою, від неї можуть відвернутися ровесники.
«Колишня радянська диспансеризація, коли виявляли на ранніх стадіях туберкульози, гепатити, це було добрим здобутком, – коментує правозахисник Захаров. – Але необхідної культури приватності в Україні немає. Якщо у дитини знайдуть хворобу, про це знатимуть і вчителі, зможуть дізнатися і діти, й інші батьки, і дитина може бути піддана остракізму у цій ситуації».
Між тим, у проекті наказу Міносвіти сказано, що дані про стан здоров'я людей, які пройшли медогляд, є таємницею, що охороняється законом.
Тепер ініціативу перебирає центральна влада. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту вирішило реалізувати ідею обов’язкової диспансеризації в усіх регіонах України. Міністр Дмитро Табачник повідомив: «Готується спільний наказ Міністерства освіти та Міністерства охорони здоров’я. Найближчим часом ми почнемо суцільну фахову диспансеризацію за досвідом Харкова. Молодші класи ми проведемо до канікул. І впродовж вересня завершимо диспансеризацію другої половини наших школярів». При цьому міністр додає, що батьки матимуть право відмовитись від медогляду.
Батьки лікарям не вірять
Самі батьки дітей побоюються, що подібні медогляди накладуть на їхніх дітей безліч заборон. І зізнаються, що в разі потреби готові, як і раніше, купувати у медиків необхідні довідки.
«Ще не відомо, з якою метою роблять цей медогляд, – каже киянка Світлана, мама двох школярів. – Одна справа – вони перевірили, щось знайшли і повідомили батькам. І зовсім інша, коли дитині через цей огляд припишуть безліч заборон. У нас, наприклад, на дільниці є хороша медсестра. Я її ловлю у коридорі, питаю, чи можна дістати довідку без черги, при цьому даю їй десять чи двадцять гривень. І вона без проблем мені все це робить».
Диспансеризація потрібна, але з розумом – педагоги та правозахисники
Вчителі ідею освітнього міністерства підтримують. Після низки смертей на уроках фізкультури, такий медогляд міг би зняти відповідальність з педагогів. Хоча медогляд у школі не може бути таким якісним, як у спеціально обладнаних лікарських кабінетах, каже директор однієї із сільських шкіл Волинської області Федір Мельницький.
«Краще, коли лікарі приймають у кабінеті, де можуть обстежити. Ніж виїде три лікарі в школу і галопом пропустять за один чи два дні тих 140 діток», - сказав вчитель.
Продумати методику всеукраїнської диспансеризації закликають і правозахисники. Голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров зауважує, що в школі дотриматись конфіденційності дуже важко. Якщо ж дитина виявиться хворою, від неї можуть відвернутися ровесники.
«Колишня радянська диспансеризація, коли виявляли на ранніх стадіях туберкульози, гепатити, це було добрим здобутком, – коментує правозахисник Захаров. – Але необхідної культури приватності в Україні немає. Якщо у дитини знайдуть хворобу, про це знатимуть і вчителі, зможуть дізнатися і діти, й інші батьки, і дитина може бути піддана остракізму у цій ситуації».
Між тим, у проекті наказу Міносвіти сказано, що дані про стан здоров'я людей, які пройшли медогляд, є таємницею, що охороняється законом.
