Ксенофобія в Україні може буде подолана цензуруванням написів на сувенірній продукції. Таке розуміння проблеми продемонстрував представник провладної парламентської більшості, народний депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко.
«Потворні речі відбуваються в Україні. Рівень нетерпимості українців до росіян та росіян до українців в Україні зріс у два з половиною рази, – каже він. – Непослідовна, іноді навіть екстремістська, політика держави у національному питанні призвела до певних наслідків: сувеніри з написом: «Дякую тобі, Боже, що я не москаль» продаються на Хрещатику, на Андріївському узвозі і користуються попитом. Давайте тоді будемо виробляти й інші сувеніри: «Дякую тобі, Боже, що я не хохол» – може просто зійти лавина, яку ми не встигнемо зупинити!»
На додачу Вадим Колесніченко пропонує таки ухвалити закон «Про мови» авторства депутатів із більшості.
Побутові прояви ксенофобії залежать від рівня культури людини – депутат
Голова асоціації єврейських організацій і громад Йосип Зісельc наголосив на тому, що політики не вперше намагаються маніпулювати науковими даними.
«Дуже б просив політиків обережно використовувати дані соціологічних досліджень. Ми 20 років співпрацюємо з Київським міжнародним інститутом соціології та з Інститутом соціології Національної академії наук України і ті самі дослідження дуже добре знаємо: дійсно, загальний рівень ксенофобії в Україні зростає. Візьміть будь-яку країну, що починає свій розвиток, в ній починають бурхливо розвиватися різні процеси, в тому числі, і національні. Все одно найближчими до українців ці всі роки залишаються росіяни. Проблема в іншому: місце «чужих» залишається в соціальній психології народу. І нині його займають вихідці з Південно-Східної Азії та Африки», – зазначив Зісельс.
Підвищення якості освіти та культурного рівня населення є найефективнішим шляхом до зменшення рівня ксенофобії і додатковою гарантією того, що в Україні ніколи не виникне конфліктів між українсько- та російськомовною групами населення, відзначив член парламентського комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, народний депутат із фракції «БЮТ-«Батьківщина» Юрій Гнаткевич.
«Ми отримуємо дуже багато листів, що стосуються порушення прав людини. Немає практично листів, де люди б скаржилися на те, що їх образили чи позбавили прав як росіянина чи як єврея. І я не бачив серйозних збурень на ґрунті відносин між українським та російським населенням. Коли ми говоримо і про націоналізм, і про ксенофобію, то ми повинні мати на увазі, що вони мають державний і побутовий рівні. Побутові прояви залежать від рівня культури людини», – наголосив Гнаткевич.
За даними Київського міжнародного інституту соціології, в Україні близько 8 відсотків населення виявляє екстремістську орієнтацію щодо інших етнічних груп і національностей, з яких у одного відсотка відзначається дуже високий рівень таких настроїв.
«Потворні речі відбуваються в Україні. Рівень нетерпимості українців до росіян та росіян до українців в Україні зріс у два з половиною рази, – каже він. – Непослідовна, іноді навіть екстремістська, політика держави у національному питанні призвела до певних наслідків: сувеніри з написом: «Дякую тобі, Боже, що я не москаль» продаються на Хрещатику, на Андріївському узвозі і користуються попитом. Давайте тоді будемо виробляти й інші сувеніри: «Дякую тобі, Боже, що я не хохол» – може просто зійти лавина, яку ми не встигнемо зупинити!»
На додачу Вадим Колесніченко пропонує таки ухвалити закон «Про мови» авторства депутатів із більшості.
Побутові прояви ксенофобії залежать від рівня культури людини – депутат
Голова асоціації єврейських організацій і громад Йосип Зісельc наголосив на тому, що політики не вперше намагаються маніпулювати науковими даними.
«Дуже б просив політиків обережно використовувати дані соціологічних досліджень. Ми 20 років співпрацюємо з Київським міжнародним інститутом соціології та з Інститутом соціології Національної академії наук України і ті самі дослідження дуже добре знаємо: дійсно, загальний рівень ксенофобії в Україні зростає. Візьміть будь-яку країну, що починає свій розвиток, в ній починають бурхливо розвиватися різні процеси, в тому числі, і національні. Все одно найближчими до українців ці всі роки залишаються росіяни. Проблема в іншому: місце «чужих» залишається в соціальній психології народу. І нині його займають вихідці з Південно-Східної Азії та Африки», – зазначив Зісельс.
Підвищення якості освіти та культурного рівня населення є найефективнішим шляхом до зменшення рівня ксенофобії і додатковою гарантією того, що в Україні ніколи не виникне конфліктів між українсько- та російськомовною групами населення, відзначив член парламентського комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, народний депутат із фракції «БЮТ-«Батьківщина» Юрій Гнаткевич.
«Ми отримуємо дуже багато листів, що стосуються порушення прав людини. Немає практично листів, де люди б скаржилися на те, що їх образили чи позбавили прав як росіянина чи як єврея. І я не бачив серйозних збурень на ґрунті відносин між українським та російським населенням. Коли ми говоримо і про націоналізм, і про ксенофобію, то ми повинні мати на увазі, що вони мають державний і побутовий рівні. Побутові прояви залежать від рівня культури людини», – наголосив Гнаткевич.
За даними Київського міжнародного інституту соціології, в Україні близько 8 відсотків населення виявляє екстремістську орієнтацію щодо інших етнічних груп і національностей, з яких у одного відсотка відзначається дуже високий рівень таких настроїв.
