Національна комісія з розслідування причин червневих заворушень на півдні Киргизстану вважає, що трагедію спровокували окремі діячі, а прості киргизи й узбеки в цьому не винні.
Голова комісії, колишній спікер парламенту Абдигани Еркебаєв так виклав її висновки: «Різноманітні сили, включно з лідерами місцевих узбеків, хотіли скористатися з моменту, коли влада була безсила, і почали діяти у своїх власних інтересах. Це розлютило киргизьке населення і стало тією краплею, яка викликала відповідь із киргизької сторони».
«При цьому родина Бакієвих, яка доти вдавалася тільки до політичних засобів, цього разу вирішила скористатися з ситуації і стала каталізатором. До заворушень долучилися кримінальні угруповання, наркоторгівці, деякі екстремістські релігійні організації і навіть іноземці», – додав голова комісії.
Винні і представники влади
Схожі звинувачення у владі Киргизстану висловлювали вже й раніше. Та нинішній звіт пішов далі і склав частину вини й на деяких представників самої цієї влади, які діяли неналежним чином у перебігу конфлікту.
«Дієва влада повинна була передбачити це і вжити заходів, щоб відвернути такі події. Але вони не змогли цього зробити – конкретно, це Служба національної безпеки, Міністерство внутрішніх справ і Генеральна прокуратура. Керівники цих органів, на думку комісії, не виконали своїх обов’язків, тому повинні понести відповідальність за ті події», – заявив голова Національної комісії.
За даними звіту, часткова відповідальність лежить, зокрема, на тодішніх віце-прем’єрі Азімбекові Бекназарову й голові Служби нацбезпеки Кенешбекові Дюйшебаєву, які обидва досі обіймають ці ж посади. Частково винні й тодішні міністр внутрішніх справ Болот Шер (відомий раніше як Шерніязов) і спеціальний представник уряду на півдні країни Ісмаїл Ісаков (нині вони обидва депутати парламенту) та колишній генеральний прокурор Байтемір Ібраєв, нині пенсіонер.
Іще частку вини комісія склала й на деяких тодішніх керівників місцевої влади – губернаторів Ошської і Джалал-Абадської областей, мерів Оша, Джалал-Абада і ще кількох міст.
Комісія рекомендує президентові, парламентові і урядові вжити «заходів» проти цих урядовців, хоча й не конкретизує, яких саме.
Комісія про роль лідерів узбецької громади і родини Бакієвих
Особливу вину звіт складає на одного з узбецьких діячів півдня Киргизстану Кадиржона Батирова. Цей підприємець, власник приватного Університету дружби народів у місті Оші і один із давніх лідерів місцевих киргизьких узбеків, за даними комісії, разом зі ще кількома узбецькими діячами почав «імітувати боротьбу за права узбецької громади Киргизстану» і в своїх численних виступах наголошувати на порушенні прав цієї громади.
Примітно, що у звіті окремо наголошено: ніхто з цих узбецьких лідерів ніколи офіційно не висував вимоги про автономію для узбеків у Киргизстані. Тим часом після самого конфлікту киргизи називали за його причину якраз твердження про такі вимоги.
Іще одним особливо звинуваченим у звіті є син скиненого президента Курманбека Бакієва Максим. Як стверджують автори звіту, саме Максим і його дядько, брат Курманбека Бакієва Джаниш фінансували заворушення.
Не виключила комісія і участь у заворушеннях неназваних «третіх країн». Натомість сусідній Узбекистан вона похвалила за стриманість у час заворушень.
Міжнародне розслідування: причини заворушень зберігаються
Крім киргизстанської Національної комісії, заворушення на півдні країни розслідує також міжнародна комісія під керівництвом Організації з безпеки і співпраці в Європі.
Голова комісії, спеціальний представник Парламентської асамблеї ОБСЄ в Середній Азії Кіммо Кільюнен раніше казав, що це міжнародне розслідування вже визначило причини того конфлікту. Остаточні висновки ця комісія мала б оприлюднити в лютому.
А тим часом Кільюнен в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що в тих подій було багато причин – політичних, культурних, а також історичних, – і більшість із них зберігається й досі.
За офіційними даними, під час заворушень загинуло 426 людей. При цьому з 381 впізнаного загиблого 276 – узбеки і 105 – киргизи. Завдану матеріальну шкоду оцінюють у перерахунку в 700 мільйонів доларів.
Голова комісії, колишній спікер парламенту Абдигани Еркебаєв так виклав її висновки: «Різноманітні сили, включно з лідерами місцевих узбеків, хотіли скористатися з моменту, коли влада була безсила, і почали діяти у своїх власних інтересах. Це розлютило киргизьке населення і стало тією краплею, яка викликала відповідь із киргизької сторони».
«При цьому родина Бакієвих, яка доти вдавалася тільки до політичних засобів, цього разу вирішила скористатися з ситуації і стала каталізатором. До заворушень долучилися кримінальні угруповання, наркоторгівці, деякі екстремістські релігійні організації і навіть іноземці», – додав голова комісії.
Винні і представники влади
Схожі звинувачення у владі Киргизстану висловлювали вже й раніше. Та нинішній звіт пішов далі і склав частину вини й на деяких представників самої цієї влади, які діяли неналежним чином у перебігу конфлікту.
«Дієва влада повинна була передбачити це і вжити заходів, щоб відвернути такі події. Але вони не змогли цього зробити – конкретно, це Служба національної безпеки, Міністерство внутрішніх справ і Генеральна прокуратура. Керівники цих органів, на думку комісії, не виконали своїх обов’язків, тому повинні понести відповідальність за ті події», – заявив голова Національної комісії.
За даними звіту, часткова відповідальність лежить, зокрема, на тодішніх віце-прем’єрі Азімбекові Бекназарову й голові Служби нацбезпеки Кенешбекові Дюйшебаєву, які обидва досі обіймають ці ж посади. Частково винні й тодішні міністр внутрішніх справ Болот Шер (відомий раніше як Шерніязов) і спеціальний представник уряду на півдні країни Ісмаїл Ісаков (нині вони обидва депутати парламенту) та колишній генеральний прокурор Байтемір Ібраєв, нині пенсіонер.
Іще частку вини комісія склала й на деяких тодішніх керівників місцевої влади – губернаторів Ошської і Джалал-Абадської областей, мерів Оша, Джалал-Абада і ще кількох міст.
Комісія рекомендує президентові, парламентові і урядові вжити «заходів» проти цих урядовців, хоча й не конкретизує, яких саме.
Комісія про роль лідерів узбецької громади і родини Бакієвих
Особливу вину звіт складає на одного з узбецьких діячів півдня Киргизстану Кадиржона Батирова. Цей підприємець, власник приватного Університету дружби народів у місті Оші і один із давніх лідерів місцевих киргизьких узбеків, за даними комісії, разом зі ще кількома узбецькими діячами почав «імітувати боротьбу за права узбецької громади Киргизстану» і в своїх численних виступах наголошувати на порушенні прав цієї громади.
Примітно, що у звіті окремо наголошено: ніхто з цих узбецьких лідерів ніколи офіційно не висував вимоги про автономію для узбеків у Киргизстані. Тим часом після самого конфлікту киргизи називали за його причину якраз твердження про такі вимоги.
Іще одним особливо звинуваченим у звіті є син скиненого президента Курманбека Бакієва Максим. Як стверджують автори звіту, саме Максим і його дядько, брат Курманбека Бакієва Джаниш фінансували заворушення.
Не виключила комісія і участь у заворушеннях неназваних «третіх країн». Натомість сусідній Узбекистан вона похвалила за стриманість у час заворушень.
Міжнародне розслідування: причини заворушень зберігаються
Крім киргизстанської Національної комісії, заворушення на півдні країни розслідує також міжнародна комісія під керівництвом Організації з безпеки і співпраці в Європі.
Голова комісії, спеціальний представник Парламентської асамблеї ОБСЄ в Середній Азії Кіммо Кільюнен раніше казав, що це міжнародне розслідування вже визначило причини того конфлікту. Остаточні висновки ця комісія мала б оприлюднити в лютому.
А тим часом Кільюнен в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що в тих подій було багато причин – політичних, культурних, а також історичних, – і більшість із них зберігається й досі.
За офіційними даними, під час заворушень загинуло 426 людей. При цьому з 381 впізнаного загиблого 276 – узбеки і 105 – киргизи. Завдану матеріальну шкоду оцінюють у перерахунку в 700 мільйонів доларів.
