Минув понад місяць після парламентських виборів у Киргизстані 10 жовтня, але й досі не ясно, яка буде конфігурація нинішньої влади в країні, нова Конституція якої передала саме парламентові чимало колишніх президентських повноважень. Ба більше: чимало хто в новообраній Верховній раді (киргизькою Джогорку кенеш) твердо виступає проти парламентської системи й прагне повернення до твердої президентської влади.
На ринку в Бішкеку продавець, яка назвалася Рахат, каже: вона сподівається, що новий парламент зможе покласти край тривалому періодові непевності і різких регіональних розбіжностей.
«Усі люди хочуть, щоб жилося весело. Такої «безпеки», як зараз, нам не треба. Я брала участь у виборах і обрала «Ата-Джурт». Кажуть, там усі «бакієвські» – та в першу чергу вони не «бакієвські», там усі наші люди. Ми не хочемо ділити людей. Вони мали б добре працювати, я впевнена в цьому», – сказала жіночка на бішкекському базарі.
Партія «Ата-Джурт», у перекладі «Батьківщина», яку називають наближеною до скиненого навесні президента Курманбека Бакієва, і опозиційна до нинішньої влади країни, на виборах здобула найбільше місць. Саме ця партія, та ще одна опозиційна «Ар-Намис» («Гідність»), і виступають проти цьоголітніх конституційних змін, які позбавили президента значної частки повноважень, і можуть спробувати скасувати ці зміни.
Уряд: сформувати і втримати
Жодна з п’яти партій, які пройшли до парламенту, не має переконливої більшості. Президент перехідного періоду Роза Отунбаєва доручила першу спробу формувати коаліцію не найбільшій, але опозиційній «Ата-Джурт», а цілком провладній Соціал-демократичній партії Киргизстану, до якої вона донедавна належала й сама, доки не стала головою держави.
Якщо цій партії це не вдасться за 15 днів, Отунбаєва вже оголосила, що наступною буде друга провладна партія, Соціалістична партія «Ата-Мекен», назва якої теж перекладається як «Батьківщина». І ця партія має стосунок до Отунбаєвої – свого часу саме вона заснувала її.
У разі другої невдачі ініціатива вирішувати, хто далі створюватиме коаліцію, перейде до всього парламенту. А якщо коаліції все не буде через 45 днів, парламент мають розпустити й оголосити дострокові вибори.
Лідер «Ата-Мекен», колишній спікер парламенту Омюрбек Текебаєв, уже казав якось, що на 44-й день політики забудуть про всі свої принципи й суперечки між собою, щоб не допустити перевиборів і залишитися при владі. Він упевнений, що парламентська демократія в Киргизстані втримається, принаймні тим часом.
«Дуже багато хто каже: от, парламентаризм розвалиться, уряд буде часто змінюватися. А я хочу сказати, що за попередніх режимів, президентських, середня тривалість життя уряду не перевищувала десь року-півтора. Я навіть упевнений, що коаліційний уряд поб’є всі рекорди тривалості свого життя», – заявив він.
Російський чинник
Іще однією темою є відносини з Росією. Чотири з п’яти парламентських партій тією чи іншою мірою проросійські, і їхні голови протягом місяця після виборів уже побували в Москві. Єдиним винятком лишається Текебаєв.
Оглядачі вже припускають, що саме ці чотири партії врешті й зможуть домовитися про партнерство, відклавши інші свої розбіжності, хоча дві з них проурядові, а дві нині опозиційні.
Та як би не було, перехід Киргизстану від президентської системи до парламентської є сигналом для Москви, вважає киргизький політолог Орозбек Молдалієв.
«Звичайно, Росії вигідно мати тут одного слухняного президента. Хай навіть не зовсім слухняного – на одного президента можна завжди знайти важелі впливу, можна знайти батіг і пірник, – але не на 120 депутатів. Ста двадцятьма неможливо керувати», – каже він.
На ринку в Бішкеку продавець, яка назвалася Рахат, каже: вона сподівається, що новий парламент зможе покласти край тривалому періодові непевності і різких регіональних розбіжностей.
«Усі люди хочуть, щоб жилося весело. Такої «безпеки», як зараз, нам не треба. Я брала участь у виборах і обрала «Ата-Джурт». Кажуть, там усі «бакієвські» – та в першу чергу вони не «бакієвські», там усі наші люди. Ми не хочемо ділити людей. Вони мали б добре працювати, я впевнена в цьому», – сказала жіночка на бішкекському базарі.
Партія «Ата-Джурт», у перекладі «Батьківщина», яку називають наближеною до скиненого навесні президента Курманбека Бакієва, і опозиційна до нинішньої влади країни, на виборах здобула найбільше місць. Саме ця партія, та ще одна опозиційна «Ар-Намис» («Гідність»), і виступають проти цьоголітніх конституційних змін, які позбавили президента значної частки повноважень, і можуть спробувати скасувати ці зміни.
Уряд: сформувати і втримати
Жодна з п’яти партій, які пройшли до парламенту, не має переконливої більшості. Президент перехідного періоду Роза Отунбаєва доручила першу спробу формувати коаліцію не найбільшій, але опозиційній «Ата-Джурт», а цілком провладній Соціал-демократичній партії Киргизстану, до якої вона донедавна належала й сама, доки не стала головою держави.
Якщо цій партії це не вдасться за 15 днів, Отунбаєва вже оголосила, що наступною буде друга провладна партія, Соціалістична партія «Ата-Мекен», назва якої теж перекладається як «Батьківщина». І ця партія має стосунок до Отунбаєвої – свого часу саме вона заснувала її.
У разі другої невдачі ініціатива вирішувати, хто далі створюватиме коаліцію, перейде до всього парламенту. А якщо коаліції все не буде через 45 днів, парламент мають розпустити й оголосити дострокові вибори.
Лідер «Ата-Мекен», колишній спікер парламенту Омюрбек Текебаєв, уже казав якось, що на 44-й день політики забудуть про всі свої принципи й суперечки між собою, щоб не допустити перевиборів і залишитися при владі. Він упевнений, що парламентська демократія в Киргизстані втримається, принаймні тим часом.
«Дуже багато хто каже: от, парламентаризм розвалиться, уряд буде часто змінюватися. А я хочу сказати, що за попередніх режимів, президентських, середня тривалість життя уряду не перевищувала десь року-півтора. Я навіть упевнений, що коаліційний уряд поб’є всі рекорди тривалості свого життя», – заявив він.
Російський чинник
Іще однією темою є відносини з Росією. Чотири з п’яти парламентських партій тією чи іншою мірою проросійські, і їхні голови протягом місяця після виборів уже побували в Москві. Єдиним винятком лишається Текебаєв.
Оглядачі вже припускають, що саме ці чотири партії врешті й зможуть домовитися про партнерство, відклавши інші свої розбіжності, хоча дві з них проурядові, а дві нині опозиційні.
Та як би не було, перехід Киргизстану від президентської системи до парламентської є сигналом для Москви, вважає киргизький політолог Орозбек Молдалієв.
«Звичайно, Росії вигідно мати тут одного слухняного президента. Хай навіть не зовсім слухняного – на одного президента можна завжди знайти важелі впливу, можна знайти батіг і пірник, – але не на 120 депутатів. Ста двадцятьма неможливо керувати», – каже він.
