Правозахисники підготували звіт на основі інтерв’ю з майже двома сотнями біженців та мігрантів, які шукали притулку в Україні, Словаччині та Угорщині. Більшість із них повідомили про побиття, а восьмеро опитаних – про тортури: застосування електрошокерів. Більше половини респондентів, яких повернено з Угорщини і Словаччини, заявили про погане поводження з ними українських прикордонників. Один із постраждалих зауважив, що ставлення прикордонників у Чопі було «дикунським».
Речник Комітету у справах захисту держкордону України Борис Марченко пообіцяв, що прикордонна служба проведе детальне внутрішнє розслідування, але заперечив існування систематичних порушень. Представники МВС України не прийшли на презентацію звіту Human Rights Watch, пояснивши це реформуванням міграційної служби, але повідомили про готовність співпрацювати з міжнародними організаціями у справі захисту прав біженців.
Експерт Human Rights Watch Білл Фрелік вважає, що на заваді «добрим намірам» стоять брак законодавчих норм у сфері захисту прав мігрантів та біженців в Україні та недотримання прав шукачів притулку з боку єврочиновників. Так, більше половини опитаних мігрантів намагались отримати притулок у Словаччині та Угорщині, оформили відповідні документи. Але тамтешні чиновники їхні заяви проігнорували і швидко вислали зі своєї території. Адже між Україною та ЄС діє Угода про реадмісію.
«Серед важливих проблем – неможливість для мігранта оскаржити дії представників влади у суді, – каже Білл Фрелік. – Маю на увазі умови утримання мігрантів у спеціально відведених місцях, неналежне ставлення з боку прикордонників або поліції, тощо. Українське законодавство не захищає мігрантів. Угода про реадмісію не звільняє Євросоюз від власних зобов’язань із захисту прав шукачів притулку, згідно з Хартією ЄС із основних прав. Євросоюз повертає на українську територію нелегалів, без огляду на те, що в Україні їхні права порушують».
Потрібна прозорість міграційної політики – експерт
Фахівці Human Rights Watch також зазначають, що українське законодавство не забороняє державним структурам здійснювати повторний арешт мігранта та висилати його на батьківщину.
Коментуючи ситуацію у справі порушень прав шукачів притулку, директор Східноєвропейського інститут розвитку Мрідула Гош вважає, що лише прозорість міграційної політики дозволить контролювати дії відповідних установ.
«Потрібно все-таки широко відкрити двері і допустити туди правозахисні організації, які мали б робити належний нагляд. Ті люди, яких при перетині кордону затримали, що може вважатися як порушення держкордону України, але відповідно до чинної Конституції і законів їм треба надавати адвокатську допомогу», – радить експерт.
Речник Комітету у справах захисту держкордону України Борис Марченко пообіцяв, що прикордонна служба проведе детальне внутрішнє розслідування, але заперечив існування систематичних порушень. Представники МВС України не прийшли на презентацію звіту Human Rights Watch, пояснивши це реформуванням міграційної служби, але повідомили про готовність співпрацювати з міжнародними організаціями у справі захисту прав біженців.
Експерт Human Rights Watch Білл Фрелік вважає, що на заваді «добрим намірам» стоять брак законодавчих норм у сфері захисту прав мігрантів та біженців в Україні та недотримання прав шукачів притулку з боку єврочиновників. Так, більше половини опитаних мігрантів намагались отримати притулок у Словаччині та Угорщині, оформили відповідні документи. Але тамтешні чиновники їхні заяви проігнорували і швидко вислали зі своєї території. Адже між Україною та ЄС діє Угода про реадмісію.
«Серед важливих проблем – неможливість для мігранта оскаржити дії представників влади у суді, – каже Білл Фрелік. – Маю на увазі умови утримання мігрантів у спеціально відведених місцях, неналежне ставлення з боку прикордонників або поліції, тощо. Українське законодавство не захищає мігрантів. Угода про реадмісію не звільняє Євросоюз від власних зобов’язань із захисту прав шукачів притулку, згідно з Хартією ЄС із основних прав. Євросоюз повертає на українську територію нелегалів, без огляду на те, що в Україні їхні права порушують».
Потрібна прозорість міграційної політики – експерт
Фахівці Human Rights Watch також зазначають, що українське законодавство не забороняє державним структурам здійснювати повторний арешт мігранта та висилати його на батьківщину.
Коментуючи ситуацію у справі порушень прав шукачів притулку, директор Східноєвропейського інститут розвитку Мрідула Гош вважає, що лише прозорість міграційної політики дозволить контролювати дії відповідних установ.
«Потрібно все-таки широко відкрити двері і допустити туди правозахисні організації, які мали б робити належний нагляд. Ті люди, яких при перетині кордону затримали, що може вважатися як порушення держкордону України, але відповідно до чинної Конституції і законів їм треба надавати адвокатську допомогу», – радить експерт.
