Коли у грудні 1970 року польська комуністична влада різко підняла ціни на продукти першої необхідності, у багатьох містах на знак протесту розпочалися робітничі страйки та демонстрації. Перелякана влада кинула на беззахисних робітників армію та поліцію. Під час придушення повстання загинуло майже 100, а поранень зазнали понад тисячу осіб.
Нагода покарати винних за злочин 70-го року появилася щойно в демократичній Польщі. Судовий процес над групою колишніх високопосадовців комуністичної ПНР, підозрюваних у скоєнні цього злочину, розпочався ще 15 років тому й триває дотепер. Один із головних обвинувачуваних – нині 87-річний генерал Войцех Ярузельський. Варто зазначити, що проти Ярузельського триває ще один багаторічний судовий процес, де розглядається справа запровадження у Польщі воєнного стану в грудні 1981 року.
Ярузельського реабілітовують?
40-річчя спалаху робітничого повстання стало приводом до бурхливих дискусій щодо подальшої долі Войцеха Ярузельського. Ярослав Качинський, лідер найбільшої польської опозиційної партії «Право та справедливість» на спеціально скликаній прес-конференції звинуватив теперішню польську владу у спробі реабілітувати Ярузельського. Він гостро критикує президента Броніслава Коморовського, який нещодавно запросив комуністичного генерала до участі в засіданні Ради національної безпеки та оборони.
«Запрошення на засідання важливого державного органу когось, проти кого відкриті дві кримінальні справи, причому результатом однієї може бути 10 років ув’язнення, а другої – довічне ув’язнення – це своєрідна форма реабілітації. Це опосередкована, та все ж реабілітація», – наголосив Ярослав Качинський.
Він також зауважив, що запрошення Ярузельського до президентського палацу – це сигнал для прокурорів не ухвалювати рішень про відповідальність осіб, які творили комуністичний репресивний апарат. Опозиціонер висловив здогад, чому аж так довго тривають два судові процеси проти Ярузельського. Мовляв, екс-генерал має інформацію, котра може скомпрометувати впливових польських політиків. Качинський нагадав слова Ярузельського про те, що той володіє інформацією, після оприлюднення якої в декого з польських політиків «німби позлітають».
Відповідь Качинському з президентського палацу не забарилася. Як заявив Броніслав Коморовський, він на собі відчув, що таке комуністичні репресії, тож ілюзій щодо Ярузельського немає. Запрошення екс-генерала на засідання Ради національної безпеки й оборони Коморовський пояснив тим, що хоче покласти край так званій польсько-польській війні, тобто внутрішньополітичному протистоянню, що роз’їдає суспільство.
Чи можна вірити генералу?
Тим часом, як виникає з даних опитувань громадської думки, пересічні поляки поділені в своїх оцінках діяльності Ярузельського. 33 відсотки населення негативно оцінюють його рішення про введення у Польщі воєнного стану. Представники таких переконань провели пікетування під варшавським помешканням генерала. Вони протестували проти участі Ярузельського в Раді національної безпеки й оборони. Учасники акції протесту прочитали вголос довжелезний список жертв комуністичних репресій й виклали під вікнами генерала хрест зі свічок.
Проте симптоматично, що понад 40 відсотків опитаних поляків вважають, що введення Ярузельським воєнного стану в 1981 році було виправданим. Вони погоджуються зі словами самого генерала, котрий твердить, що оголошуючи в Польщі воєнний стан, вберіг тим самим країну від вторгнення радянської армії. Цікаво, що з таким твердженням категорично не погоджуються історики польського Інституту національної пам’яті. Дослідники недавнього минулого вважають, що насправді у 1981 році Радянський Союз не готувався до збройної інтервенції в ПНР, тож Ярузельський вводить співвітчизників в оману.
Як сказав Броніслав Комровський, генерал Войцех Ярузельський уособлює ті розподіли, що пролягають через польське суспільство.
Нагода покарати винних за злочин 70-го року появилася щойно в демократичній Польщі. Судовий процес над групою колишніх високопосадовців комуністичної ПНР, підозрюваних у скоєнні цього злочину, розпочався ще 15 років тому й триває дотепер. Один із головних обвинувачуваних – нині 87-річний генерал Войцех Ярузельський. Варто зазначити, що проти Ярузельського триває ще один багаторічний судовий процес, де розглядається справа запровадження у Польщі воєнного стану в грудні 1981 року.
Ярузельського реабілітовують?
40-річчя спалаху робітничого повстання стало приводом до бурхливих дискусій щодо подальшої долі Войцеха Ярузельського. Ярослав Качинський, лідер найбільшої польської опозиційної партії «Право та справедливість» на спеціально скликаній прес-конференції звинуватив теперішню польську владу у спробі реабілітувати Ярузельського. Він гостро критикує президента Броніслава Коморовського, який нещодавно запросив комуністичного генерала до участі в засіданні Ради національної безпеки та оборони.
«Запрошення на засідання важливого державного органу когось, проти кого відкриті дві кримінальні справи, причому результатом однієї може бути 10 років ув’язнення, а другої – довічне ув’язнення – це своєрідна форма реабілітації. Це опосередкована, та все ж реабілітація», – наголосив Ярослав Качинський.
Він також зауважив, що запрошення Ярузельського до президентського палацу – це сигнал для прокурорів не ухвалювати рішень про відповідальність осіб, які творили комуністичний репресивний апарат. Опозиціонер висловив здогад, чому аж так довго тривають два судові процеси проти Ярузельського. Мовляв, екс-генерал має інформацію, котра може скомпрометувати впливових польських політиків. Качинський нагадав слова Ярузельського про те, що той володіє інформацією, після оприлюднення якої в декого з польських політиків «німби позлітають».
Відповідь Качинському з президентського палацу не забарилася. Як заявив Броніслав Коморовський, він на собі відчув, що таке комуністичні репресії, тож ілюзій щодо Ярузельського немає. Запрошення екс-генерала на засідання Ради національної безпеки й оборони Коморовський пояснив тим, що хоче покласти край так званій польсько-польській війні, тобто внутрішньополітичному протистоянню, що роз’їдає суспільство.
Чи можна вірити генералу?
Тим часом, як виникає з даних опитувань громадської думки, пересічні поляки поділені в своїх оцінках діяльності Ярузельського. 33 відсотки населення негативно оцінюють його рішення про введення у Польщі воєнного стану. Представники таких переконань провели пікетування під варшавським помешканням генерала. Вони протестували проти участі Ярузельського в Раді національної безпеки й оборони. Учасники акції протесту прочитали вголос довжелезний список жертв комуністичних репресій й виклали під вікнами генерала хрест зі свічок.
Проте симптоматично, що понад 40 відсотків опитаних поляків вважають, що введення Ярузельським воєнного стану в 1981 році було виправданим. Вони погоджуються зі словами самого генерала, котрий твердить, що оголошуючи в Польщі воєнний стан, вберіг тим самим країну від вторгнення радянської армії. Цікаво, що з таким твердженням категорично не погоджуються історики польського Інституту національної пам’яті. Дослідники недавнього минулого вважають, що насправді у 1981 році Радянський Союз не готувався до збройної інтервенції в ПНР, тож Ярузельський вводить співвітчизників в оману.
Як сказав Броніслав Комровський, генерал Войцех Ярузельський уособлює ті розподіли, що пролягають через польське суспільство.
