Запропонований Міністерством освіти проект закону «Про вищу освіту» не відповідає європейським стандартам та суттєво зашкодить самоврядуванню вищих навчальних закладів. З відповідним відкритим листом Сергій Квіт звернувся до керівництва держави.
За словами президента НаУКМа, закон також суперечить програмі економічних реформ Президента Віктора Януковича, оскільки фактично ігнорує потреби економіки, питання якості та конкурентоспроможності вищої освіти.
У Міносвіти називають критику «випереджувальними діями»
«Якщо нашому університету не дають нормально розвиватися, то у мене складається враження, що міністрові не потрібен такий прецедент, що є ефективний університет, який працює без корупції, – стверджує Сергій Квіт. – Якщо ми подивимося на виступи проти університетської автономії з боку міністра, то ми побачимо, що міністр хоче скасувати в наших положеннях і в наших правах те, що в Європі лягло в основу єдиного європейського простору вищої освіти».
У Міносвіти зазначають, що закон був розроблений ще за попереднього міністра Івана Вакарчука, з яким президент Києво-Могилянки також мав непорозуміння. Претензії ж Міносвіти до НаУКМА при цьому незмінні: деякі статутні вимоги вишу не відповідають законові. Зокрема, у Києво-Могилянці висувають додаткові вимоги до абітурієнтів, тоді як вступ до вишів має відбуватися за єдиною системою.
«Міністерство закон розробляє не «під себе», а для всієї системи вищої освіти», – каже керівник департаменту вищої освіти Ярослав Болюбаш. За його словами, керівники інших вишів подають свої пропозиції до проекту закону, тоді як НаУКМА – лише заперечення.
Ярослав Болюбаш схильний пояснити демарш Сергія Квіта як «випереджувальні дії для убезпечення відповідальності за щось, ми не знаємо, за що».
Законопроект вдосконалили «руйнівними нормами»
Член парламентського комітету з питань освіти та науки, депутат-нашоукраїнець Леся Оробець, коментуючи ситуацію, зазначила, що розроблений приблизно два роки тому законопроект при Дмитрові Табачнику був допрацьований не в кращий бік, отримавши «декілька руйнівних норм».
Однієї з найшкідливіших новацій законопроекту, на думку депутата, є передбачене право вишів у будь-який момент змінити вартість контракту.
«От, скажімо, не додасть держава коштів вишу – той візьме їх зі студента», – каже парламентарій.
«Зараз Квіт, по суті, залишився єдиним ректором, який може стати і сказати свою думку про «творіння» Табачника. А ректори зараз фактично підлеглі міністра освіти: він їх призначає і звільняє, дає чи не дає фінансування, виділяє чи не виділяє держзамовлення», – каже Леся Оробець.
У рейтингу двохсот українських вищих навчальних закладів, підготовленому за участю експертів ЮНЕСКО, Києво-Могилянська академія посіла дев’яте місце. За словами Лесі Оробець, Києво-Могилянська академія дає якісну освіту і є чи не єдиним вищим навчальним закладом в Україні, про який можна сказати, що там не беруть хабарів.
За словами президента НаУКМа, закон також суперечить програмі економічних реформ Президента Віктора Януковича, оскільки фактично ігнорує потреби економіки, питання якості та конкурентоспроможності вищої освіти.
У Міносвіти називають критику «випереджувальними діями»
«Якщо нашому університету не дають нормально розвиватися, то у мене складається враження, що міністрові не потрібен такий прецедент, що є ефективний університет, який працює без корупції, – стверджує Сергій Квіт. – Якщо ми подивимося на виступи проти університетської автономії з боку міністра, то ми побачимо, що міністр хоче скасувати в наших положеннях і в наших правах те, що в Європі лягло в основу єдиного європейського простору вищої освіти».
У Міносвіти зазначають, що закон був розроблений ще за попереднього міністра Івана Вакарчука, з яким президент Києво-Могилянки також мав непорозуміння. Претензії ж Міносвіти до НаУКМА при цьому незмінні: деякі статутні вимоги вишу не відповідають законові. Зокрема, у Києво-Могилянці висувають додаткові вимоги до абітурієнтів, тоді як вступ до вишів має відбуватися за єдиною системою.
«Міністерство закон розробляє не «під себе», а для всієї системи вищої освіти», – каже керівник департаменту вищої освіти Ярослав Болюбаш. За його словами, керівники інших вишів подають свої пропозиції до проекту закону, тоді як НаУКМА – лише заперечення.
Ярослав Болюбаш схильний пояснити демарш Сергія Квіта як «випереджувальні дії для убезпечення відповідальності за щось, ми не знаємо, за що».
Законопроект вдосконалили «руйнівними нормами»
Член парламентського комітету з питань освіти та науки, депутат-нашоукраїнець Леся Оробець, коментуючи ситуацію, зазначила, що розроблений приблизно два роки тому законопроект при Дмитрові Табачнику був допрацьований не в кращий бік, отримавши «декілька руйнівних норм».
Однієї з найшкідливіших новацій законопроекту, на думку депутата, є передбачене право вишів у будь-який момент змінити вартість контракту.
«От, скажімо, не додасть держава коштів вишу – той візьме їх зі студента», – каже парламентарій.
«Зараз Квіт, по суті, залишився єдиним ректором, який може стати і сказати свою думку про «творіння» Табачника. А ректори зараз фактично підлеглі міністра освіти: він їх призначає і звільняє, дає чи не дає фінансування, виділяє чи не виділяє держзамовлення», – каже Леся Оробець.
У рейтингу двохсот українських вищих навчальних закладів, підготовленому за участю експертів ЮНЕСКО, Києво-Могилянська академія посіла дев’яте місце. За словами Лесі Оробець, Києво-Могилянська академія дає якісну освіту і є чи не єдиним вищим навчальним закладом в Україні, про який можна сказати, що там не беруть хабарів.
