Зараз у Брюсселі триває 14-ий раунд переговорів про створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. На переговорах Україна зіткнулася з бажанням Євросоюзу встановити жорсткі квоти на товари українського сільського господарства.
Експерт Інституту зовнішньої політики Олександр Палій інтеграцію до європейського зони вільної торгівлі вважає пріоритетною з огляду на структуру українського експорту. За його словами, «у нас торгівля товарами за шість місяців цього року склала 23 мільярди доларів, з яких Росія – 5,7 мільярди доларів, Європа – 6,1 мільярди».
Митний союз зваблює дешевими енергоносіями
Перебуваючи в Москві, Віктор Янукович 26 листопада заявив, що не виключає вступу України до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану. Він також має свої обмеження. Проте для дуже енергоємної української економіки вступ до Митного союзу може в перспективі дати суттєве зменшення цін на енергоносії. Адже Росія, Білорусь та Казахстан планують до 2015 року вийти на рівнодоходні ціни.
«У теперішніх цінах це буде 150 доларів за тисячу кубометрів газу, – каже керівник групи економічної політики Посольства Росії в Україні Олексій Урін. – Тобто, на сто доларів дешевше, ніж зараз, навіть зі скидкою, Україна купує в Росії. Тільки по газу щорічна економія для України становитиме близько 3 мільярдів доларів. По нафті, якщо ми приберемо експортне мито, чиста вигода для української нафтопереробки складе до 2 мільярдів доларів».
Директор українського філіалу московського Інститут країн СНД Володимир Корнілов вважає, що Україна може дозволити собі вступ як до зони вільної торгівлі з ЄС, так і до пострадянського Митного союзу.
«Питання «або-або» ставитися не повинне, – стверджує він. – Держави можуть бути в кількох зонах вільної торгівлі. До речі, Росія веде переговори про створення зони вільної торгівлі з ЄС. І це жодним чином не суперечить членству в Митному союзі з Казахстаном і Білоруссю».
Якість ніде не буде зайвою
Проте вступ до Митного союзу може мати негативні наслідки в контексті членства України у СОТ. Адже Росія, Білорусь та Казахстан досі не є членами цієї організації.
За таких умов, інші члени СОТ зможуть висунути Україні претензії.
«Компенсації, приблизний обсяг яких навіть досі не порахований, ми змушені будемо сплатити», – каже викладач кафедри міжнародного та митного права Київського інституту міжнародних відносин Сергій Кізьяков.
На думку оглядачів, важливою в цьому питанні є позиція великого українського бізнесу, який здебільшого виступає за поглиблення економічної співпраці з ЄС.
«Європа за ємкістю свого ринку в десятки разів перевищує ринки всього СНД. Крім того, бізнесмени хочуть мати вільніший доступ до інвестицій із Європи. Очікувати особливих інвестицій із Росії не доводиться. Звичайно, російський капітал почуває себе вільно на території України, але це інший процес», – каже експерт Інституту проблем управління імені Горшеніна Володимир Застава.
В експертному середовищі сходяться на думці, що підвищення конкурентноздатності українських товарів та послуг є важливим чинником для успішної інтеграції до будь-якої зони вільної торгівлі. Адже стандарти якості часто є тим прихованим важелем, за допомогою якого в умовах безмитної торгівлі здійснюється обмеження доступу на внутрішні ринки.
Експерт Інституту зовнішньої політики Олександр Палій інтеграцію до європейського зони вільної торгівлі вважає пріоритетною з огляду на структуру українського експорту. За його словами, «у нас торгівля товарами за шість місяців цього року склала 23 мільярди доларів, з яких Росія – 5,7 мільярди доларів, Європа – 6,1 мільярди».
Митний союз зваблює дешевими енергоносіями
Перебуваючи в Москві, Віктор Янукович 26 листопада заявив, що не виключає вступу України до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану. Він також має свої обмеження. Проте для дуже енергоємної української економіки вступ до Митного союзу може в перспективі дати суттєве зменшення цін на енергоносії. Адже Росія, Білорусь та Казахстан планують до 2015 року вийти на рівнодоходні ціни.
«У теперішніх цінах це буде 150 доларів за тисячу кубометрів газу, – каже керівник групи економічної політики Посольства Росії в Україні Олексій Урін. – Тобто, на сто доларів дешевше, ніж зараз, навіть зі скидкою, Україна купує в Росії. Тільки по газу щорічна економія для України становитиме близько 3 мільярдів доларів. По нафті, якщо ми приберемо експортне мито, чиста вигода для української нафтопереробки складе до 2 мільярдів доларів».
Директор українського філіалу московського Інститут країн СНД Володимир Корнілов вважає, що Україна може дозволити собі вступ як до зони вільної торгівлі з ЄС, так і до пострадянського Митного союзу.
«Питання «або-або» ставитися не повинне, – стверджує він. – Держави можуть бути в кількох зонах вільної торгівлі. До речі, Росія веде переговори про створення зони вільної торгівлі з ЄС. І це жодним чином не суперечить членству в Митному союзі з Казахстаном і Білоруссю».
Якість ніде не буде зайвою
Проте вступ до Митного союзу може мати негативні наслідки в контексті членства України у СОТ. Адже Росія, Білорусь та Казахстан досі не є членами цієї організації.
За таких умов, інші члени СОТ зможуть висунути Україні претензії.
«Компенсації, приблизний обсяг яких навіть досі не порахований, ми змушені будемо сплатити», – каже викладач кафедри міжнародного та митного права Київського інституту міжнародних відносин Сергій Кізьяков.
На думку оглядачів, важливою в цьому питанні є позиція великого українського бізнесу, який здебільшого виступає за поглиблення економічної співпраці з ЄС.
«Європа за ємкістю свого ринку в десятки разів перевищує ринки всього СНД. Крім того, бізнесмени хочуть мати вільніший доступ до інвестицій із Європи. Очікувати особливих інвестицій із Росії не доводиться. Звичайно, російський капітал почуває себе вільно на території України, але це інший процес», – каже експерт Інституту проблем управління імені Горшеніна Володимир Застава.
В експертному середовищі сходяться на думці, що підвищення конкурентноздатності українських товарів та послуг є важливим чинником для успішної інтеграції до будь-якої зони вільної торгівлі. Адже стандарти якості часто є тим прихованим важелем, за допомогою якого в умовах безмитної торгівлі здійснюється обмеження доступу на внутрішні ринки.
