Попри дипломатичні усмішки президентів Барака Обами і його російського колеги Дмитра Медведєва, для американських дипломатів немає питання у тому, хто дійсно керує Росією. Це, за словами недипломатичного листування, «альфа-самець», прем’єр-міністр Володимир Путін. А Медведєв при ньому «блідий і нерішучий», в кращому разі – лише Робін при Бетмені, невтішне порівняння з героями коміксів і пригодницьких фільмів для підлітків. Сама ж Росія постає з таємного листування американських дипломатів як «фактично мафіозна держава».
Аналітики говорять, що, незважаючи на тепліші стосунки між американським і російським керівництвом, в адміністрації Барака Обами у Вашингтоні не мають ілюзій з приводу природи російської внутрішньої політики та міжнародних інтересів Кремля.
Професор американського військово-морського коледжу та автор блогу «Вашингтонський реаліст» Ніколас Ґвоздев пояснює в інтерв’ю Радіо Свобода: «Листування показує, що в погляді на Росію є «сталевий холодний реалізм». І риторика про керовану демократію і плюралізм не збили з пантелику Вашингтон. Приватно там визнають, що Росія є така, як вона є: олігархія, якою керує служба безпеки, – і це визначає їхню політику щодо Росії».
Після зустрічі американського міністра оборони Роберта Ґейтса та його французького колеги Ерве Морена до Вашингтона відійшла депеша, де Ґейтс говорить, що «російська демократія зникла, а уряд є олігархією, якою керує служба безпеки». Такими аргументами американський міністр оборони намагався переконати французького колегу не продавати Росії військовий корабель «Містраль», бо це йшло б усупереч інтересам Грузії. Ґейтс казав, що це «пошле поганий сингнал не лише для Грузії, але й для «наших центрально- та східноєвропейських союзників».
Росіяни «цинічніші», тому і не дивуються
У самій же Росії публікація відвертого погляду на Кремль нікого не здивувала. Бо до подвійних стандартів там давно звикли, говорить редактор журналу «Росія в глобальній політиці» Федір Лук’янов.
«У Росії суспільство й політики більш реалістичні й цинічні, ніж у багатьох західних суспільствах. Тому той факт, що дипломати говорять одне, а пишуть інше, ніяк не дивує», – каже він.
Лук’янов, як і інші російські аналітики, не вважає, що публікація таємного листування вплине на американсько-російські стосунки. Проте вони побоюються, що якщо договір про ядерне роззброєння не пройде в американському Сенаті, то можуть виникнути проблеми зі змістом «перезавантаження».
Уривки з дипломатичного листування опублікував сайт WikiLeaks, що оприлюднює таємну інформацію з анонімних джерел. Інформацію надрукували такі провідні світові газети, як американська The New York Times, британська The Guardian, німецька Der Spiegel, французька Le Monde, іспанська El País.
Аналітики говорять, що, незважаючи на тепліші стосунки між американським і російським керівництвом, в адміністрації Барака Обами у Вашингтоні не мають ілюзій з приводу природи російської внутрішньої політики та міжнародних інтересів Кремля.
Професор американського військово-морського коледжу та автор блогу «Вашингтонський реаліст» Ніколас Ґвоздев пояснює в інтерв’ю Радіо Свобода: «Листування показує, що в погляді на Росію є «сталевий холодний реалізм». І риторика про керовану демократію і плюралізм не збили з пантелику Вашингтон. Приватно там визнають, що Росія є така, як вона є: олігархія, якою керує служба безпеки, – і це визначає їхню політику щодо Росії».
Після зустрічі американського міністра оборони Роберта Ґейтса та його французького колеги Ерве Морена до Вашингтона відійшла депеша, де Ґейтс говорить, що «російська демократія зникла, а уряд є олігархією, якою керує служба безпеки». Такими аргументами американський міністр оборони намагався переконати французького колегу не продавати Росії військовий корабель «Містраль», бо це йшло б усупереч інтересам Грузії. Ґейтс казав, що це «пошле поганий сингнал не лише для Грузії, але й для «наших центрально- та східноєвропейських союзників».
Росіяни «цинічніші», тому і не дивуються
У самій же Росії публікація відвертого погляду на Кремль нікого не здивувала. Бо до подвійних стандартів там давно звикли, говорить редактор журналу «Росія в глобальній політиці» Федір Лук’янов.
«У Росії суспільство й політики більш реалістичні й цинічні, ніж у багатьох західних суспільствах. Тому той факт, що дипломати говорять одне, а пишуть інше, ніяк не дивує», – каже він.
Лук’янов, як і інші російські аналітики, не вважає, що публікація таємного листування вплине на американсько-російські стосунки. Проте вони побоюються, що якщо договір про ядерне роззброєння не пройде в американському Сенаті, то можуть виникнути проблеми зі змістом «перезавантаження».
Уривки з дипломатичного листування опублікував сайт WikiLeaks, що оприлюднює таємну інформацію з анонімних джерел. Інформацію надрукували такі провідні світові газети, як американська The New York Times, британська The Guardian, німецька Der Spiegel, французька Le Monde, іспанська El País.
