– Як повідомив Радіо Свобода голова Федерації профспілок України, народний депутат від Партії регіонів Василь Хара, вже наступного пленарного тижня ухвалення вже у другому читанні нового Трудового кодексу може бути можливим.
Якщо парламент ухвалить на наступному пленарному тижні або ж до кінця листопада новий Трудовий кодекс, то це означатиме, що ми всі з вами в цій країні працюватимемо вже за іншими правилами. І ці стосунки будуть іншими.
Зокрема, це може стосуватися таких болючих питань, як збільшення робочого тижня до 48 годин або навіть такого моменту, що директор чи власник отримає можливість підпорядковувати права тих, хто хоче працювати, тобто робітників чи персоналу, якимось внутрішнім нормативним актам...
Андрій Павловський: По-перше, ми повинні собі сказати правду, що з приходом до влади Віктора Януковича, його Партії регіонів у нас остаточно затвердилася влада монопольно-олігархічного капіталу. Причому великого капіталу. І відповідним чином він дає соціальне замовлення написати Трудовий кодекс під себе.
Тому не варто дивуватися, що новий Трудовий кодекс написаний з великою перевагою на користь власників-роботодавців із заниженням трудових прав найманих працівників.
Хочу звернути увагу хоча б на статтю 143 проекту Трудового кодексу, який фактично надає необмежений робочий день працедавцю. Що це? Якщо казати дослівно, то він каже, що не може перевищувати 12 годин робочий день, але за наявності згоди працівника та інших умов він може бути продовжений ще більше. Тобто, теоретично понад 12 годин може бути робочий день.
Те ж саме з робочим тижнем. Хоча в нас визначено і чинним законодавством, і Конституцією - 40 годин. Але нова влада хоче, щоб було 48 годин. І ще більше, якщо будуть якісь «особливі» умови.
Ви всі знаєте, що всі працівники в минулому столітті, були революції навіть з цього приводу, робітничий клас завжди боровся, щоб знизити тривалість робочого дня. А воно в нас збільшується безмежно в Україні.
– Якщо Ви виступаєте проти цього в комітеті, звісно, Ви повідомили про це розробникам Трудового кодексу. Чи можливий буде компроміс з цього питання у парламенті? Можливо, цю норму, яка викликає найбільше протестної енергії, можна буде зняти?
Андрій Павловський: Не думаю, що можна буде зняти, тому що зараз Партія регіонів має практично однопартійну більшість у парламенті, в уряді, і вони протягнуть, зламають через коліно тих же комуністів, які фактично перестали бути лівою силою, обслуговують крупний капітал.
Такий парадокс – не відповідають своїй назві. Фактично в Україні як такий лівий рух припинив існування. На жаль. Тому опозиція повинна брати на себе функції лівого руху і захищати найманих працівників.
– Тобто, Ваш прогноз, що у цьому пункті ніхто не піде на поступки?
Андрій Павловський: Я думаю, що крупний капітал, який представляє Партія регіонів, не піде на поступки найманій праці. На жаль, такий драконівський Трудовий кодекс стосовно до найманих працівників буде прийнятий у тій редакції, в якій підготувала його Партія регіонів.
– Пане Дудін, що хвилює Вас як представника профспілки «Захист праці»?
Віталій ДудінВіталій Дудін: Численні відносини у кодексі залежать виключно від совісті роботодавця. Тобто, Трудовий кодекс передбачає існування якогось уявного ідеального роботодавця, який буде мати широкі повноваження, однак їх буде використовувати виключно на користь працівників.
Однак статистика порушень трудових прав сьогодні в Україні не дозволяє нам сказати, що роботодавці не будуть зловживати своїми правами.
Зокрема, передбачений такий цілий блок дискримінаційних норм, які називаються «Особливості регулювань трудових відносин на суб’єктах малого підприємництва». Такими визнаються підприємства, на яких працюють до 20 осіб. На них звільняти можна буде за 2 тижні, а не за 2 місяці, як сьогодні існує загальне правило. Зміна зарплати відбувається з попередженням лише за 1 місяць, а не за 2 місяці, як сьогодні.
– І там, де працює мало людей, як правило, немає профспілки своєї всередині.
Віталій Дудін: Права профспілки взагалі не обговорюються. Вони не встановлюються в цьому блоці. Лише повноваження роботодавців. Тобто, можна припустити, що профспілки не матимуть ніяких повноважень на цих суб’єктах малого підприємництва.
Окрім того, стаття 304 Трудового кодексу говорить: «Роботодавець, суб’єкт малого підприємництва має право самостійно встановлювати режим роботи, що передбачає зайнятість у загальні вихідні дні, дні державних і релігійних свят». У такій формі стаття дозволяє залучати у вихідні дні без виплати їм зарплати у подвійному розмірі, як знову ж передбачає цей кодекс у статті 233. Тобто, ці норми суперечать одна одній. Однак роботодавці будуть їх використовувати на свою користь.
– Ми маємо запитання від радіослухача.
Слухачка: Як сталося так, що новий Трудовий кодекс України написаний саме під «укрАїнських» олігархів?
Андрій Павловський: Таке питання специфічне.
Але я хочу Вам сказати, що, як правило, представники великого капіталу, яких «олігархами» ми називаємо, вони (не треба казати: українські, російські, англійські), як правило, космополітичні, їхня Батьківщина там, де вони зможуть краще набити свою кишеню. Оце ми повинні розуміти. У капіталу немає Батьківщини.
– І будь-який роботодавець зацікавлений у тому, щоб отримати максимальний прибуток. Хоча законодавство, наприклад, ЄС надзвичайно гарно регулює у деяких моментах...
Андрій Павловський: До речі, чому така затримка з прийняттям нового Трудового кодексу? Тому що Міжнародна організація праці має дуже суттєві до нього зауваження. Зокрема є зауваження, що порушується цим Трудовим кодексом конвенції 87, 98, 48 та 158. Вони вже апріорі не відповідають нормативним документам МОП.
Тому вони швиденько хочуть його на наступному тижні, Партія регіонів, проштовхнути, тому що буде висновок офіційний МОП щодо нашого Трудового кодексу, буде приїжджати делегація міжнародна МОП, тому вони хочуть поставити перед фактом Міжнародну організацію праці: ось ви приїхали, а ми вже ухвалили - так що діватися нікуди. Тому розуміємо такий поспіх з ухваленням цього антисоціального закону.
– У нас є ще один телефонний дзвінок.
Слухач: Я розробив програму «Заможне життя». І в Трудовий кодекс треба внести, що таке життєві основи людини, що таке можливості людини, як людину зробити заможною і щасливою, як зробити так, щоб наше суспільство мало одну і ту ж віру.
– Заходьте на сайт Верховної Ради.. .
Андрій Павловський: Можете до мене звернутися.
– Там є електронна пошта Андрія Павловського. Надсилайте свої пропозиції. Часу майже немає, але він ще трохи є.
Роботодавець, якщо буде ухвалений новий Трудовий кодекс, зможе вести відеоспостереження за працівниками. Які права, згідно з іншими законами України, порушуються, якщо таке відеоспостереження буде встановлене?
Віталій Дудін: Наша профспілка «Захист праці» у всякому разі, вважає доцільним контроль результату, якості праці. Однак не кожну секунду перебування людини на робочому місці.
Чому? Тому що вона в цей час, наприклад, може розмовляти по телефону, проговорити якісь відомості, які складають її приватне життя, розголосити таємницю про її сімейне життя або про її хворобу, яка не заважає виконувати її трудові обов’язки. Тобто, тут виникає ризик розголошення таємниці приватного життя, без будь-яких обмежень.
Ця стаття подається в дуже загальному характері, що роботодавець має право вести технічне спостереження. Однак не встановлюється норм про порядок зберігання цієї інформації, про відповідальність за її розголошення. У цьому проекті цього немає.
Андрій Павловський:Зверніть увагу, що таке відеоспостереження весь час за людиною прямо суперечить статті 32 Конституції, та є прямим посяганням на приватне життя громадянина. Тобто, за робітником будуть слідкувати на робочому місці, туалеті, куди він не вийде. Це для чого робиться? Для збору трудового компромату так званого, щоб потім у судді його можна було позбавити вихідної допомоги, звільнити з роботи, надати в суд відеокадри і так далі. Тобто, такий своєрідний «електронний фашизм» буде, якщо хочете. Повністю підконтрольна людина буде.
– З іншого боку, що стосується тих людей, які працюють, наприклад, у супермаркетах, то там таке вже відеоспостереження ведеться…
Андрій Павловський: Там ведеться відеоспостереження за поличками з товарами, а не за робітниками. Це велика різниця!
Віталій Дудін: Наша профспілка «Захист праці» має свої осередки якраз у супермаркетах. Та ж мережа METRO Cash & Carry. І в них після встановлення спостереження відеокамерами стежили головним чином саме за активістами нашої профспілки, а не за збереженням товарів.
Тому ми вважаємо, що якщо ця практика стане законною, то вона буде використовуватися саме для пошуку тих…
Андрій Павловський: Компроматів.
– Пане Павловський, можливо, Ви відкриєте секрет, а хто вніс цю норму? Хто є автор?
Андрій Павловський: Авторами цього драконівського Трудового кодексу є (парадокс в тому!), нібито, профспілковий діючий, той же пан Хара, який очолює офіційні профспілки, той же пан Стоян, бувший профспілковий бос, і пан Сухий. Це три відомі депутати-«регіонали».
Зрозуміло, для чого це все йде. Незважаючи на те, що вони, нібито, належать до профспілок, разом з тим вони прагнуть, щоб в умовах кризи позбавити трудящих будь-яких законних можливостей захистити свої права і повністю відстоювати інтереси великого капіталу.
– У студії «Вашої Свободи» були і пан Стоян, і пан Сухий. Ми обговорювали ці норми. Але їхній аргумент зводиться ось до чого, що та трудова база, те трудове законодавство, яке є, вже застаріло, його треба змінювати, а щоб його змінити, треба знайти компроміси між роботодавцями і найманими працівниками, між трудовими колективами і тими, хто керує виробництвом.
Андрій Павловський: Можна погодитися з цим, що дійсно то застаріле законодавство. Але ж для чого робити такий драконівський, антисоціальний закон, який фактично буде узаконювати тотальний контроль і тотальну диктатуру великого капіталу? Оцього я не можу зрозуміти.
Ми ж кажемо, що ми правова, соціальна держава, рухаємося в бік ЄС. У жодній європейській країні не буде такого Трудового кодексу, закону про працю драконівського.
І хочу ще один приклад навести, який підтверджує, що він написаний непропорційно, у бік великого капіталу-роботодавця. Відповідальність у трудових відносинах регламентується для роботодавця всього в 5 статтях цього Трудового кодексу, а для найманого працівника більше, ніж у 20. Тобто, в 4 рази перевага по відповідальності і обов’язках на боці роботодавця. Ось Вам навіть по формальних ознаках.
– Один із аргументів розробників Трудового кодексу, нової його редакції, зводиться до того, що Україна гостро потребує інвестицій, і що інвестори, мовляв, не йдуть, тому що застаріле трудове законодавство не дає їм так вибудовувати процес праці, щоб вони могли тут спокійно працювати.
Чи погоджуєтеся Ви, пане Дудін, з цим аргументом?
Віталій Дудін: Закордонні інвестори, як правило, не знають, що відбувається всередині нашої країни. Із-за кордону вони не бачать тих порушень трудових працівників, які сьогодні мають місце. Вони думають, що якщо законодавство так прописане, то воно так і виконується. Але це зовсім не так.
Тому варто звернути увагу, що Міжнародне бюро праці при МОП, не знаючи, очевидно, справжньої статистики порушень прав працівників, вважає навіть проект Трудового кодексу досить лояльним, вважає, що ці норми будуть дотримуватися.
Однак там присутні стільки таких норм, які залишають регулювання відносин на совісті роботодавця, що це приведе до ще більшої кількості порушень.
– У нас є ще один телефонний дзвінок.
Слухачка: Панове, як Конституція та Трудовий кодекс передбачають сумісництво народних депутатів з їхньою трудовою діяльністю у випадку грошей у достатніх таких кількостях? Я чула, що 40 тисяч на місяць виходить з держбюджету.
– Зараз ми про це пана Павловського і розпитаємо.
Андрій Павловський: Я не знаю, як хто, але я як простий народний депутат, який не очолює ні комітету, ні підкомітету…
– Є «прості», а є «непрості».
Андрій Павловський:Так. Я отримую зарплату 14 тисяч гривень на руки. Це з усіма надбавками, преміями і так далі. А сама зарплата народного депутата 5 500. У результаті нарахувань виходить така сума, яку я назвав. Це одне.
А інше питання, що, дивіться, ми казали про дешеву робочу силу. Так, міжнародні агенції визнають, що в Україні найдешевша робоча сила на Європейському континенті, тому ми й найбідніші в Європі. Попереду тільки Молдова. Для порівняння. Середня зарплата в цьому році складає десь 280 доларів на місяць в Україні.
У той же час у наших сусідів поляків - 1300 доларів на місяць, у Чехії - 1460. У наших колишніх сусідів по СРСР – у Литві – понад 900, у Білорусі більше 600, в Росії також більше 600. Тобто, ми найбідніша країна. І що, цим Трудовим кодексом ще біднішими наших робітників зробити?
Офіційна статистика, дані Академії наук, частка зарплати в кінцевій ціні продукції в Україні складає менше 7%! Тоді як цей показник у європейських країнах – понад 30%. Про що це говорить? Це говорить про те, що наші олігархи, власники, отримують надприбуток за рахунок нещадної експлуатації дешевої української робочої сили.
То куди ще далі?! Ще Трудовим кодексом взагалі в жебраків остаточно перетворити наших людей прагне Партія регіонів на чолі зі своїм Януковичем?!
Я думаю, що люди повинні навчитися захищати себе, що повинні бути справжні профспілки, а не ті, які заглядають у рота роботодавцю.
– Навіть згідно з чинним ще, старим Трудовим кодексом (нагадую), якщо ви пропрацювали, маєте відразу отримати зарплату за той час, який ви відпрацювали.
Андрій Павловський: До речі, таке ганебне явище, як заборгованість із зарплати? Більше 1,5 мільярда гривень. І вона не зменшується. Навіть при уряді Януковича ще й збільшилася, за ці 10 місяців.
– Пане Дудін, як щодо оплати праці в новій редакції Трудового кодексу?
Віталій Дудін: В Трудовому кодексі передбачається норма, яка закріплює пеню за невчасно виплату зарплати. Однак це ще не є впровадження передових європейських стандартів.
У деяких країнах існують норми, які звільняють працівників, приміром, від виплати боргів, комунальних платежів у випадку, якщо вони не отримують зарплату. Окрім того, вони мають право відмовитися на 10-ий день, якщо не отримують зарплату вчасно, від виконання роботи.
Ось норма про виплату пені не передбачає ніяких механізмів контролю і відповідальності за її невиконання, тобто, вона досить декларативна.
– Є ще таке питання, яке також ставлять наші слухачі і ті, хто відвідує наш сайт, - це матеріальна відповідальність. Тому що це зараз дуже важливе питання.
Згідно зі ще чинним, старим Трудовим кодексом, матеріальну відповідальність може нести тільки та людина, як-от, наприклад, наш звукорежисер, який має цю посаду. Новий Трудовий кодекс регулює це по-іншому. Як саме?
Андрій Павловський: Там є ще така цікава норма, що фактично дозволяє роботодавцю на свій розсуд штрафувати працівника. І розмір штрафу може досягати 50% від зарплати. Таким чином роботодавець може собі зекономити суттєво фонд зарплати.
Якщо монопольне підприємство, місто все залежить від нього, якщо місячно штрафувати дуже серйозно своїх працівників, то на тому він економитиме кошти з фонду зарплати. Людям же дітись буде нікуди, тому що це одне підприємство, наприклад, як Маріуполь, де металургійний комбінат один, який утримує все місто. Можна ще багато прикладів приводити.
Віталій Дудін: Чинний КЗПП в статті 132 передбачає, що працівники несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку. Цю норму-гарантію якраз прибрали у Трудовому кодексі.
– А щодо ролі профспілок у новому Трудовому кодексі?
Андрій Павловський:Дуже показовим є те, що в новій редакції Трудового кодексу повністю вилучений розділ 16, який називається «Гарантії діяльності профспілок щодо захисту трудових та соціально-економічних прав працівників». Оце показник. Навіть не потрібний такий розділ у Трудовому кодексі.
Ці офіційні профспілки не захищають людей, їх захищають тільки незалежні профспілки. Нам треба нарешті навчитися захищати свої інтереси, бо у Франції виходять 3,5 мільйони людей захищати свої інтереси, а в нас поки що повна тиша.
Віталій Дудін: При звільнені не потребується обов’язковий дозвіл профспілки. Цю норму звели до формулювання: «Попереднє погодження». А це вже зовсім інше.
Окрім того, роботодавець має право бути присутнім під час розгляду питання про погодження звільнення.
Якщо парламент ухвалить на наступному пленарному тижні або ж до кінця листопада новий Трудовий кодекс, то це означатиме, що ми всі з вами в цій країні працюватимемо вже за іншими правилами. І ці стосунки будуть іншими.
Зокрема, це може стосуватися таких болючих питань, як збільшення робочого тижня до 48 годин або навіть такого моменту, що директор чи власник отримає можливість підпорядковувати права тих, хто хоче працювати, тобто робітників чи персоналу, якимось внутрішнім нормативним актам...
Андрій Павловський: По-перше, ми повинні собі сказати правду, що з приходом до влади Віктора Януковича, його Партії регіонів у нас остаточно затвердилася влада монопольно-олігархічного капіталу. Причому великого капіталу. І відповідним чином він дає соціальне замовлення написати Трудовий кодекс під себе.
Тому не варто дивуватися, що новий Трудовий кодекс написаний з великою перевагою на користь власників-роботодавців із заниженням трудових прав найманих працівників.
Хочу звернути увагу хоча б на статтю 143 проекту Трудового кодексу, який фактично надає необмежений робочий день працедавцю. Що це? Якщо казати дослівно, то він каже, що не може перевищувати 12 годин робочий день, але за наявності згоди працівника та інших умов він може бути продовжений ще більше. Тобто, теоретично понад 12 годин може бути робочий день.
Те ж саме з робочим тижнем. Хоча в нас визначено і чинним законодавством, і Конституцією - 40 годин. Але нова влада хоче, щоб було 48 годин. І ще більше, якщо будуть якісь «особливі» умови.
Ви всі знаєте, що всі працівники в минулому столітті, були революції навіть з цього приводу, робітничий клас завжди боровся, щоб знизити тривалість робочого дня. А воно в нас збільшується безмежно в Україні.
– Якщо Ви виступаєте проти цього в комітеті, звісно, Ви повідомили про це розробникам Трудового кодексу. Чи можливий буде компроміс з цього питання у парламенті? Можливо, цю норму, яка викликає найбільше протестної енергії, можна буде зняти?
Андрій Павловський: Не думаю, що можна буде зняти, тому що зараз Партія регіонів має практично однопартійну більшість у парламенті, в уряді, і вони протягнуть, зламають через коліно тих же комуністів, які фактично перестали бути лівою силою, обслуговують крупний капітал.
Такий парадокс – не відповідають своїй назві. Фактично в Україні як такий лівий рух припинив існування. На жаль. Тому опозиція повинна брати на себе функції лівого руху і захищати найманих працівників.
– Тобто, Ваш прогноз, що у цьому пункті ніхто не піде на поступки?
Андрій Павловський:
що Крупний капітал, який представляє Партія регіонів, не піде на поступки найманій праці. Трудовий кодекс буде прийнятий в тій редакції, в якій підготувала його Партія регіонів
– Пане Дудін, що хвилює Вас як представника профспілки «Захист праці»?
Однак статистика порушень трудових прав сьогодні в Україні не дозволяє нам сказати, що роботодавці не будуть зловживати своїми правами.
– І там, де працює мало людей, як правило, немає профспілки своєї всередині.
Віталій Дудін: Права профспілки взагалі не обговорюються. Вони не встановлюються в цьому блоці. Лише повноваження роботодавців. Тобто, можна припустити, що профспілки не матимуть ніяких повноважень на цих суб’єктах малого підприємництва.
Окрім того, стаття 304 Трудового кодексу говорить: «Роботодавець, суб’єкт малого підприємництва має право самостійно встановлювати режим роботи, що передбачає зайнятість у загальні вихідні дні, дні державних і релігійних свят». У такій формі стаття дозволяє залучати у вихідні дні без виплати їм зарплати у подвійному розмірі, як знову ж передбачає цей кодекс у статті 233. Тобто, ці норми суперечать одна одній. Однак роботодавці будуть їх використовувати на свою користь.
– Ми маємо запитання від радіослухача.
Слухачка: Як сталося так, що новий Трудовий кодекс України написаний саме під «укрАїнських» олігархів?
Андрій Павловський: Таке питання специфічне.
Але я хочу Вам сказати, що, як правило, представники великого капіталу, яких «олігархами» ми називаємо, вони (не треба казати: українські, російські, англійські), як правило, космополітичні, їхня Батьківщина там, де вони зможуть краще набити свою кишеню. Оце ми повинні розуміти. У капіталу немає Батьківщини.
– І будь-який роботодавець зацікавлений у тому, щоб отримати максимальний прибуток. Хоча законодавство, наприклад, ЄС надзвичайно гарно регулює у деяких моментах...
Андрій Павловський: До речі, чому така затримка з прийняттям нового Трудового кодексу? Тому що Міжнародна організація праці має дуже суттєві до нього зауваження. Зокрема є зауваження, що порушується цим Трудовим кодексом конвенції 87, 98, 48 та 158. Вони вже апріорі не відповідають нормативним документам МОП.
Тому вони швиденько хочуть його на наступному тижні, Партія регіонів, проштовхнути, тому що буде висновок офіційний МОП щодо нашого Трудового кодексу, буде приїжджати делегація міжнародна МОП, тому вони хочуть поставити перед фактом Міжнародну організацію праці: ось ви приїхали, а ми вже ухвалили - так що діватися нікуди. Тому розуміємо такий поспіх з ухваленням цього антисоціального закону.
– У нас є ще один телефонний дзвінок.
Слухач: Я розробив програму «Заможне життя». І в Трудовий кодекс треба внести, що таке життєві основи людини, що таке можливості людини, як людину зробити заможною і щасливою, як зробити так, щоб наше суспільство мало одну і ту ж віру.
– Заходьте на сайт Верховної Ради.. .
Андрій Павловський: Можете до мене звернутися.
– Там є електронна пошта Андрія Павловського. Надсилайте свої пропозиції. Часу майже немає, але він ще трохи є.
Роботодавець, якщо буде ухвалений новий Трудовий кодекс, зможе вести відеоспостереження за працівниками. Які права, згідно з іншими законами України, порушуються, якщо таке відеоспостереження буде встановлене?
Віталій Дудін: Наша профспілка «Захист праці» у всякому разі, вважає доцільним контроль результату, якості праці. Однак не кожну секунду перебування людини на робочому місці.
Чому? Тому що вона в цей час, наприклад, може розмовляти по телефону, проговорити якісь відомості, які складають її приватне життя, розголосити таємницю про її сімейне життя або про її хворобу, яка не заважає виконувати її трудові обов’язки. Тобто, тут виникає ризик розголошення таємниці приватного життя, без будь-яких обмежень.
Ця стаття подається в дуже загальному характері, що роботодавець має право вести технічне спостереження. Однак не встановлюється норм про порядок зберігання цієї інформації, про відповідальність за її розголошення. У цьому проекті цього немає.
Андрій Павловський:
– З іншого боку, що стосується тих людей, які працюють, наприклад, у супермаркетах, то там таке вже відеоспостереження ведеться…
Андрій Павловський: Там ведеться відеоспостереження за поличками з товарами, а не за робітниками. Це велика різниця!
Віталій Дудін: Наша профспілка «Захист праці» має свої осередки якраз у супермаркетах. Та ж мережа METRO Cash & Carry. І в них після встановлення спостереження відеокамерами стежили головним чином саме за активістами нашої профспілки, а не за збереженням товарів.
Тому ми вважаємо, що якщо ця практика стане законною, то вона буде використовуватися саме для пошуку тих…
Андрій Павловський: Компроматів.
– Пане Павловський, можливо, Ви відкриєте секрет, а хто вніс цю норму? Хто є автор?
Андрій Павловський: Авторами цього драконівського Трудового кодексу є (парадокс в тому!), нібито, профспілковий діючий, той же пан Хара, який очолює офіційні профспілки, той же пан Стоян, бувший профспілковий бос, і пан Сухий. Це три відомі депутати-«регіонали».
Зрозуміло, для чого це все йде. Незважаючи на те, що вони, нібито, належать до профспілок, разом з тим вони прагнуть, щоб в умовах кризи позбавити трудящих будь-яких законних можливостей захистити свої права і повністю відстоювати інтереси великого капіталу.
– У студії «Вашої Свободи» були і пан Стоян, і пан Сухий. Ми обговорювали ці норми. Але їхній аргумент зводиться ось до чого, що та трудова база, те трудове законодавство, яке є, вже застаріло, його треба змінювати, а щоб його змінити, треба знайти компроміси між роботодавцями і найманими працівниками, між трудовими колективами і тими, хто керує виробництвом.
Андрій Павловський: Можна погодитися з цим, що дійсно то застаріле законодавство. Але ж для чого робити такий драконівський, антисоціальний закон, який фактично буде узаконювати тотальний контроль і тотальну диктатуру великого капіталу? Оцього я не можу зрозуміти.
Ми ж кажемо, що ми правова, соціальна держава, рухаємося в бік ЄС. У жодній європейській країні не буде такого Трудового кодексу, закону про працю драконівського.
І хочу ще один приклад навести, який підтверджує, що він написаний непропорційно, у бік великого капіталу-роботодавця. Відповідальність у трудових відносинах регламентується для роботодавця всього в 5 статтях цього Трудового кодексу, а для найманого працівника більше, ніж у 20. Тобто, в 4 рази перевага по відповідальності і обов’язках на боці роботодавця. Ось Вам навіть по формальних ознаках.
– Один із аргументів розробників Трудового кодексу, нової його редакції, зводиться до того, що Україна гостро потребує інвестицій, і що інвестори, мовляв, не йдуть, тому що застаріле трудове законодавство не дає їм так вибудовувати процес праці, щоб вони могли тут спокійно працювати.
Чи погоджуєтеся Ви, пане Дудін, з цим аргументом?
Віталій Дудін: Закордонні інвестори, як правило, не знають, що відбувається всередині нашої країни. Із-за кордону вони не бачать тих порушень трудових працівників, які сьогодні мають місце. Вони думають, що якщо законодавство так прописане, то воно так і виконується. Але це зовсім не так.
Тому варто звернути увагу, що Міжнародне бюро праці при МОП, не знаючи, очевидно, справжньої статистики порушень прав працівників, вважає навіть проект Трудового кодексу досить лояльним, вважає, що ці норми будуть дотримуватися.
Однак там присутні стільки таких норм, які залишають регулювання відносин на совісті роботодавця, що це приведе до ще більшої кількості порушень.
– У нас є ще один телефонний дзвінок.
Слухачка: Панове, як Конституція та Трудовий кодекс передбачають сумісництво народних депутатів з їхньою трудовою діяльністю у випадку грошей у достатніх таких кількостях? Я чула, що 40 тисяч на місяць виходить з держбюджету.
– Зараз ми про це пана Павловського і розпитаємо.
Андрій Павловський: Я не знаю, як хто, але я як простий народний депутат, який не очолює ні комітету, ні підкомітету…
– Є «прості», а є «непрості».
Андрій Павловський:
А інше питання, що, дивіться, ми казали про дешеву робочу силу. Так, міжнародні агенції визнають, що в Україні найдешевша робоча сила на Європейському континенті, тому ми й найбідніші в Європі. Попереду тільки Молдова. Для порівняння. Середня зарплата в цьому році складає десь 280 доларів на місяць в Україні.
У той же час у наших сусідів поляків - 1300 доларів на місяць, у Чехії - 1460. У наших колишніх сусідів по СРСР – у Литві – понад 900, у Білорусі більше 600, в Росії також більше 600. Тобто, ми найбідніша країна. І що, цим Трудовим кодексом ще біднішими наших робітників зробити?
Офіційна статистика, дані Академії наук, частка зарплати в кінцевій ціні продукції в Україні складає менше 7%! Тоді як цей показник у європейських країнах – понад 30%. Про що це говорить? Це говорить про те, що наші олігархи, власники, отримують надприбуток за рахунок нещадної експлуатації дешевої української робочої сили.
То куди ще далі?! Ще Трудовим кодексом взагалі в жебраків остаточно перетворити наших людей прагне Партія регіонів на чолі зі своїм Януковичем?!
Я думаю, що люди повинні навчитися захищати себе, що повинні бути справжні профспілки, а не ті, які заглядають у рота роботодавцю.
– Навіть згідно з чинним ще, старим Трудовим кодексом (нагадую), якщо ви пропрацювали, маєте відразу отримати зарплату за той час, який ви відпрацювали.
Андрій Павловський: До речі, таке ганебне явище, як заборгованість із зарплати? Більше 1,5 мільярда гривень. І вона не зменшується. Навіть при уряді Януковича ще й збільшилася, за ці 10 місяців.
– Пане Дудін, як щодо оплати праці в новій редакції Трудового кодексу?
Віталій Дудін: В Трудовому кодексі передбачається норма, яка закріплює пеню за невчасно виплату зарплати. Однак це ще не є впровадження передових європейських стандартів.
У деяких країнах існують норми, які звільняють працівників, приміром, від виплати боргів, комунальних платежів у випадку, якщо вони не отримують зарплату. Окрім того, вони мають право відмовитися на 10-ий день, якщо не отримують зарплату вчасно, від виконання роботи.
Ось норма про виплату пені не передбачає ніяких механізмів контролю і відповідальності за її невиконання, тобто, вона досить декларативна.
– Є ще таке питання, яке також ставлять наші слухачі і ті, хто відвідує наш сайт, - це матеріальна відповідальність. Тому що це зараз дуже важливе питання.
Згідно зі ще чинним, старим Трудовим кодексом, матеріальну відповідальність може нести тільки та людина, як-от, наприклад, наш звукорежисер, який має цю посаду. Новий Трудовий кодекс регулює це по-іншому. Як саме?
Андрій Павловський: Там є ще така цікава норма, що фактично дозволяє роботодавцю на свій розсуд штрафувати працівника. І розмір штрафу може досягати 50% від зарплати. Таким чином роботодавець може собі зекономити суттєво фонд зарплати.
Якщо монопольне підприємство, місто все залежить від нього, якщо місячно штрафувати дуже серйозно своїх працівників, то на тому він економитиме кошти з фонду зарплати. Людям же дітись буде нікуди, тому що це одне підприємство, наприклад, як Маріуполь, де металургійний комбінат один, який утримує все місто. Можна ще багато прикладів приводити.
Віталій Дудін: Чинний КЗПП в статті 132 передбачає, що працівники несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку. Цю норму-гарантію якраз прибрали у Трудовому кодексі.
– А щодо ролі профспілок у новому Трудовому кодексі?
Андрій Павловський:
Ці офіційні профспілки не захищають людей, їх захищають тільки незалежні профспілки. Нам треба нарешті навчитися захищати свої інтереси, бо у Франції виходять 3,5 мільйони людей захищати свої інтереси, а в нас поки що повна тиша.
Віталій Дудін: При звільнені не потребується обов’язковий дозвіл профспілки. Цю норму звели до формулювання: «Попереднє погодження». А це вже зовсім інше.
Окрім того, роботодавець має право бути присутнім під час розгляду питання про погодження звільнення.
