(Продовження. Першу частину читайте тут )
Слід сказати, що ще не всі опозиційні Меджлісові виборчі проекти уже вийшли з політичної тіні. У ній поки залишаються громадська організація «Авдет», відома своїми багатолюдними «земельними» акціями протесту в Сімферополі і Києві, а також менш відома, але амбіційна «Міллі харекет партіяси» («Партія національного руху»).
А хто під політичним столом?
«Міллі харекет партіяси» – ніде не зареєстрована і діє переважно у Білогірському районі. Але періодично вона намагається проводити якісь публічні заходи, правда, малочисельні і погано організовані, і виступати в кримськотатарській пресі з заявами, як, наприклад, проти дій Ізраїлю стосовно «флотилії свободи» у червні нинішнього року.
Рух учасників земельних самозахоплень (у їхній інтерпретації – самоповернень), що оформився довкола громадської організації «Авдет» («Повернення»), на думку експертів, набагато серйозніший і масовіший, аніж «Міллі Фірка», Координаційна рада і «Міллі харекет партіяси», разом узяті. Виглядає, що, окрім Меджлісу, лише ця організація може вивести на вулиці велику кількість співвітчизників, лише «Авдет» має прибічників у регіонах і досвід ведення діалогу з владою та співпраці з засобами масової інформації. За харизмою і популярністю у ЗМІ лише лідер «Авдету» Даніял Аметов, який отримав від журналістів ім’я «Король самозахоплень», може посперечатися з такими лідерами Меджлісу, як Мустафа Джемілєв і Рефат Чубаров.
Але «авдетівці» завжди демонстрували свою аполітичність, а Даніял Аметов хоч і говорив про свою непідконтрольність Меджлісові, але завжди публічно визнавав цей представницький орган кримськотатарського народу і шанобливо ставився до Мустафи Джемілєва.
Днями, коментуючи в інтерв’ю тижневикові «Полуостров» відмову лідерів Меджлісу йти на зустріч «представників кримськотатарської громадськості» з Президентом, Даніял Аметов назвав Мустафу Джемілєва «царем і богом у політичному плані». «У нього надзвичайно багатий досвід, як життєвий, так і політичний… Якщо він ухвалив таке рішення значить, воно вірне», – сказав Даніял Аметов і процитував Коран: «Один, хто знає, вартує тисячі тих, хто не знає».
На думку експертів Центру близькосхідних досліджень, Даніял Аметов, за яким стоять реальні люди і їхні фінанси, не ризикуватиме своєю репутацією серед співвітчизників і утримається від прямої участі у виборчій кампанії, хоча спроби використати потенціал «Авдету» будуть.
Як і спроби розіграти карту ще однієї «партії» – «Хізб ут-Тахрір». Це не легалізована структура, що пропагує «політичний іслам» попри інформаційну кампанію, яку веде проти неї Меджліс і Духовне управління мусульман Криму, і зберігає вплив на частину кримських мусульман, переважно молодих та освічених.
Втім, на думку експертів, активність «хізбів» на внутрішньокримськотатарські розклади майже не впливає, хіба що може знизити активність кримськотатарських виборців. Вона вигідна насамперед проросійським радикалам чи комуністам, які існуванням у Криму «Хізб ут-Тахрір» виправдовують свою публічну боротьбу проти «ісламістів» і заодно проти «меджлісівців».
Цілком вірогідно, що з офіційним початком виборчої кампанії «з-під політичного столу» з’являться ще якісь політичні проекти, спрямовані на кримськотатарського виборця. Поки що всі ті, що «засвітилися», виглядають як рахітики з великими головами і маленькими ніжками-ручками – заяв і амбіцій багато, а реальних речей – обмаль.
І Меджліс напередодні виборів переживає не найкращі часи
Тиск від влади, обструкція з боку проросійських політичних сил, різка критика всередині кримськотатарської громади, на думку багатьох оглядачів, спрямовані насамперед на деморалізацію лідерів Меджлісу, які протягом останніх 20 років зарекомендували себе як тверді і послідовні проєвропейські, проукраїнські та «антисовєцькі» політики.
Попри несприятливі для нього політичні умови, що склалися в Україні і, зокрема, в Криму Меджліс залишається впливовою в українській політиці структурою, яка має найбільш розгалужену на півострові мережу місцевих представницьких органів кримських татар. У кожному селі чи селищі Криму, де мешкає хоч десяток кримських татар, є та активно діє місцевий меджліс, який замикається на районний чи міський меджліс, а той – на Меджліс кримськотатарського народу (Міллій Меджліс).
Крім того, в автономії діє до сотні справді активних, відомих та авторитетних громадських організацій, які підтримують Меджліс і брали участь у його формуванні. Назву по пам’яті лише кілька: правозахисний центр «Арк’адаш», рух «Адалет», «Організація кримськотатарського національного руху», Асоціація кримськотатарських істориків, Асоціація кримськотатарських вчителів «Мааріфчи», Ліга кримськотатарських юристів «Ініціум», правозахисна організація «Койдешлер», молодіжна міжнародна організація «Бізім К’ирим», «Кримськотатарський молодіжний центр», «Товариство дослідників кримськотатарської культури та історії», Асоціація кримськотатарських художників, громадські організації «Відродження Криму», «Іраде», «Об’єктив», «Рада вчителів», «Айдин-Світоч» та багато інших.
Саме це і є головним політичним ресурсом Меджлісу-Курултаю на майбутніх виборах. Хоча вже зараз його лідери прогнозують втрати. Але не через «зниження авторитету Меджлісу», а через зміну виборчої системи.
За словами Мустафи Джемілєва, представництво кримських татар у місцевих радах може зменшитися удвічі. Шанси кримського татарина виграти вибори в мажоритарному окрузі, де найбільша частка кримськотатарського населення не перевищує 25%, – невисокі.
Втім, половина депутатів у кримському парламенті обиратиметься за пропорційною системою, і це дозволить визначити справжній авторитет політичних проектів для кримських татар: Курултай-НРУ, «Міллі Фірка»-УСДП, «Координаційна рада»-«Третя сила» чи будь-яких інших, що можуть з’явитися до місцевих виборів, – і те, хто з них ці вибори переживе.
(Продовження. Першу частину читайте тут )
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Слід сказати, що ще не всі опозиційні Меджлісові виборчі проекти уже вийшли з політичної тіні. У ній поки залишаються громадська організація «Авдет», відома своїми багатолюдними «земельними» акціями протесту в Сімферополі і Києві, а також менш відома, але амбіційна «Міллі харекет партіяси» («Партія національного руху»).
А хто під політичним столом?
«Міллі харекет партіяси» – ніде не зареєстрована і діє переважно у Білогірському районі. Але періодично вона намагається проводити якісь публічні заходи, правда, малочисельні і погано організовані, і виступати в кримськотатарській пресі з заявами, як, наприклад, проти дій Ізраїлю стосовно «флотилії свободи» у червні нинішнього року.
Рух учасників земельних самозахоплень (у їхній інтерпретації – самоповернень), що оформився довкола громадської організації «Авдет» («Повернення»), на думку експертів, набагато серйозніший і масовіший, аніж «Міллі Фірка», Координаційна рада і «Міллі харекет партіяси», разом узяті. Виглядає, що, окрім Меджлісу, лише ця організація може вивести на вулиці велику кількість співвітчизників, лише «Авдет» має прибічників у регіонах і досвід ведення діалогу з владою та співпраці з засобами масової інформації. За харизмою і популярністю у ЗМІ лише лідер «Авдету» Даніял Аметов, який отримав від журналістів ім’я «Король самозахоплень», може посперечатися з такими лідерами Меджлісу, як Мустафа Джемілєв і Рефат Чубаров.
Але «авдетівці» завжди демонстрували свою аполітичність, а Даніял Аметов хоч і говорив про свою непідконтрольність Меджлісові, але завжди публічно визнавав цей представницький орган кримськотатарського народу і шанобливо ставився до Мустафи Джемілєва.
Днями, коментуючи в інтерв’ю тижневикові «Полуостров» відмову лідерів Меджлісу йти на зустріч «представників кримськотатарської громадськості» з Президентом, Даніял Аметов назвав Мустафу Джемілєва «царем і богом у політичному плані». «У нього надзвичайно багатий досвід, як життєвий, так і політичний… Якщо він ухвалив таке рішення значить, воно вірне», – сказав Даніял Аметов і процитував Коран: «Один, хто знає, вартує тисячі тих, хто не знає».
На думку експертів Центру близькосхідних досліджень, Даніял Аметов, за яким стоять реальні люди і їхні фінанси, не ризикуватиме своєю репутацією серед співвітчизників і утримається від прямої участі у виборчій кампанії, хоча спроби використати потенціал «Авдету» будуть.
Як і спроби розіграти карту ще однієї «партії» – «Хізб ут-Тахрір». Це не легалізована структура, що пропагує «політичний іслам» попри інформаційну кампанію, яку веде проти неї Меджліс і Духовне управління мусульман Криму, і зберігає вплив на частину кримських мусульман, переважно молодих та освічених.
Втім, на думку експертів, активність «хізбів» на внутрішньокримськотатарські розклади майже не впливає, хіба що може знизити активність кримськотатарських виборців. Вона вигідна насамперед проросійським радикалам чи комуністам, які існуванням у Криму «Хізб ут-Тахрір» виправдовують свою публічну боротьбу проти «ісламістів» і заодно проти «меджлісівців».
Цілком вірогідно, що з офіційним початком виборчої кампанії «з-під політичного столу» з’являться ще якісь політичні проекти, спрямовані на кримськотатарського виборця. Поки що всі ті, що «засвітилися», виглядають як рахітики з великими головами і маленькими ніжками-ручками – заяв і амбіцій багато, а реальних речей – обмаль.
І Меджліс напередодні виборів переживає не найкращі часи
Тиск від влади, обструкція з боку проросійських політичних сил, різка критика всередині кримськотатарської громади, на думку багатьох оглядачів, спрямовані насамперед на деморалізацію лідерів Меджлісу, які протягом останніх 20 років зарекомендували себе як тверді і послідовні проєвропейські, проукраїнські та «антисовєцькі» політики.
Попри несприятливі для нього політичні умови, що склалися в Україні і, зокрема, в Криму Меджліс залишається впливовою в українській політиці структурою, яка має найбільш розгалужену на півострові мережу місцевих представницьких органів кримських татар. У кожному селі чи селищі Криму, де мешкає хоч десяток кримських татар, є та активно діє місцевий меджліс, який замикається на районний чи міський меджліс, а той – на Меджліс кримськотатарського народу (Міллій Меджліс).
Крім того, в автономії діє до сотні справді активних, відомих та авторитетних громадських організацій, які підтримують Меджліс і брали участь у його формуванні. Назву по пам’яті лише кілька: правозахисний центр «Арк’адаш», рух «Адалет», «Організація кримськотатарського національного руху», Асоціація кримськотатарських істориків, Асоціація кримськотатарських вчителів «Мааріфчи», Ліга кримськотатарських юристів «Ініціум», правозахисна організація «Койдешлер», молодіжна міжнародна організація «Бізім К’ирим», «Кримськотатарський молодіжний центр», «Товариство дослідників кримськотатарської культури та історії», Асоціація кримськотатарських художників, громадські організації «Відродження Криму», «Іраде», «Об’єктив», «Рада вчителів», «Айдин-Світоч» та багато інших.
Саме це і є головним політичним ресурсом Меджлісу-Курултаю на майбутніх виборах. Хоча вже зараз його лідери прогнозують втрати. Але не через «зниження авторитету Меджлісу», а через зміну виборчої системи.
За словами Мустафи Джемілєва, представництво кримських татар у місцевих радах може зменшитися удвічі. Шанси кримського татарина виграти вибори в мажоритарному окрузі, де найбільша частка кримськотатарського населення не перевищує 25%, – невисокі.
Втім, половина депутатів у кримському парламенті обиратиметься за пропорційною системою, і це дозволить визначити справжній авторитет політичних проектів для кримських татар: Курултай-НРУ, «Міллі Фірка»-УСДП, «Координаційна рада»-«Третя сила» чи будь-яких інших, що можуть з’явитися до місцевих виборів, – і те, хто з них ці вибори переживе.
(Продовження. Першу частину читайте тут )
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
