Заборони на експорт зерна загрожують повторенням харчової кризи 2007–8 років, коли ціна збіжжя зросла до рекордних величин, а в низці країн спалахнули голодні бунти, попереджає одна з директорів-розпорядників Світового банку Нґозі Оконджо-Івеала. В інтерв’ю щоденникові Financial Times вона звернула увагу, що заборони на експорт зерна можуть бути зрозумілі з погляду окремих країн, але завдають шкоди на міжнародному рівні, бо спричиняють нагромадження і призводять до інших цінових спотворень. Заклик Світового банку не обмежувати торгівлю зерновими пролунав після того, як Україна оголосила, що розглядає можливість заборонити експорт зерна. Якраз перед цим Росія вже вирішила накласти таку заборону до кінця року через поганий урожай унаслідок найгіршої посухи за сотню років. А тим часом зернотрейдери звинуватили український уряд, що неформально він уже фактично заблокував експорт. Представник Світового банку підтримала скарги трейдерів, звернувши увагу, що запроваджувана в Україні нова система експортної сертифікації уповільнює експорт зерна. Тим часом європейські трейдери побоюються, що до обмежень на торгівлю зерновими може вдатися й Казахстан. А ціни на пшеницю в Європі далі відсотків на 50 перевищують рівень, на якому вони були щойно в середині червня.
Ця ж британська ділова газета Financial Times пише й про критику на адресу Президента Віктора Януковича за відступ від демократії, яку найближчими днями публічно висловлять установи двох провідних американських політичних партій – Міжнародний республіканський інститут і Національний демократичний інститут. Їхня спільна заява, яку отримала газета, є найрізкішою досі міжнародною критикою дій Януковича в галузі демократії – його звинувачують у тому, що від початку його президентства він пішов у наступ кремлівського зразка на демократію і свободу преси. Заява, зокрема, стосується нового закону про місцеві вибори, ухваленого, як мовиться в її тексті, надто близько до виборів, непрозорим чином і практично без обговорення, закону, який обмежує виборчий потенціал опозиційних партій заборонами й обмеженнями. Правозахисники, які раніше високо оцінювали поступ України після Помаранчевої революції, тепер застерігають, що нинішні кроки змінюють законодавство, щоб створити обмеження на політичну конкуренцію і безпідставне позбавлення громадянських прав на вибір.
Тим часом оглядач польського громадсько-політичного видання Nowa Europa Wschodnia звертається до новозведеного на посаду президента Польщі Броніслава Коморовського з риторичним запитанням: коли до Києва? Україна не існує в польському публічному дискурсі, її «не чує» ні президент Броніслав Коморовський, ні прем’єр Дональд Туск, ні міністр закордонних справ Радослав Сікорський, не кажучи про журналістів, вважає автор, а відколи в Україні Президентом став Віктор Янукович і вслід за неконституційно створеними парламентською коаліцією й урядом в Україні запанувало затишшя, так само «спокійно» стало й у польських засобах інформації на українську тему. На думку польського журналіста, для владної нині в Польщі партії «Громадянська платформа» важливіший цілісний підхід до всієї Східної Європи в межах політики Східного партнерства ЄС, ніж двосторонні відносини. Автор звертає увагу, що стосунки Варшави і Києва охолонули ще за попередніх президентів, Леха Качинського і Віктора Ющенка. І попередня, і нинішня українські влади орієнтовані на безпосередні контакти з Брюсселем і не потребують захисту у Варшаві. Шкода лише, додає оглядач, що українські еліти не усвідомлюють, що політика всього Євросоюзу стосовно України – це головним чином справа рук поляків, незалежно від їхнього політичного спрямування.
Ця ж британська ділова газета Financial Times пише й про критику на адресу Президента Віктора Януковича за відступ від демократії, яку найближчими днями публічно висловлять установи двох провідних американських політичних партій – Міжнародний республіканський інститут і Національний демократичний інститут. Їхня спільна заява, яку отримала газета, є найрізкішою досі міжнародною критикою дій Януковича в галузі демократії – його звинувачують у тому, що від початку його президентства він пішов у наступ кремлівського зразка на демократію і свободу преси. Заява, зокрема, стосується нового закону про місцеві вибори, ухваленого, як мовиться в її тексті, надто близько до виборів, непрозорим чином і практично без обговорення, закону, який обмежує виборчий потенціал опозиційних партій заборонами й обмеженнями. Правозахисники, які раніше високо оцінювали поступ України після Помаранчевої революції, тепер застерігають, що нинішні кроки змінюють законодавство, щоб створити обмеження на політичну конкуренцію і безпідставне позбавлення громадянських прав на вибір.
Тим часом оглядач польського громадсько-політичного видання Nowa Europa Wschodnia звертається до новозведеного на посаду президента Польщі Броніслава Коморовського з риторичним запитанням: коли до Києва? Україна не існує в польському публічному дискурсі, її «не чує» ні президент Броніслав Коморовський, ні прем’єр Дональд Туск, ні міністр закордонних справ Радослав Сікорський, не кажучи про журналістів, вважає автор, а відколи в Україні Президентом став Віктор Янукович і вслід за неконституційно створеними парламентською коаліцією й урядом в Україні запанувало затишшя, так само «спокійно» стало й у польських засобах інформації на українську тему. На думку польського журналіста, для владної нині в Польщі партії «Громадянська платформа» важливіший цілісний підхід до всієї Східної Європи в межах політики Східного партнерства ЄС, ніж двосторонні відносини. Автор звертає увагу, що стосунки Варшави і Києва охолонули ще за попередніх президентів, Леха Качинського і Віктора Ющенка. І попередня, і нинішня українські влади орієнтовані на безпосередні контакти з Брюсселем і не потребують захисту у Варшаві. Шкода лише, додає оглядач, що українські еліти не усвідомлюють, що політика всього Євросоюзу стосовно України – це головним чином справа рук поляків, незалежно від їхнього політичного спрямування.
