Умовою для надання кредиту Міжнародного Валютного Фонду для України були серед іншого, скорочення дефіциту державного бюджету за рахунок припинення енергетичних субсидій. Україна має скоротити дефіцит бюджету до 5,5% ВВП цього року і 3,5% наступного.
Окрема позиція в переговорах стосується компанії «Нафтогаз», яка повинна скоротити свій дефіцит до одного відсотка ВВП цього року і не мати жодного дефіциту наступного року. З 2009 року, відтоді, коли Україна почала купувати газ за європейськии цінами, ця компанія тримається на плану лише за рахунок переказів з бюджету. Щоб досягнути цих цифр, уряд має провести складні і непопулярні реформи, яких уникали усі попередні українські уряди, включно з реформою енергетичного сектора.
Про реформи не йдеться
Але на думку одного з найавторитетніших експертів по Україні, керівника програм з Росії та Євразії Королівського інституту міжнародних відносин Джеймса Шерра, про жодні реформи українському урядові не йдеться. Адже після «харківських угод» Україна так і не отримала ринкової ціни на газ, яка є передумовою будь-яких реформ в енергетиці, вважає Джеймс Шерр.
«Український уряд робить вигляд, ніби він виконав ключову умову МВФ у тому, що він скасовує енергетичні субсидії для звичайних споживачів. Але насправді трапилося зворотнє, після «харківських угод» субсидії поширилися на всю країну. Це – зовсім не те, чого хотів МВФ, коли казав, що потрібно поступово підняти ціни для споживачів до рівня ринкових цін», – каже британський експерт.
Згідно з домовленостями між президентами України і Росії, досягнутими у Харкові у березні нинішнього року, Україна отримуватиме російський газ за ціною, нижче ринкової, в обмін на продовження перебування російського Чорноморського Флоту в Криму на 25 років.
Тим часом, інвестори передбачають, що МВФ все ж таки затвердить новий кредит для України, що має відкрити їй двері до приватних позичальників, які боялися банкрутства Києва. Позички українським клієнтам є одними з найбільш ризикованих в Європі, але і можливі прибутки від них також серед найвищих.
Окрема позиція в переговорах стосується компанії «Нафтогаз», яка повинна скоротити свій дефіцит до одного відсотка ВВП цього року і не мати жодного дефіциту наступного року. З 2009 року, відтоді, коли Україна почала купувати газ за європейськии цінами, ця компанія тримається на плану лише за рахунок переказів з бюджету. Щоб досягнути цих цифр, уряд має провести складні і непопулярні реформи, яких уникали усі попередні українські уряди, включно з реформою енергетичного сектора.
Про реформи не йдеться
Але на думку одного з найавторитетніших експертів по Україні, керівника програм з Росії та Євразії Королівського інституту міжнародних відносин Джеймса Шерра, про жодні реформи українському урядові не йдеться. Адже після «харківських угод» Україна так і не отримала ринкової ціни на газ, яка є передумовою будь-яких реформ в енергетиці, вважає Джеймс Шерр.
«Український уряд робить вигляд, ніби він виконав ключову умову МВФ у тому, що він скасовує енергетичні субсидії для звичайних споживачів. Але насправді трапилося зворотнє, після «харківських угод» субсидії поширилися на всю країну. Це – зовсім не те, чого хотів МВФ, коли казав, що потрібно поступово підняти ціни для споживачів до рівня ринкових цін», – каже британський експерт.
Згідно з домовленостями між президентами України і Росії, досягнутими у Харкові у березні нинішнього року, Україна отримуватиме російський газ за ціною, нижче ринкової, в обмін на продовження перебування російського Чорноморського Флоту в Криму на 25 років.
Тим часом, інвестори передбачають, що МВФ все ж таки затвердить новий кредит для України, що має відкрити їй двері до приватних позичальників, які боялися банкрутства Києва. Позички українським клієнтам є одними з найбільш ризикованих в Європі, але і можливі прибутки від них також серед найвищих.
