Після запровадження податку на розкіш державний бюджет, за підрахунками експертів, може поповнюватися на 350 мільйонів гривень щороку. Змусити багатих платити державі більше хотіли ще при попередній владі. Представники нинішньої - теж про це заявляли. Але у проекті Податкового кодексу збір із багатіїв вилучили. Хоча віце-прем`єр Сергій Тігіпко заявив, що податок на розкіш увійде до кодексу. Які шанси на запровадження такого податку в Україні? Та про що говорить практика європейських країн?
Два роки тому екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко нарахував у власності спроможних українців 1600 яхт, 74 приватних літаки, 52 вертольоти, а також 27 тисяч шикарних автомобілів вартістю у 100 тисяч євро.
Міністерстві фінансів України повідомляє, що в разі ухвалення податку на розкіш літаки, гелікоптери, яхти обкладатимуть податком за ставкою 10%.
Також збільшиться у кілька разів акцизний збір на нові авто, які коштують понад 50 тисяч євро. (Якщо ціна до 100 тисяч євро – у два рази, до 150 тисяч євро - у три рази, понад 150 тисяч євро - у чотири рази).
Щорічний податок зі власників елітних квартир (площею понад 300 квадратних метрів) - 20 гривень за кожен квадратний метр. Якщо йдеться про дачі, братимуться до уваги будинки площею понад 500 квадратних метрів.
Потрібні законопроекти давно лежать у ВРУ
Обома руками за новий податок Геннадій Москаль, перший заступник голови парламентського Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією. І він навіть вніс до Ради відразу два законопроекти з цього приводу. Вже давно, як він зазначив, у ВРУ припадає пилом нова редакція Закону «Про власність транспортних засобів» та Закону «Про податок на нерухомість».
«Відповідно до нового Бюджетного кодексу України повноваження передано місцевим радам. 80% податків до громад надходить від працюючих. Працюючих стає все менше. Пенсіонерів стає все більше, - зазначає Геннадій Москаль. - З чого вони це все будуть фінансувати? Зрозуміло, що треба вводити податки!»
Ці додаткові надходження, вважає Геннадій Москаль, можна було б використати на медицину, на освіту, на житлово-комунальне господарство, на ремонт доріг тощо.
Хіба народні депутати погодяться ухвалити податок на розкіш і чи ухвалять Податковий кодекс із такою нормою? Адже більшість із них люди дуже не злиденні, тому не стануть рубати гілку, на якій сидять, переконаний Геннадій Москаль.
Парламентарій Олександр Голуб стверджує, що більшість голосів набратися може. «Ми уже неодноразово його намагалися ввести, - розповідає він. Але весь час стикалися з великою протидією тих фракцій, які представляють інтереси великого бізнесу».
Спонукати депутатів, незалежно від фракційної належності, підтримати цю ініціативу та введення самого податку може криза в українській економіці, говорить Олександр Голуб. «Цей кодекс буде суттєво перероблятися, порівняно з першим читанням», - пояснив він.
Спочатку треба створити базу оподаткування!
Варто обкладати не самі доходи, а обсяги їх споживання, зазначає експерт Олександр Пасхавер. Водночас він додає, що самі багатії мали б бути зацікавлені у появі такого податку.
«Якщо Ви купили великі маєтки, обкладаєтеся податками. А якщо багато маєте доходів, але все вкладаєте, наприклад, у свій завод, а самі споживаєте небагато – на мій погляд, це можна не обкладати податками», - говорить експерт.
Подібні податки зараз в Україні запровадити технічно неможливо, зауважує юрист Тетяна Монтян. Потрібна повна формалізація власності та повне декларування доходів і видатків. Взагалі, якщо щось оподатковувати, варто мати базу оподаткування. Інакше заможні люди так і не будуть ділитися своїми надприбутками.
«Для того, щоб мати базу оподаткування, треба мати відкриті реєстри та кадастри, а також повне декларування доходів і видатків. Інакше нічого оподаткувати просто не вийде, тому що від оподаткування буде дуже легко щось приховати, і тим легше, чим ближче людина до вершин влади та успіху. А якщо цей податок доведеться платити тільки тим, хто не може його приховати, це буде соціальна напруга в суспільстві », - зазначає Тетяна Монтян.
Жити у розкоші в країнах ЄС – це вже дороге задоволення
Податок на розкішне життя у Західній Європі – часта тема політичних дискусій. Особливо такі дискусії загострилися після того, як фінансова криза вдарила по національних бюджетах країн ЄС, повідомляє кореспондент Радіо Свобода у країнах Євросоюзу.
Наприклад, у Бельгії представники лівих політичних сил підраховували кількість сімей-мільйонерів з наміром примусити їх сплачувати додаткові 2-5% з усіх своїх статків. Тільки за умови, що бюджет такої родини не є нижчим одного мільйона євро. Завдяки цьому до бюджету країни щорічно надходило б додаткових 10-15 мільярдів євро. Проте законопроект «завис у повітрі», так і не набравши чинності.
Державні економісти підрахували: додаткові «побори» з тих, що звикли «жити на широку ногу», тільки призведуть до відтоку їхніх капіталів до країн з ліберальнішим оподаткуванням. До того ж, це може збільшити кількість фінансових махінацій.
Водночас, жити у розкоші в таких країнах як Великобританія, Німеччина чи Швейцарія - це вже доволі дороге задоволення. Тільки за нерухомість тут щорічно у середньому доводиться сплачувати до 2% від усієї вартості. Скажімо, за котедж у престижному районі австрійських Альп власник щороку повинен відраховувати державі до 20 тисяч євро.
Скептично налаштовані щодо можливості запровадження в Україні податку на розкіш експерти зазначають, що після ухвалення податку на розкіш багатії підуть у тінь зі своїми яхтами й літаками. А до бюджету надходитиме ще менше грошей. До того ж, небідні українці давно навчилися берегти свої статки в офшорах.
Два роки тому екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко нарахував у власності спроможних українців 1600 яхт, 74 приватних літаки, 52 вертольоти, а також 27 тисяч шикарних автомобілів вартістю у 100 тисяч євро.
Міністерстві фінансів України повідомляє, що в разі ухвалення податку на розкіш літаки, гелікоптери, яхти обкладатимуть податком за ставкою 10%.
Також збільшиться у кілька разів акцизний збір на нові авто, які коштують понад 50 тисяч євро. (Якщо ціна до 100 тисяч євро – у два рази, до 150 тисяч євро - у три рази, понад 150 тисяч євро - у чотири рази).
Щорічний податок зі власників елітних квартир (площею понад 300 квадратних метрів) - 20 гривень за кожен квадратний метр. Якщо йдеться про дачі, братимуться до уваги будинки площею понад 500 квадратних метрів.
Потрібні законопроекти давно лежать у ВРУ
Обома руками за новий податок Геннадій Москаль, перший заступник голови парламентського Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією. І він навіть вніс до Ради відразу два законопроекти з цього приводу. Вже давно, як він зазначив, у ВРУ припадає пилом нова редакція Закону «Про власність транспортних засобів» та Закону «Про податок на нерухомість».
«Відповідно до нового Бюджетного кодексу України повноваження передано місцевим радам. 80% податків до громад надходить від працюючих. Працюючих стає все менше. Пенсіонерів стає все більше, - зазначає Геннадій Москаль. - З чого вони це все будуть фінансувати? Зрозуміло, що треба вводити податки!»
Ці додаткові надходження, вважає Геннадій Москаль, можна було б використати на медицину, на освіту, на житлово-комунальне господарство, на ремонт доріг тощо.
Хіба народні депутати погодяться ухвалити податок на розкіш і чи ухвалять Податковий кодекс із такою нормою? Адже більшість із них люди дуже не злиденні, тому не стануть рубати гілку, на якій сидять, переконаний Геннадій Москаль.
Парламентарій Олександр Голуб стверджує, що більшість голосів набратися може. «Ми уже неодноразово його намагалися ввести, - розповідає він. Але весь час стикалися з великою протидією тих фракцій, які представляють інтереси великого бізнесу».
Спонукати депутатів, незалежно від фракційної належності, підтримати цю ініціативу та введення самого податку може криза в українській економіці, говорить Олександр Голуб. «Цей кодекс буде суттєво перероблятися, порівняно з першим читанням», - пояснив він.
Спочатку треба створити базу оподаткування!
Варто обкладати не самі доходи, а обсяги їх споживання, зазначає експерт Олександр Пасхавер. Водночас він додає, що самі багатії мали б бути зацікавлені у появі такого податку.
«Якщо Ви купили великі маєтки, обкладаєтеся податками. А якщо багато маєте доходів, але все вкладаєте, наприклад, у свій завод, а самі споживаєте небагато – на мій погляд, це можна не обкладати податками», - говорить експерт.
Подібні податки зараз в Україні запровадити технічно неможливо, зауважує юрист Тетяна Монтян. Потрібна повна формалізація власності та повне декларування доходів і видатків. Взагалі, якщо щось оподатковувати, варто мати базу оподаткування. Інакше заможні люди так і не будуть ділитися своїми надприбутками.
«Для того, щоб мати базу оподаткування, треба мати відкриті реєстри та кадастри, а також повне декларування доходів і видатків. Інакше нічого оподаткувати просто не вийде, тому що від оподаткування буде дуже легко щось приховати, і тим легше, чим ближче людина до вершин влади та успіху. А якщо цей податок доведеться платити тільки тим, хто не може його приховати, це буде соціальна напруга в суспільстві », - зазначає Тетяна Монтян.
Жити у розкоші в країнах ЄС – це вже дороге задоволення
Податок на розкішне життя у Західній Європі – часта тема політичних дискусій. Особливо такі дискусії загострилися після того, як фінансова криза вдарила по національних бюджетах країн ЄС, повідомляє кореспондент Радіо Свобода у країнах Євросоюзу.
Наприклад, у Бельгії представники лівих політичних сил підраховували кількість сімей-мільйонерів з наміром примусити їх сплачувати додаткові 2-5% з усіх своїх статків. Тільки за умови, що бюджет такої родини не є нижчим одного мільйона євро. Завдяки цьому до бюджету країни щорічно надходило б додаткових 10-15 мільярдів євро. Проте законопроект «завис у повітрі», так і не набравши чинності.
Державні економісти підрахували: додаткові «побори» з тих, що звикли «жити на широку ногу», тільки призведуть до відтоку їхніх капіталів до країн з ліберальнішим оподаткуванням. До того ж, це може збільшити кількість фінансових махінацій.
Водночас, жити у розкоші в таких країнах як Великобританія, Німеччина чи Швейцарія - це вже доволі дороге задоволення. Тільки за нерухомість тут щорічно у середньому доводиться сплачувати до 2% від усієї вартості. Скажімо, за котедж у престижному районі австрійських Альп власник щороку повинен відраховувати державі до 20 тисяч євро.
Скептично налаштовані щодо можливості запровадження в Україні податку на розкіш експерти зазначають, що після ухвалення податку на розкіш багатії підуть у тінь зі своїми яхтами й літаками. А до бюджету надходитиме ще менше грошей. До того ж, небідні українці давно навчилися берегти свої статки в офшорах.
