Довгоочікувані у Польщі теледебати відбувались у два етапи – в неділю та в середу. Кожну з частин цієї дискусії подивилися приблизно шість з половиною мільйонів телеглядачів.
У Польщі це рекордно висока кількість глядачів як на програму політичного змісту. Симптоматично, що недільного вечора дискусія Коморовський-Качинський була значно популярнішою, аніж футбольний матч Аргентина-Мексика.
Згідно з домовленістю виборчих штабів, кандидати на президента відповідали на запитання журналістів у трьох тематичних блоках: соціальні справи, закордонна політика і безпека держави та економіка.
Про ціну польської крові та примирення
Ключовими моментами у дискусії щодо майбутньої польської закордонної політики були питання ролі Польщі в ЄС, її стосунків зі США, а також із сусідами на сході – Росією, Україною та Білоруссю.
Як стверджує Броніслав Коморовський, саме Польща повинна стати тим європейським лідером, який дбатиме про зміцнення зв’язків Євросоюзу зі США. Водночас цей кандидат на президента вважає, що Польща повинна відійти від дотеперішньої практики безкорисливої участі у військових місіях. Мовляв, за присутність польських солдатів, скажімо, в Афганістані потрібно вимагати певну ціну. Як висловився Коморовський, за дружбу із сильними цього світу Польща більше не платитиме кров’ю своїх солдатів. Він нагадав, що Польща, яка посилала своїх солдатів у такі гарячі точки, як Ірак чи Афганістан, дотепер має візовий режим зі США.
Щодо стосунків Польщі з її східними сусідами Коморовський вважає, що поляки мусять зробити ставку на примирення. «Польща має свої шанси і свої завдання у цій частинні Європи, – каже він. – Нам потрібне примирення з сусідніми країнами, та передусім Польщі слід відмовитися від позиції скривдженої іншими, не треба шукати те, що нас ділить, шукаймо те, що нас єднає. Це стосується всіх народів, які є нашими сусідами». Як приклад країн, із якими, всупереч складному історичному минулому, Польщі вдається наголоджувати добросусідські відносини, Коморовський назвав Німеччину та Україну.
Броніслав Коморовський наголосив на тому, що взаємини зі своїми східними сусідами Польща повинна будувати без посередників. Він заперечив тезу Ярослава Качинського, що складні питання у відносинах із Білоруссю потрібно вирішувати в розмовах із Росією. За його словами, такі підходи неприпустимі. Мовляв, полякам дуже не сподобалося б, якби про внутрішні польські справи домовлялися Росія та Німеччина.
Схід – це не тільки Росія
Натомість Ярослав Качинський вважає, що теперішня урядова коаліція безпідставно змінила пріоритети у політиці щодо східних сусідів Польщі. Він натякнув, що навіть всупереч змінам, які відбулися в Україні після президентських виборів, Україна повинна і надалі займати стратегічне місце в зовнішній політиці Польщі.
«Всупереч тому, що твердить міністр закордонних справ цього уряду, а отже, і маршалок (спікер) Броніслав Коморовський, треба спрямовувати наші зусилля на сході не тільки на Росію. Це потрібно робити, навіть зважаючи на те, що останнім часом у наших сусідів на сході відбулися некорисні зміни. Наша східна політика завжди є джерелом нашого значення для Заходу», – зауважив Ярослав Качинський.
Він вважає, що у відносинах з Росією Польща втрачає позицію рівноправного партнера. Качинський зазначає, що прообразом російсько-польських стосунків у разі виграшу Коморовського є стан розслідування катастрофи під російським Смоленськом.
Качинський звернувся до свого опонента зі словами: «Я прочитаю депешу від 10 квітня: «Володимир Путін повідомив прем’єра Туска, що сьогодні їде на місце катастрофи літака Ту-154. Голови урядів Польщі та Росії зустрічаються на місці трагедії. Президент Медведєв запевняє, що слідство у справі з’ясування причин катастрофи в Смоленську вестиметься спільно за участю польських та російських прокурорів». Пане маршалку, виконуючи обов’язки президента Республіки Польща, ви не зробили у цій справі нічого! Я вважаю, що це прообраз того, як виглядатиме ваше президентство».
На думку Ярослава Качинського, польська зовнішня політика, зокрема й на сході, буде значно ефективнішою, якщо Польща стане членом «Групи двадцяти». Мовляв, Польща входить у двадцятку найбільш розвинутих еконoмік світу, тож має підстави для того, щоб стати членом цього впливого міжнародного клубу.
За даними опитувань громадської думки, Качинський та Коморовський у теледебатах здобули приблизно однакову підтримку телеглядачів. Як твердять експерти, на результати недільних виборів може вплинути перевага в один голос. Не дивно, що інтригу цих виборів у Польщі порівнюють із напруженим футбольним матчем, де результат важко передбачити аж до останньої хвилини.
У Польщі це рекордно висока кількість глядачів як на програму політичного змісту. Симптоматично, що недільного вечора дискусія Коморовський-Качинський була значно популярнішою, аніж футбольний матч Аргентина-Мексика.
Згідно з домовленістю виборчих штабів, кандидати на президента відповідали на запитання журналістів у трьох тематичних блоках: соціальні справи, закордонна політика і безпека держави та економіка.
Про ціну польської крові та примирення
Ключовими моментами у дискусії щодо майбутньої польської закордонної політики були питання ролі Польщі в ЄС, її стосунків зі США, а також із сусідами на сході – Росією, Україною та Білоруссю.
Як стверджує Броніслав Коморовський, саме Польща повинна стати тим європейським лідером, який дбатиме про зміцнення зв’язків Євросоюзу зі США. Водночас цей кандидат на президента вважає, що Польща повинна відійти від дотеперішньої практики безкорисливої участі у військових місіях. Мовляв, за присутність польських солдатів, скажімо, в Афганістані потрібно вимагати певну ціну. Як висловився Коморовський, за дружбу із сильними цього світу Польща більше не платитиме кров’ю своїх солдатів. Він нагадав, що Польща, яка посилала своїх солдатів у такі гарячі точки, як Ірак чи Афганістан, дотепер має візовий режим зі США.
Щодо стосунків Польщі з її східними сусідами Коморовський вважає, що поляки мусять зробити ставку на примирення. «Польща має свої шанси і свої завдання у цій частинні Європи, – каже він. – Нам потрібне примирення з сусідніми країнами, та передусім Польщі слід відмовитися від позиції скривдженої іншими, не треба шукати те, що нас ділить, шукаймо те, що нас єднає. Це стосується всіх народів, які є нашими сусідами». Як приклад країн, із якими, всупереч складному історичному минулому, Польщі вдається наголоджувати добросусідські відносини, Коморовський назвав Німеччину та Україну.
Броніслав Коморовський наголосив на тому, що взаємини зі своїми східними сусідами Польща повинна будувати без посередників. Він заперечив тезу Ярослава Качинського, що складні питання у відносинах із Білоруссю потрібно вирішувати в розмовах із Росією. За його словами, такі підходи неприпустимі. Мовляв, полякам дуже не сподобалося б, якби про внутрішні польські справи домовлялися Росія та Німеччина.
Схід – це не тільки Росія
Натомість Ярослав Качинський вважає, що теперішня урядова коаліція безпідставно змінила пріоритети у політиці щодо східних сусідів Польщі. Він натякнув, що навіть всупереч змінам, які відбулися в Україні після президентських виборів, Україна повинна і надалі займати стратегічне місце в зовнішній політиці Польщі.
«Всупереч тому, що твердить міністр закордонних справ цього уряду, а отже, і маршалок (спікер) Броніслав Коморовський, треба спрямовувати наші зусилля на сході не тільки на Росію. Це потрібно робити, навіть зважаючи на те, що останнім часом у наших сусідів на сході відбулися некорисні зміни. Наша східна політика завжди є джерелом нашого значення для Заходу», – зауважив Ярослав Качинський.
Він вважає, що у відносинах з Росією Польща втрачає позицію рівноправного партнера. Качинський зазначає, що прообразом російсько-польських стосунків у разі виграшу Коморовського є стан розслідування катастрофи під російським Смоленськом.
Качинський звернувся до свого опонента зі словами: «Я прочитаю депешу від 10 квітня: «Володимир Путін повідомив прем’єра Туска, що сьогодні їде на місце катастрофи літака Ту-154. Голови урядів Польщі та Росії зустрічаються на місці трагедії. Президент Медведєв запевняє, що слідство у справі з’ясування причин катастрофи в Смоленську вестиметься спільно за участю польських та російських прокурорів». Пане маршалку, виконуючи обов’язки президента Республіки Польща, ви не зробили у цій справі нічого! Я вважаю, що це прообраз того, як виглядатиме ваше президентство».
На думку Ярослава Качинського, польська зовнішня політика, зокрема й на сході, буде значно ефективнішою, якщо Польща стане членом «Групи двадцяти». Мовляв, Польща входить у двадцятку найбільш розвинутих еконoмік світу, тож має підстави для того, щоб стати членом цього впливого міжнародного клубу.
За даними опитувань громадської думки, Качинський та Коморовський у теледебатах здобули приблизно однакову підтримку телеглядачів. Як твердять експерти, на результати недільних виборів може вплинути перевага в один голос. Не дивно, що інтригу цих виборів у Польщі порівнюють із напруженим футбольним матчем, де результат важко передбачити аж до останньої хвилини.
