Щорічні празькі письменницькі фестивалі нині належать до найвиразніших подій європейського культурного календаря. Ïхня історія сягає кінця 1970-х років, коли Гельсінський комітет намагався підтримати письменників у країнах комуністичного блоку Східної Європи.
Перша зустріч чеських і словацьких письменників, які повстали проти комуністичному режиму в Європі, відбулась у Празі у 1991 році. Ïї проведення тоді активно підтримав американець Майкл Марч, який вже 20 років є незамінним президентом фестивалів у Празі.
«Єресь і бунтарство» – головна тема цьогорічного фестивалю. На думку Майкла Марча, кожен письменник по своїй суті – єретик, кожний є природнім бунтівником.
«Це не революція, але спроба опонувати владній ідеології, державній пропаганді й панівному способу мислення», – так обґрунтовує вибір теми фестивалю Майкл Марч. Зрештою, живемо в час, коли не можна ні на мить зупинятись, втрачати з поля зору демократичні цінності правди і свободи. Цій темі присвячений і графічний символ фестивалю – алегорія людини, яка ковтає меч. Це твір Тоєн – відомої чеської художниці-бунтівниці 1920-х років.
Секція «Наше єдине безсмертя в поліцейських досьє»
У програмі фестивалю – засідання секцій, авторські зустрічі й читання. Одна з них привертає особливу увагу – секція під назвою «Наше єдине безсмертя в поліцейських досьє». Ïї роботою керував наш колега з російської редакції Радіо Свобода, письменник Ігор Померанцев.
Звідки така тема, хто її запропонував? На це запитання Померанцев відповів: «Тема запропонована фестивалем і я думаю, що це добре. Це цитата з Кундери, тобто вона має фізичний і метафізичний сенс – у прямому розумінні. Кундера сам був у файлах, у досьє держбезпеки. А у фігуральному сенсі: уявіть – Бог, він має багато міністерств і можливо має поліцію, й він займається метафізично нашими справами. Тобто таке іронічне ставлення самого Кундери до цієї проблеми дало можливість розмовляти письменникам не на журналістському жаргоні, не на публіцистичному чи політичному жаргоні, а на художній мові, на письменницькій мові».
Гості й лауреати фестивалю
Серед гостей фестивалю – Нобелівський лауреат, китайський письменник Ґао Сінцзянь, до приїзду якого в чеському перекладі вийшла книжка «Гора душі». До Праги приїхали також Фернандо Аррабал – іспанський драматург, письменник, автор сценарію відомого фільму «Ґерніка», та алжирська письменниця Ассія Джебар. Словом – справді свято мистецтва слова, зауважує Ігор Померанцев.
«Сюди приїжджають найбільші, найкращі поети, письменники і це такий, як кажуть англійці – «fun», це така велика серйозна розвага, – зазначає він. – Ти бачиш тих людей, які десь у комірках щось таке пишуть, у комп’ютерах працюють. А раз у рік вони на сцені, вони відчувають себе сконфужено, я б сказав. Вони все ж таки не актори. Але це цікава зустріч як соціальна подія, бо насправді я думаю, що письменники повинні зустрічатись з читачами у книжці».
Серед учасників фестивалю українських письменників немає. Фестиваль закінчить свою роботу 10 червня. Цього дня буде вручена головна нагорода фестивалю імені Спіроса Вергоса – грецького поета, який боровся за свободу слова, проти порушення прав людини. Першим лауреатом премії у 2008 році стала російська поетеса Наталія Ґорбанєвська.
Перша зустріч чеських і словацьких письменників, які повстали проти комуністичному режиму в Європі, відбулась у Празі у 1991 році. Ïї проведення тоді активно підтримав американець Майкл Марч, який вже 20 років є незамінним президентом фестивалів у Празі.
«Єресь і бунтарство» – головна тема цьогорічного фестивалю. На думку Майкла Марча, кожен письменник по своїй суті – єретик, кожний є природнім бунтівником.
«Це не революція, але спроба опонувати владній ідеології, державній пропаганді й панівному способу мислення», – так обґрунтовує вибір теми фестивалю Майкл Марч. Зрештою, живемо в час, коли не можна ні на мить зупинятись, втрачати з поля зору демократичні цінності правди і свободи. Цій темі присвячений і графічний символ фестивалю – алегорія людини, яка ковтає меч. Це твір Тоєн – відомої чеської художниці-бунтівниці 1920-х років.
Секція «Наше єдине безсмертя в поліцейських досьє»
У програмі фестивалю – засідання секцій, авторські зустрічі й читання. Одна з них привертає особливу увагу – секція під назвою «Наше єдине безсмертя в поліцейських досьє». Ïї роботою керував наш колега з російської редакції Радіо Свобода, письменник Ігор Померанцев.
Звідки така тема, хто її запропонував? На це запитання Померанцев відповів: «Тема запропонована фестивалем і я думаю, що це добре. Це цитата з Кундери, тобто вона має фізичний і метафізичний сенс – у прямому розумінні. Кундера сам був у файлах, у досьє держбезпеки. А у фігуральному сенсі: уявіть – Бог, він має багато міністерств і можливо має поліцію, й він займається метафізично нашими справами. Тобто таке іронічне ставлення самого Кундери до цієї проблеми дало можливість розмовляти письменникам не на журналістському жаргоні, не на публіцистичному чи політичному жаргоні, а на художній мові, на письменницькій мові».
Гості й лауреати фестивалю
Серед гостей фестивалю – Нобелівський лауреат, китайський письменник Ґао Сінцзянь, до приїзду якого в чеському перекладі вийшла книжка «Гора душі». До Праги приїхали також Фернандо Аррабал – іспанський драматург, письменник, автор сценарію відомого фільму «Ґерніка», та алжирська письменниця Ассія Джебар. Словом – справді свято мистецтва слова, зауважує Ігор Померанцев.
«Сюди приїжджають найбільші, найкращі поети, письменники і це такий, як кажуть англійці – «fun», це така велика серйозна розвага, – зазначає він. – Ти бачиш тих людей, які десь у комірках щось таке пишуть, у комп’ютерах працюють. А раз у рік вони на сцені, вони відчувають себе сконфужено, я б сказав. Вони все ж таки не актори. Але це цікава зустріч як соціальна подія, бо насправді я думаю, що письменники повинні зустрічатись з читачами у книжці».
Серед учасників фестивалю українських письменників немає. Фестиваль закінчить свою роботу 10 червня. Цього дня буде вручена головна нагорода фестивалю імені Спіроса Вергоса – грецького поета, який боровся за свободу слова, проти порушення прав людини. Першим лауреатом премії у 2008 році стала російська поетеса Наталія Ґорбанєвська.
