Величезна кількість іспитів, вкрай перенасичені навчальні плани, запровадження платної вищої освіти змусили торік багатьох студентів у Німеччині вийти на вулиці з протестами. Відповіддю на багатоденні блокування лекційних залів і багатотисячні демонстрації стало скликання національної конференції з вдосконалення Болонського процесу. Найпалкіші дискусії під час першого такого форуму, який відбувся цього тижня в Берліні, розгорілися передусім навколо фінансування освітньої галузі, адже, як відомо, причина багатьох проблем криється саме в браку грошей.
Федеральному міністру освіти Аннете Шаван, яка є представницею християнських демократів, довелося протистояти зустрічному вітру з власних лав. Річ у тім, що прем’єр-міністр федеральної землі Гессен Роланд Кох нещодавно запропонував у рамках консолідації бюджету заощаджувати в тому числі й на освіті. Міністр категорично відкинула таку пропозицію. У розмові з першим телеканалом німецького телебачення вона, зокрема, заявила: «Ми не можемо залишити майбутньому поколінню борги й освітню систему зі слабкими дірками. Тому навіть якщо й доведеться заощаджувати, ми повинні знайти гроші для освіти та науки.
Два мільярди євро на освіту
Німецькі вищі навчальні заклади скаржаться, що недостатнє фінансування робить їх неконкурентоспроможними в порівнянні з вишами в інших країнах. За словами експертів, багатьох іноземців стримує від навчання в Німеччині незадовільна організація опіки над студентами. У німецьких ЗМІ наводиться така статистика: у той час як на одного професора в Німеччині приходиться 60 студентів, у Швейцарії – 40, а в елітних американських університетах – взагалі лише 10. Із огляду на такі цифри федеральний міністр освіти з розумінням поставилася до вимог про покращення фінансування й пообіцяла: «Ми зробимо найбільшу в історії Федеративної Республіки Німеччина інвестицію в освіту – два мільярди євро на період до 2020 року».
Однак не лише брак грошей є проблемою німецької освіти. Професорський склад вимагає активнішого залучення до втілення в життя Болонського процесу. Як зауважив речник Німецького союзу вищих шкіл Маттіас Ярох, професори мають вкрай обмежені можливості. «Є чимало суворих наказів і замало можливостей для ухвалення рішення», – критикує Ярох. Він висловив також жаль, що внаслідок Болонського процесу після переходу на двоступінчату систему освіти вже майже зникло визнане в усьому світі звання «дипломованого інженера». Чимало вищих технічних шкіл у Німеччині наполягають на поверненні такого титулу, який досі був їхньою своєрідною маркою.
Більше практики
На конференції в Берліні були присутні й «представники економіки». За словами президента Союзу торговельно-промислових палат Німеччини Ганса Дріфтманна, понад 60 відсотків підприємців вказують на брак практичного досвіду у випускників вищих шкіл. Він порадив більше орієнтувати навчання на вимоги ринку праці.
Берлінський форум не обійшовся й без інцидентів. Два студенти з «Союзу освітній страйк» демонстративно полишили зал засідання. Таким чином вони продемонстрували свою незгоду з рішеннями форуму. Наступну національну конференцію, присвячену Болонському процесу в Німеччині, планується провести в травні 2011 року.
Федеральному міністру освіти Аннете Шаван, яка є представницею християнських демократів, довелося протистояти зустрічному вітру з власних лав. Річ у тім, що прем’єр-міністр федеральної землі Гессен Роланд Кох нещодавно запропонував у рамках консолідації бюджету заощаджувати в тому числі й на освіті. Міністр категорично відкинула таку пропозицію. У розмові з першим телеканалом німецького телебачення вона, зокрема, заявила: «Ми не можемо залишити майбутньому поколінню борги й освітню систему зі слабкими дірками. Тому навіть якщо й доведеться заощаджувати, ми повинні знайти гроші для освіти та науки.
Два мільярди євро на освіту
Німецькі вищі навчальні заклади скаржаться, що недостатнє фінансування робить їх неконкурентоспроможними в порівнянні з вишами в інших країнах. За словами експертів, багатьох іноземців стримує від навчання в Німеччині незадовільна організація опіки над студентами. У німецьких ЗМІ наводиться така статистика: у той час як на одного професора в Німеччині приходиться 60 студентів, у Швейцарії – 40, а в елітних американських університетах – взагалі лише 10. Із огляду на такі цифри федеральний міністр освіти з розумінням поставилася до вимог про покращення фінансування й пообіцяла: «Ми зробимо найбільшу в історії Федеративної Республіки Німеччина інвестицію в освіту – два мільярди євро на період до 2020 року».
Однак не лише брак грошей є проблемою німецької освіти. Професорський склад вимагає активнішого залучення до втілення в життя Болонського процесу. Як зауважив речник Німецького союзу вищих шкіл Маттіас Ярох, професори мають вкрай обмежені можливості. «Є чимало суворих наказів і замало можливостей для ухвалення рішення», – критикує Ярох. Він висловив також жаль, що внаслідок Болонського процесу після переходу на двоступінчату систему освіти вже майже зникло визнане в усьому світі звання «дипломованого інженера». Чимало вищих технічних шкіл у Німеччині наполягають на поверненні такого титулу, який досі був їхньою своєрідною маркою.
Більше практики
На конференції в Берліні були присутні й «представники економіки». За словами президента Союзу торговельно-промислових палат Німеччини Ганса Дріфтманна, понад 60 відсотків підприємців вказують на брак практичного досвіду у випускників вищих шкіл. Він порадив більше орієнтувати навчання на вимоги ринку праці.
Берлінський форум не обійшовся й без інцидентів. Два студенти з «Союзу освітній страйк» демонстративно полишили зал засідання. Таким чином вони продемонстрували свою незгоду з рішеннями форуму. Наступну національну конференцію, присвячену Болонському процесу в Німеччині, планується провести в травні 2011 року.
